Ухвала суду № 136536490, 15.05.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3897/25

Провадження №2/149/293/26

Номер рядка звіту 61

У Х В А Л А

"15" травня 2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Робак М. В. ,

при секретарі Поліщук Л.А.

за участі позивача -відповідача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Адамчука П.Б.

представника відповідача-позивача - адвоката Поворознюка Б.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову подану в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спор : Перша вінницька державна нотаріальна контора про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та поділ в натурі житлового будинку, господарських будівель і споруд та присадибної земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

07.05.2026 до суду надійшла заява від первісного позивача про зміну предмету позову в якій останній просить внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 державним нотаріусом Хмільницької міської державної нотаріальної контори Глуздань С.В. після смерті ОСОБА_3 , зазначивши, що частка ОСОБА_2 ц спадковому майні - житловому будинку з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 , складає 49/600; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,0618 га, що в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на 49/120 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд та земельної ділянки площею 0,0618 га, що по АДРЕСА_1 ; розподілити в натурі житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,0618 га, що по АДРЕСА_1 .

В підготовчому судовому засіданні позивач та його представник заяву підтримали та просять задоволити.

Представник відповідача не заперечує проти зміни предмету позову, вказуючи, що це є право сторони, однак не вважає за необхідне залучення третьої особи на права та обов"язки якої рішення суду не вплине.

Суд, заслухавши присутніх, дослідивши заяву та матеріали справи в частині розгляду заяви, зазначає наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять фактичні обставини (юридичні факти), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві вимога позивача з нормативно-правовою кваліфікацією матеріально- правових відносин між сторонами.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьоїстатті 46 Господарського процесуального кодексувикладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.

Оскільки позивач -відповідач в заяві про зміну предмету позову доповнює позовні вимоги новими, що є його правом та не суперечить вимогам ЦПК України, тому заява підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

За змістом ст. 54 ЦПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Аналіз вказаних приписів процесуального закону дає підстави стверджувати, що заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки особи, яка звертається з відповідною заявою.

Оскільки позивачем -відповідачем не обгрунтовано необхідності залучення представника Першої Вінницької державної нотаріальної контори та не надано доказів, що рішення суду може вплинути на права та обов"язки залученої особи, тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49,53, 259,269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву позивача -відповідача ОСОБА_1 задоволити частково.

Прийняти заяву позивача-відповідача про зміну предмету позову.

Роз`яснити відповідачу, що вона має право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимогстатті 178 ЦПК України.

Надати позивачу право на подання в п`ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогамстатті 178 ЦПК України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогамстатті 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Звернути увагу учасників справи на положення статей 81,83,84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

Попередити учасників справи, що відповідно до частини другоїстатті 126 ЦПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марина РОБАК