Ухвала суду № 136536463, 14.05.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/412/25

Провадження № 2/147/145/26

УХВАЛА

іменем України

14 травня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

за участю:

представника позивача адвоката Ткачука В. П.,

представника відповідача Стрєльнікова В. Ю.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» Стрєльнікова Вадима Юрійовича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення.

Ухвалою судді від 10 листопада 2025 року постановлено: цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення прийняти до свого провадження; розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року, зокрема, постановлено: клопотання представника відповідача Стрєльнікова Вадима Юрійовича про відкладення підготовчого засідання залишити без задоволення; закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення; призначити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення до судового розгляду на 15:45 годину 11 березня 2026 року в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області; з`ясування обставин у справі та дослідження доказів здійснювати в загальному порядку, передбаченому ЦПК України; справу розглядати суддею одноособово; клопотання позивача про виклик свідка задовольнити.

11 березня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» від представника відповідача Стрєльнікова В. Ю. надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року постановлено застосувати до клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» Стрєльнікова Вадима Юрійовича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення процесуальні наслідки, встановлені ст. 222 ЦПК України, залишивши його без розгляду.

20 квітня 2026 року представник відповідача Стрєльніков Вадим Юрійович повторно подав клопотання про витребування доказів. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Тростянецького районного суду від 23.02.2026 клопотання представника відповідача про перенесення дати слухання було залишено без задоволення, відповідно слухання справи відбулося без участі сторони відповідача та було прийнято рішення про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті, внаслідок чого відповідача було позбавлено можливості виступу в підготовчому засіданні для з`ясування питання щодо необхідності заявлення клопотання про витребування доказів, а саме актів сертифікації робочого місця нотаріуса Вірської Алли Іванівни за адресами: с-ще Тростянець, вул. Макаренка, буд. 4-а, та с-ще Тростянець, вул. Романа Мельника, 4а, оскільки сторона позивача могла б надати їх у судовому засіданні в добровільному порядку, а про існування такого сертифіката відповідачу стало відомо лише 23.02.2026, у зв`язку з чим письмове клопотання про витребування доказів раніше не подавалося. Сторона відповідача не припускала, що її клопотання не буде задоволено, процесуальні права можуть бути порушені, а відповідача буде позбавлено права на захист.

11 березня 2026 року представником відповідача було направлено клопотання про витребування доказів, і хоча представником було обґрунтовано поважність причин неподання його раніше, судом 09 квітня 2026 року клопотання залишено без розгляду, в той час як даний доказ прямо впливає на період нарахування за необліковану електричну енергію. На думку відповідача, суд повинен бути зацікавлений у долученні такого доказу до справи для забезпечення принципу змагальності, об`єктивного та всебічного розгляду справи, для чого суд мав би витребувати даний документ для вирішення цієї справи.

Виходячи з наведеного, з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи та керуючись ст. 84 ЦПК України, просить суд витребувати докази: копії актів сертифікації робочого місця приватного нотаріуса Вірської Алли Іванівни за адресами: смт Тростянець, вул. Макаренка, буд. 4а, та АДРЕСА_1 . Зазначає, що такі докази можуть підтвердити обставини щодо дати, з якої приватний нотаріус Вірська Алла Іванівна розпочала проводити свою нотаріальну діяльність за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 . Даний доказ потрібен для точного визначення дати, оскільки позивач стверджує, що до 12.10.2024 проводила свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з договором оренди частини житлового будинку для проведення професійної діяльності між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 вказана адреса: АДРЕСА_1 , а в реєстраційному посвідченні №247 від 18 червня 2021 року вказано також попередню адресу: АДРЕСА_1 , тобто позивач здійснювала свою діяльність за даною адресою ще до перейменування вулиці відповідно до рішення від 26.07.2024. Тобто даний договір не свідчить про те, що до 12.10.2024 позивач не проводила свою діяльність за даною адресою або про відсутність попереднього договору оренди.

Зазначає, що вказані докази знаходяться у ОСОБА_1 та в Хмельницькому міжрегіональному управлінні юстиції. Для отримання зазначених доказів представником відповідача вживалися наступні заходи, а саме: представник зателефонував до Хмельницького міжрегіонального управління юстиції для уточнення можливості та доцільності надсилання до них запиту щодо отримання копії акта сертифікації робочого місця приватного нотаріуса Вірської Алли Іванівни, але отримання доказів виявилось неможливим, оскільки працівниками управління було надано пояснення, що дана інформація є конфіденційною і може бути надана лише за запитом суду або правоохоронних органів.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з підстав, наведених у ньому.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про витребування доказів, зазначивши, що у відповідача було достатньо часу для подання клопотання раніше, адже відповідач є монопольною юридичною особою, а доводи представника відповідача є необґрунтованими.

Суд, заслухавши думки представників сторін, дослідивши заявлене клопотання, дійшов таких висновків.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 83 ЦПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 13, ч. 69 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Враховуючи те, що відповідач не обґрунтував належним чином поважність причин пропуску строку подання клопотання про витребування доказів, судом 09.04.2026 за результатами розгляду клопотання представника відповідача від 11.03.2026 відповідно до положень ст. 222 ЦПК України, згідно з якими заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, залишаються судом без розгляду, постановлено клопотання залишити без розгляду.

Однак, 20.04.2026 представник відповідача повторно звернувся з аналогічним клопотанням та зазначив, що про наявність актів сертифікації сторона відповідача дізналася лише 23.02.2026, а також просив врахувати те, що його клопотання про відкладення розгляду справи не було задоволено, внаслідок чого було порушено права відповідача, зокрема право на реалізацію своїх процесуальних прав.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виснував, що воно подане з порушенням строків для його подання, разом із тим суд дійшов таких висновків.

Вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом, до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Варто зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.

Верховний Суд у вказаній постанові, окрім іншого, зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією РФ, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану» зазначено про виважений підхід до питань, повязаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановленням різного роду строків, та, за можливості, продовженням їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний Суд акцентував увагу судів на тому, що варто враховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того, судам рекомендовано виважено підходити до питань, повязаних із поверненням процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановленням процесуальних строків та, за можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких полягає у недопущенні судового процесу у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обовязків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Разом із тим суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Постанова КЦС ВС від 23.10.2024 №753/25081/21 (61-8693св24) містить висновки про те, що сама по собі відмова у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку не свідчить про упереджене ставлення до заявниці або про надмірний формалізм зі сторони суду. Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог, конкретні обставини справи, а також те, що сторона відповідача повторно заявила клопотання про витребування доказів, які, на їхню думку, є критично важливими для розгляду цієї справи, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на звернення з таким клопотанням і витребувати зазначені у ньому докази у позивача та у Хмельницького міжрегіонального управління юстиції (адреса: Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця), а тому суд дійшов висновку, що повторне клопотання сторони відповідача підлягає задоволенню.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст. 83, 84, 222, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» Стрєльнікову Вадиму Юрійовича строк на подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» Стрєльнікова Вадима Юрійовича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» про визнання неправомірним та скасування рішення задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 , належним чином завідену копію Актів сертифікації робочого місця, нотаріуса за адресою с-ще Тростянець, вул. Макаренка, буд. 4-а, та с-ще Тростянець, вул. Романа Мельника, 4а.

Витребувати у Хмельницькому міжрегіональному управлінні юстиції (адреса: Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця), належним чином завідену копію Актів сертифікації робочого місця, нотаріуса Вірської Алли Іванівни за адресою с-ще Тростянець, вул. Макаренка, буд. 4-а, та с-ще Тростянець, вул. Романа Мельника, 4а.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ч.7-ч.9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Витребувані докази надати суду до 08 червня 2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України https://tr.vn.court.gov.ua/sud0225/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г Борейко