Рішення № 136536460, 07.05.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1176/25

Провадження № 2/144/77/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МПП «Фірма Гарант» про визнання відсутнім права оренди та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 4,5266 га, кадастровий номер 0523786000:03:000:0147, розташованої на території Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. З лютого 2015 року по даний час вказана земельна ділянка перебуває в оренді у МПП «Фірма Гарант» на підставі договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2015 року, укладеного між нею та МПП «Фірма Гарант», строком на 10 років. В подальшому, 19 березня 2015 року МПП «Фірма Гарант» зареєструвало вказаний договір оренди, номер запису про право оренди земельної ділянки №9095972. Так, як строк дії договору оренди земельної ділянки закінчувався 19 березня 2025 року, позивач 28 січня 2025 року письмово повідомила орендаря МПП «Фірма Гарант» про своє заперечення щодо поновлення договору оренди землі, так як має намір обробляти свою земельну ділянку самостійно. 19 лютого 2025 року у відділі надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Костик Г.В. дізналась, що між нею та відповідачем 22 травня 2023 року укладено додаткову угоду, якою строк дії договору оренди земельної ділянки змінено з 10 років на 21 рік. Зважаючи на те, що позивач не підписувала зазначену додаткову угоду, вона змушена звернутися до суду з указаним позовом.

05 серпня 2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 08.08.2025 року, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 06.10.2025 року за клопотанням позивача та її представника в справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження на час проведення експертизи зупинено.

27 січня 2026 року, після отримання висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. У поданій до суду заяві представник позивача вказав про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача МПП «Фірма Гарант» - адвокат Лепетуха Ярослава Валентинівна у судове засідання не з`явилася, у поданій до суду заяві просила розгляд справи здійснювати без участі сторони відповідача, проти задоволення позову заперечила, так як позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушення її прав чи інтересів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вирішуючи даний спір, суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 05.06.2013 року є власником земельної ділянки площею 4,5266 га, кадастровий номер 0523786000:03:000:0147, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).

02 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та МПП «Фірма Гарант» укладено договір оренди землі з кадастровим номером 0523786000:03:000:0147, площею 4,5266 га, строком на 10 років (а.с. 14-15).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0523786000:03:000:0147, від 19.03.2015 року, індексний номер 35127626, зареєстровано інше речове право право оренди земельної ділянки, площею 4,5266 га, строком на 10 років (а.с. 16).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 0523786000:03:000:0147, від 15.04.2025 року номер 422815577, 09.06.2023 року державним реєстратором Етуру Емору Сльтою Мариною Анатоліївною зареєстровано зміну іншого речового права. Підстава внесення запису додаткова угода б/н, видана 22.05.2023 року. Строк дії 10 років змінено на 21 рік. Дата закінчення: 02.02.2036, з правом пролонгації (а.с. 18-19).

Листами-повідомленнями позивача від 28.01.2025 та 21.02.2025 та 24.02.2025, адресованих відповідачу, ОСОБА_1 просила у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки повернути належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 0523786000:03:000:0147, площею 4,5266 га, розташовану на території Пологівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (а.с. 20-21).

Згідно висновку експерта від 06.01.2026 року №2253/25-21: підпис на додатковій угоді від 22 травня 2023 року про внесення змін до договору оренди землі від 02 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та МПП «Фірма Гарант», кадастровий номер земельної ділянки: 0523786000:03:000:0147, в графі орендодавець виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням її підпису (а.с. 82-88).

Судом встановлено, що у позивача відсутній примірник Додаткової Угоди від 22.05.2023 до договору оренди землі від 02.02.2015, якою змінено дію оренди землі строком на 21 рік.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови в судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Предметом даного спору є визнання припиненим права користування земельною ділянкою та її повернення з підстав закінчення строку дії договору оренди.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

В силу ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Суд зазначає, що строк дії права оренди земельної ділянки нерозривно пов`язаний із строком дії договору оренди землі, на підставі якого це право набувається, а тому право оренди земельної ділянки не може існувати довше, ніж сам договір оренди землі.

Сторони договору оренди землі від 02.02.2015 в письмовій формі виклали строк оренди - 10 років.

Отже, строк дії договору оренди розпочався 19.03.2015 та закінчився 19.03.2025.

19 лютого 2025 року у відділі надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Позивачка дізналася про наявність Додаткової угоди, нібито укладеної 22.05.2023 між нею та МПП «Фірма Гарант», якою внесено зміни до договору оренди землі від 02.02.20215, а саме строк дії договору змінено з 10 років на 21 рік, тобто до 02.02.2036 з правом пролонгації.

Однак, судово-почеркознавчою експертизою у висновку від 06.01.2026 року №2253/25-21 встановлено, що підпис на додатковій угоді від 22 травня 2023 року про внесення змін до договору оренди землі від 02 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та МПП «Фірма Гарант», кадастровий номер земельної ділянки: 0523786000:03:000:0147, в графі орендодавець виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням її підпису (а.с. 82-88).

А тому суд констатує, що Додаткова угода від 22 травня 2023 року є неукладеною, та не вбачає необхідності встановлювати вчинення Відповідачем дій, передбачених статтею 33 ЗУ «Про оренду землі» (подання орендарем у строки, визначені в частині другій цієї статті, повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення).

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно абзацу 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» набрав чинності 16 січня 2020 року.

Тобто, всі договори оренди землі, які були укладені до набрання чинності цього Закону, поновлюються на умовах, визначених у цих договорах за встановленими законодавством правилами, які були чинні на момент їх укладення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що для продовження договірних орендних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди на поновлення договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, в тому числі на змінених умовах (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі), або пасивна згода сторін договору на продовження договору на тих самих умовах на той самий строк - пролонгація договору (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У даному випадку волевиявлення орендодавця на поновлення договору оренди землі з МПП «Фірма Гарант» не було, пасивної згоди на продовження співпраці з Відповідачем також не було, оскільки ОСОБА_1 неодноразово до закінчення строку договору від 02.02.2015 зверталась до МПП «Фірма Гарант» з проханням повернути їй земельну діляку. Вказані обставини Відповідачем жодним чином не спростовано.

Верховний Суд неодноразово в своїх постановах вказував, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №513/879/19, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.08.2024 у справі № 385/83/23).

При зверненні із позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що жодних змін та додаткових угод до договору оренди землі від 02.02.2015 року вона особисто не підписувала, інших осіб на їх підписання не уповноважувала, а тому вважає додаткову угоду від 22 травня 2023 року неукладеною, отже позивачем обрано належний спосіб захисту її прав про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Зважаючи на вищевказане, оскільки позивач відмовився від пролонгації договору, договір оренди землі припинився в зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, а відповідач продовжує фактичне використання земельної ділянки, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача права оренди земельної ділянки, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом її поверння власнику, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пп. «б» ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16 вказано, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним з позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Суд констатує, що за обставинами справи мета позивача спрямована на усунення перешкод їй як власнику, в користуванні та розпорядженні цією ділянкою шляхом повернення від відповідача в зв`язку з припиненням договору оренди землі.

Встановивши таку мету позову, суд розглядає вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути її власнику від відповідача, як вимогу за правилами негаторного позову, яка підлягає задоволенню в зв`язку з припиненням права оренди відповідача на земельну ділянку позивача.

Так, Верховний Суд у п. 37 постанови від 25 червня 2025 року в справі № 551/682/23 звернув увагу на те, що вимоги про повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію цього права оренди не замінюють належну вимогу про визнання відсутнім права оренди. Додатково до вказаної належної вимоги суд може також задовольнити вимогу про повернення відповідачем земельної ділянки, але лише за умов, що останній нею користується за відсутності права її оренди.

Оскільки відповідач не довів у встановленому законом порядку законності підстав користування належною позивачеві земельною ділянкою, якою продовжує користуватися, цим порушуються права на користування та розпорядження належним позивачу майном.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись стст. 1, 2, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 13, 14, 30, 31, 33, 34, 78, 93, 124, 125, 126-1, 148-1 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 202, 317, 319, 321, 391, 626, 777, 792 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 10, 12, 13, 23, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до МПП «Фірма Гарант» про визнання відсутнім права оренди та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати відсутнім право оренди за Малим Приватним Підприємством «Фірма Гарант», код ЄДРПОУ 13318353, земельної ділянки з кадастровим номером 0523786000:03:000:0147, площею 4,5266 га, що знаходиться на території Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області (на даний час територія Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та перебуває в оренді МПП «Фірма Гарант» (номер запису про право оренди земельної ділянки, інше речове право: 9095972, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 67948760 від 09 червня 2023 року).

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 0523786000:03:000:0147, які чиняться МПП «Фірма Гарант», шляхом зобов`язання МПП «Фірма Гарант» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,5266 га, кадастровий номер 0523786000:03:000:0147, яка розташована на території Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області (на даний час територія Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області).

Стягнути з МПП «Фірма Гарант» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2422 грн 40 коп та витрат на проведення експертизи в сумі 12722,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача адвокат Гавриш Леонід Іванович, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000007 від 17.09.2014 року

Відповідач: МПП «Фірма Гарант», адреса: вул. Коцюбинського, 32 с-ще Теплик Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 13318353.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2026 року.

Суддя