Ухвала суду № 136535800, 15.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5187/26 2-з/335/38/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши заяву представника позивача адвоката Огійченко Євгенії Валеріївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: Запорізька міська рада, про визнання неправомірною відмову у приватизації, визнання права на приватизацію, зобов`язання вчинити дії щодо оформлення приватизації кімнати,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, через систему «Електронний суд» (сформовано 12.05.2026), надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Огійченко Є.В., до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: Запорізька міська рада, про визнання неправомірною відмову у приватизації, визнання права на приватизацію, зобов`язання вчинити дії щодо оформлення приватизації кімнати.

Разом із позовною заявою 13.05.2026 надійшла заява про забезпечення вказаного позову шляхом заборони районній адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Запорізькій міській раді, департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради вчиняти будь-які дії щодо розподілу, перерозподілу, передачі у користування, надання, видачі ордера на вселення, укладення або зміни договору найму, вселення третіх осіб, оформлення передачі у користування чи у власність третім особам щодо кімнати №4 житловою площею 16,0 кв. м. у квартирі АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Вказану заяву мотивовано тим, що предметом спору є кімната АДРЕСА_2 , яка після приватизації позивачем у 2013 році кімнати №3 залишилася неприватизованою частиною житла комунального фонду. Позивач продовжує проживати у спірній квартирі та користуватися цією кімнатою як частиною свого житла. Як убачається з листів відповідача від 11.11.2024 №5-0073-В та від 21.03.2026 №3-0217-В, відповідач двічі відмовив позивачу у приватизації спірної кімнати та прямо зазначив, що після скасування розпорядження від 24.07.2024 №508р розпорядженням від 01.11.2024 №734р інформацію про вивільнену кімнату № НОМЕР_1 направлено на розподіл між громадянами, які потребують поліпшення житлових умов. Таким чином, уже на час звернення до суду існує реальна загроза передачі спірної кімнати у користування або для заселення третім особам. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим ефективний захист прав позивача, оскільки у разі прийняття органами місцевого самоврядування або їх виконавчими органами рішень про розподіл спірної кімнати, видачу ордера, укладення договору найму, вселення інших осіб або передачу кімнати у користування третім особам виникне новий фактичний та юридичний стан, який істотно ускладнить поновлення прав позивача навіть у разі задоволення позову. Така загроза є реальною, безпосередньою та підтверджується самими листами відповідача про направлення кімнати на розподіл.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. п.2,4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимогами статті 151 ЦПК України, передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, крім іншого, містити обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву представника ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів.

Так, предметом вказаного позову є кімната АДРЕСА_3 (право на приватизацію).

З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову випливає, що у межах даної цивільної справи позивачем оскаржується відмова відповідача у приватизації кімнати №4 у квартирі АДРЕСА_1 , в який позивач постійно мешкає.

Заявник зазначає, що відповідач, двічі відмовляючи у приватизації спірної кімнати, у своїх листах повідомив про те, що інформацію про вивільнену кімнату №4 за вказаною адресою направлено на розподіл між громадянами, які потребують поліпшення житлових умов, у департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради.

Отже, як вказує позивач у заяві про забезпечення позову, є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки за таких обставин, у разі прийняття органами місцевого самоврядування або їх виконавчими органами рішень про розподіл спірної кімнати, видачу ордера, укладення договору найму, вселення інших осіб або передачу кімнати у користування третім особам виникне новий фактичний та юридичний стан.

Аналізуючи надані суду документи, суд доходить висновку, що дійсно невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду зважаючи на характер та предмет позову.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити відповідним органам вчиняти дії стосовно спірної кімнати №4, право на приватизацію якої наразі перевіряється судом, що відповідає вимогам закону.

Отже, суд вважає співмірним заявлений спосіб забезпечення позову, а тому належним способом забезпечення позову є заборона районній адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Запорізькій міській раді, департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради вчиняти будь-які дії щодо розподілу, перерозподілу, передачі у користування, надання, видачі ордера на вселення, укладення або зміни договору найму, вселення третіх осіб, оформлення передачі у користування чи у власність третім особам щодо кімнати №4 житловою площею 16,0 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Крім цього, судом враховується, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не зможе перешкодити господарській діяльності юридичних або фізичних осіб, а також не порушить інтереси інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Пропозицій щодо зустрічного забезпечення не надходило.

Керуючись ст.ст.149-154 , 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Огійченко Євгенії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа: Запорізька міська рада, про визнання неправомірною відмову у приватизації, визнання права на приватизацію, зобов`язання вчинити дії щодо оформлення приватизації кімнати заборонити районній адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Запорізькій міській раді, департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, вчиняти будь-які дії щодо розподілу, перерозподілу, передачі у користування, надання, видачі ордера на вселення, укладення або зміни договору найму, вселення третіх осіб, оформлення передачі у користування чи у власність третім особам щодо кімнати №4 житловою площею 16,0 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 .

Заходи забезпечення позову застосовувати до набрання законної сили остаточним рішенням у цій справі.

Копію ухвали для відома та виконання направити сторонам, третім особам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 15.05.2026.

Суддя І.А. Крамаренко