Ухвала суду № 136535659, 14.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/4224/13-ц

Провадження №: 4-с/332/9/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., представника особи, яка подала скаргу, адвоката Слизовської М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Заводського районного суду м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляк Богдан Валентинович, ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність на дії/бездіяльність органу примусового виконання, а саме старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляка Богдана Валентиновича.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 40281932 з виконання виконавчого листа № 332/4224/13, виданого 07.10.2013 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини доходу щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття дитини.

Старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляком Богданом Валентиновичем (далі старший державний виконавець Поляк Б.В.) 23.09.2025 року в межах виконавчого провадження № 40281932 було винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або боржник) штрафу на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 6964,80 гривень. Підставою для накладення боржника штрафу стало, як на думку, старшого державного виконавця Поляка Б.В., наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 34 824,00 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Окрім вказаної постанови, старшим державним виконавцем Поляком Б.В. 23.09.2025 року були винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Крім того, постановами старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Купріної Христини Віталіївни у вказаному виконавчому провадженні № 40281932 05.05.2025 року було накладено арешт на кошти боржника та 07.10.2025 року накладено штраф внаслідок наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Про наявність вказаних постанов боржнику ОСОБА_1 стало відомо лише 03.02.2026 року під час ознайомлення адвоката Слизовської М.Ю., з якою ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги, з матеріалами виконавчого провадження № 40281932.

З метою досудового врегулювання, 16.02.2026 року на ім`я начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України представником Ятченка Ю.В. адвокатом Слизовською М.Ю. було подано відповідні заяви, в яких порушувалися питання про скасування постанов державних виконавців про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафних санкцій та встановлених відносно нього ряду обмежень, пов`язаних з наявністю заборгованості по сплаті аліментів.

За результатами розгляду цих заяв, начальником Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ігорем Шабалою 12.03.2026 року було прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою заяву представника ОСОБА_1 адвоката Слизовської М.Ю. в частині скасування постанови про накладення штрафу від 07.10.2025 року задоволено.

Скасовано постанову про накладення штрафу від 07.10.2025 року, винесену старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Купріною Христиною Віталіївною в мажах виконавчого провадження № 40281932, про накладення штрафу у розмірі 30% суми заборгованості у розмірі 19 290,30 гривень, як такої, що прийнята з порушенням вимог частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ґрунтується на недостовірних даних щодо розміру заборгованості.

В іншій частини заяви ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Скаржник ОСОБА_1 вважає, що постанова про накладення штрафу від 23.09.2025 року прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України з огляду на наступне.

По-перше, старший державний виконавець Поляк Б.В. у постанові про накладення штрафу від 23.09.2025 року послався на наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у розмірі у розмірі 34 824,00 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, і наклав на боржника штраф у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 6964,80 гривень. При цьому, в оскаржуваній постанові не зазначено, станом на яку саме дату розрахована державним виконавцем заборгованість зі сплати аліментів. Більше того, жодний наданий виконавцями боржнику розрахунок заборгованості взагалі не містить у собі вказаний у постанові розмір заборгованості. За таких обставин, розмір призначеного штрафу викликає обґрунтовані сумніви і позбавляє боржника можливість перевірити правильність розміру нарахованого виконавцем штрафу.

По-друге, і головне старший державний виконавець Поляк Б.В. під час прийняття оскаржуваної постанови проігнорував те, що заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини виникла не з вини боржника ОСОБА_1 , a виключно внаслідок винної бездіяльності державного виконавця.

З тієї ж підстави у старшого державного виконавця Поляка Б.В. не було законних підстав для винесення оскаржуваних в дійсному випадку постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, датованих 23.09.2025 року,

У зв`язку із чим представник заявника просила визнати неправомірними дій старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляка Богдана Валентиновича та скасувати постанови від 23.09.2025:

- постанову про накладення штрафу,

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві корування транспортними засобами,

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України.

15.04.2026 року на адресу суду від представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, в якому останній заперечував проти задоволення скарги. Вважав скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що станом на 23.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів об`єктивно існувала та перевищувала суму платежів за чотири місяці, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Отже, правова підстава для винесення оскаржуваних постанов про тимчасові обмеження була наявна, відповідно, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Слизовська М.Ю. підтримала скаргу, просила задовольнити з підстав, зазначених у ній. Додатково зауважила, що на даний час відсутня заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується останнім розрахунком заборгованості та відповідними квитанціями. А про відсутність вини ОСОБА_1 в утворенні заборгованості зі сплати аліментів свідчить відповідь директора ТОВ «Запорізький завод гідравлічного обладнання».

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився. У відзиві на скаргу просив розглядати скаргу у його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася.

Вислухавши пояснення представника особи, яка подала скаргу, адвоката Слизовської М.Ю., дослідивши матеріали справи та наявній в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення скарги, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 40281932 з виконання виконавчого листа № 332/4224/13, виданого 07.10.2013 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини доходу щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття дитини.

Старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляком Богданом Валентиновичем 23.09.2025 року в межах виконавчого провадження № 40281932 було винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 6964,80 гривень. Підставою для накладення боржника штрафу стало, як на думку, старшого державного виконавця Поляка Б.В., наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 34 824,00 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Окрім вказаної постанови, старшим державним виконавцем Поляком Б.В. 23.09.2025 року були винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Крім того, постановами старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Купріної Христини Віталіївни у вказаному виконавчому провадженні № 40281932 05.05.2025 року було накладено арешт на кошти боржника та 07.10.2025 року накладено штраф внаслідок наявності заборгованості зі сплати аліментів.

З метою досудового врегулювання, 16.02.2026 року на ім`я начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України представником Ятченка Ю.В. адвокатом Слизовською М.Ю. було подано відповідні заяви, в яких порушувалися питання про скасування постанов державних виконавців про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафних санкцій та встановлених відносно нього ряду обмежень, пов`язаних з наявністю заборгованості по сплаті аліментів.

За результатами розгляду цих заяв, начальником Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ігорем Шабалою 12.03.2026 року було прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою заяву представника ОСОБА_1 адвоката Слизовської М.Ю. в частині скасування постанови про накладення штрафу від 07.10.2025 року задоволено.

Скасовано постанову про накладення штрафу від 07.10.2025 року, винесену старшим державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Купріною Христиною Віталіївною в мажах виконавчого провадження № 40281932, про накладення штрафу у розмірі 30% суми заборгованості у розмірі 19 290,30 гривень, як такої, що прийнята з порушенням вимог частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ґрунтується на недостовірних даних щодо розміру заборгованості.

В іншій частини заяви ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У постанові від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні частини другої статті 63 Закону України № 1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному частиною другою статті 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Права і обов`язки виконавця визначені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом цієї норми виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, тощо.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається Законом.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи-підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа-підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа-підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз`яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.

Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена в правовому висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року №2610/27695/2012, в якому також зазначено, що оскаржувана постанова державного виконавця не може вважатися справедливою, оскільки заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виникла не з вини боржника, а з вини державного виконавця, який неправильно визначав розмір аліментів та базу їх стягнення.

Виконавче провадження № 40281932 перебувало на виконанні Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 71 Закону № 1404-VІІІ визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. У передбачених у частині четвертій названої статті випадках, виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику.

Тобто саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.

Частиною 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З копій матеріалів виконавчого провадження № 40281932 вбачається, що з 01.12.2022 по 17.07.2025 ОСОБА_1 , перебував у трудових відносинах з ТОВ «Запорізький завод гідравлічного обладнання» і саме у цей період у нього почала з`являтися заборгованість зі сплати аліментів.

Про те, що ОСОБА_1 змінив місце роботи на ТОВ «Запорізький завод гідравлічного обладнання» та почав працювати він офіційно попереджав державного виконавця. Також із відповідною заявою про наявність заборгованості та необхідність направлення виконавчих документів за новим місцем роботи ОСОБА_1 зверталась і стягувач ОСОБА_2 .

Після вказаного звернення державним виконавцем Ліобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Купріною Х.В. 15.10.2024 була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Під час розгляду скарги, судом встановлено, що державним виконавцем не надано доказів того, що ОСОБА_1 свідомо ухилявся від виконання судового рішення щодо сплати аліментів, а навпаки, з відповіді № 0505/014 від 05.05.2026 директора ТОВ «Запорізький завод гідравлічного обладнання» слідує, що упродовж усього періоду перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ТОВ «Запорізький завод гідравлічного обладнання» із його заробітної плати фактично здійснювалися утримання грошових коштів у рахунок виконання аліментних зобов`язань у розмірах, передбачених виконавчим документом.

Крім того, після того, як ОСОБА_1 дізнався про наявність заборгованості, він погасив її в повному обсязі, що підтверджується останнім розрахунком заборгованості, квитанцією до платіжної інструкції та відомостями про нараховану заробітну плату за травень 2026 року та утримані з неї аліменти.

Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_1 в утворенні заборгованості зі сплаті аліментів, оскільки він жодним чином не приховував свого доходу, працював офіційно, як він вважав відрахування аліментів відбувалося вчасно та у належних сумах, при цьому державним виконавцем після 2024 року не було вчинено жодних дій щодо перевірки майнового стану боржника та його доходів.

Постанови старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляка Б.В про накладення штрафу, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві корування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України порушують права скаржника як сторони виконавчого провадження, а отже є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим подана скаржником заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 258-260, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляк Богдан Валентинович, ОСОБА_2 -задовольнити.

Визнати неправомірними дій старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Поляка Богдана Валентиновича, які полягають у винесенні постанови про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу на користь стягувача ОСОБА_2 у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 6964,80 гривень, та у винесенні постанов від 23.09.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами та у праві його виїзду за межі України.

2. Скасувати постанову про накладення штрафу від 23.09.2025 року, винесену старшим державним виконавцем Лівобережного відлину державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поляком Богданом Валентиновичем в межах виконавчого провадження № 10261932 з підстави наявної заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, на боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 6 904.50 гривень.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поляка Богдана Валентиновича від 23.09.2025 року, винесену в межах виконавчого провадження № 40281932, про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві керування транспортними засобами.

4. Скасувати постанову старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поляка Богдана Валентиновича від 23.09.2025 року, винесену в межах виконавчого провадження № 40281932, про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.І. Ретинська