Рішення № 136535529, 14.05.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/734/26

2/301/681/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №457358 від 19.01.2020 року в сумі 10161,60 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19 січня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №457358 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 2900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язувалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п.1.1. Кредитного договору).

Відповідно до умов Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на сайті www.credit7.ua (далі Правила).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами Кредитного договору, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачкою.

16 листопада 2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ-16112020, згідно умов якого позивач отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала.

Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за Кредитним договором №457358 від 19.01.2020 року становить 10161,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2900 грн., заборгованість за процентами 6846,90 грн., заборгованість за штрафом 414,70 грн.

Позивач ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №457358 від 19.01.2020 року в сумі 10161,60 грн. та судові витрати на загальну суму 10662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 8000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача Усенка М.І. витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо зарахування на належний ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 19.01.2020 року грошових коштів в сумі 2900 грн. від ТОВ «Лінеура Україна».

На виконання ухвали суду від 25.03.2026 року, 21 квітня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

31 березня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, згідно якого не погодилася з позовними вимогами, вважала їх необґрунтованими та просила відмовити у їх задоволенні. Позивач посилається на кредитний договір від 19.01.2020 року. Станом на момент звернення до суду сплив передбачений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності. Просила застосувати наслідки спливу позовної давності. Позивач стверджує, що відповідачці було перераховано кошти, однак належні докази відсутні. Судом витребувано інформацію у банку, що підтверджує необхідність перевірки цих обставин. Позивач посилається на договір факторингу, однак відсутні належні докази переходу права вимоги саме щодо зобов`язання відповідачки. Заявлена позивачем до стягнення сума значно перевищує суму кредиту, відсутній детальний розрахунок заборгованості.

Представник позивача ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу без його участі (а.с.90-95,101,111-113,119-120).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала відзив на позов та заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі, але з урахуванням поданого нею відзиву (а.с.79-80,97,98,99,122).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними і процесуальними правами; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12, 13, 77-81 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. 263 ЦПК України).

Згідно з ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 19 січня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_3 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи укладено Договір №457358 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту (а.с.12-17).

Згідно з п. 1.1., 1.2., 1.6. Кредитного договору, Товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 2900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика видається строком на 30 днів. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний клієнтом (а.с.12).

Відповідно до умов Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на сайті www.credit7.ua (далі Правила).

Згідно п.2.8 Правил, позика грошові кошти, що отримані Клієнтом від Товариства, в національній валюті України гривні, що надаються Товариством Клієнту в погодженій сторонами сумі, на умовах повернення, строковості, платності та інших умовах, передбачених Договором позики (а.с.30).

Отже, договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту.

Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості (Постанова ВС від 20.05.2022 р. у справі №336/4796/18).

На підтвердження позовних вимог - надання ОСОБА_1 19.01.2020 року грошових коштів в сумі 2900 грн. позивачем подано до суду копію листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №1-1002 від 10.02.2026 року, згідно якого 19.01.2020 року о 18:32:01 було успішно перераховано кошти на суму 2900 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.22).

Ухвалою Іршавського районного суду від 25.03.2026 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо зарахування на належний ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 19.01.2020 року грошових коштів в сумі 2900 грн. від ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 13.04.2026 року за №20.1.0.0.0/7-260406/88164-БТ, наданого на виконання ухвали суду від 25.03.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і по цьому рахунку зарахування коштів на суму 2900 грн. за 19.01.2020 року відсутнє (а.с.114).

Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підставі яких суд може з`ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме: чи виконано ТОВ «Лінеура Україна» перед ОСОБА_1 грошове зобов`язання за Договором №457358 про надання коштів у позику, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту від 19.01.2020 року.

Тобто, позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання грошового зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 видачу кредитних коштів у сумі 2900 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 у поданому до суду відзиві заперечувала факт отримання позики від ТОВ «Лінеура Україна».

За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено, що відповідачці ОСОБА_1 був виданий кредит у сумі 2900 грн. та що вона має заборгованість за Договором №457358 про надання коштів у позику від 19.01.2020 року у розмірі 10161,60 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволенню не підлягають.

Позивач також просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Згідно з ст.141 ч.1, 2 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 1046 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279 ЦПК України,

р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за Договором №457358 про надання коштів у позику від 19.01.2020 року у розмірі 10161,60 грн. відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських