Постанова № 136535299, 14.05.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/302/26

Провадження № 3/708/130/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О., з участю захисника адвоката Поліщука Ю. А., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно:

-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , прож.: АДРЕСА_2 , працюючого ТОВ "АТМ - Черкаси" механіком,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.03.2026 о 23:39 год в с. Худяки по вул. Черкаській керував власним транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1а ПДР України. Дане порушення вчинено ним повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 під час судового розгляду справи вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі. Від дачі пояснень відмовився, що відповідає положенням ст. 63 Конституції України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Ю. А. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заперечував. Суду пояснив, що хоча ОСОБА_1 і визнає свою причетність і винуватість, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом. Надане відео не є безперервним, що не дає можливості достеменно визначити події, які мали місце. На самому відео зафіксовані плутані твердження ОСОБА_1 , оскільки він зазначав, що чи то він стояв, чи зупинився, тому це не може бути визнано доказом його винуватості. Також на відео на зафіксовані початкові етапи спілкування, не зрозуміла причина зупинки транспортного засобу. Під час спілкування працівники поліції на нього морально тиснули, оскільки декілька разів висловлювалися, що можуть із ним спілкуватися до ранку, а також можуть відвезти до м. Сміла, маючи на увазі психіатричну лікарню.

У випадку прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення під час вирішення питання про накладення на нього адміністративного стягнення захисник просив урахувати наявну судову практику, за якою наразі відсутні підстави визнавати його водієм, оскільки на момент складення протоколу він не мав права керування транспортними засобами, тому що був позбавлений права керування рішенням суду. Відповідно у суду відсутні підстави застосовувати до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Також урахуванню судом підлягає надана позитивна характеристика на ОСОБА_1 , відповідно до якої він систематично займається волонтерством, у тому числі здійснюючи транспортування гуманітарної допомоги.

Заслухавши порушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поліщук Ю. А., дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні у ній докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов переконання, що вина порушника знайшла своє підтвердження.

Вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609867 від 09.03.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- даними карти обліку адміністративного правопорушення від 09.03.2026;

- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6715285 від 24.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинені ним порушення Правил дорожнього руху, у тому числі за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- даними витягу з ІКС ІПНП посвідчення водія щодо виданого на ім`я ОСОБА_1 посвідчення водія категорії «В», статус підлягає вилученню;

- даними довідки від 09.03.2026, якою підтверджена належність транспортного засобу автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ;

- даними довідки про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за вчинені ним порушення, зокрема 16.11.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також 24.02.2026 за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- даними оптичного диску DVD-R.

Аналізуючи наданий суду оптичний диск із записом подій, які мали місце 08.03.2026 суд ураховує, що воно дійсно надано у різних файлах тривалістю по 5 хвилин, проте безпосереднє дослідження зазначеного відео підтверджує, що воно не має переривань у часі фіксації, відсутні фрагменти судом не виявлені. Зафіксований характер та суть спілкування між ОСОБА_1 та працівниками поліції дає підстави стверджувати, що під час його спілкування із працівниками поліції він не спростовував факт керування транспортним засобом, а навпаки його підтверджував. Зокрема ОСОБА_1 повідомляв, що «я ж їхав і просто став, я нічого не порушив» (час 23:45), «я їхав, зупинився, ви мене не зупиняли» (час 23:50), «їду до дому везу ліки, викликали, бо дитині стало погано» (час 23:52), «ви мене не зупинили» (час 23:59), «мені треба в Черкаси» (час 00:01), «я став і вийшов» (час 00:08), «я рухався і став» (час 00:14).

Також ОСОБА_1 під час спілкування неодноразово просив не складати відносно нього протокол та відпустити, оскільки усвідомлював визначений розмір штрафу за вчинене ним порушення.

Окремо суд ураховує, що у доволі пізній час ОСОБА_1 із належним йому автомобілем перебували у населеному пунктів, який значно віддалений від місця його постійного проживання, за тривалий час спілкування із працівниками поліції, що становив більше 30 хвилин, жодної іншої особи, яка б визнавала себе водієм цього автомобіля, чи хоча б приймала участь у цих подіях у якості мовчазного спостерігача, не було. Крім того, автомобіль був відчинений та стояв із увімкненим світлом фар, у свою чергу ОСОБА_1 мав вільний доступ до нього, відкриваючи дверцята салону та задню ляду багажного відділення.

Ці факти у сукупності виключають підстави припускати, що наведені у протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення можуть не відповідати дійсним обставинам подій та мати наслідком самообмову останнього.

Аргументи сторони захисту у частині відсутності фіксації повідомлення ОСОБА_1 про причину зупинки суд не враховує під час ухвалення рішення, оскільки така відсутність не спростовує наявності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилання на здійснення щодо ОСОБА_1 психологічного тиску з боку працівників поліції суд оцінює критично. Такі висновки суду обґрунтовані установленою хронологією подій та безпосередніх дій самого порушника, який після зупинки під час спілкування із працівниками поліції, усвідомлюючи невідворотність складення відносно нього протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП, вийняв із багажного відділення автомобіля газову горілку, яку запалив та у процесі спілкування почав висловлювати погрози про намір спалити власний автомобіль, оскільки на його думку він вже потреби у автомобілі не матиме. Відповідно працівником поліції ОСОБА_1 був попереджений, що вони не поспішають і можуть із ним спілкуватися протягом тривалого часу, оскільки їх зміна триватиме до ранку. Крім того правоохоронець зазначив, що поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, тому вони можуть його відвезти до профільного лікувального закладу у м. Сміла Черкаської області. Відповідно таке спілкування не мало характеру психологічного тиску, відбувалося вже після виявлення самого правопорушення і не могло жодним чином впливати на суть порушення.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

За наведених обставин судом не встановлені підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно заявлене захисником клопотання не підлягає до задоволення.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення під час розгляду справи судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом також не встановлені.

Ураховуючи особу порушника, обставини та характер вчиненого ним правопорушення, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, систематичність вчинення ним порушень протягом року, а також наявність позитивних характеристик, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Із доводами захисника щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 додаткового обов`язкового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд не погоджується, з огляду на об`єктивну сторону адміністративного порушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зокрема, згідно з диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

У свою чергу частина четверта статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що до адміністративної відповідальності підлягають особи, які допустили керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

З аналізу наведеного вбачається, що у даному випадку законодавцем передбачено обов`язкове додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 5 до 7 років до осіб, які хоча і мали таке право, проте допустили разове грубе порушення, і не зважаючи на застосування до них стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами продовжують систематично вчиняти порушення, чим відповідно ігнорують встановлені щодо них обмеження та не мають наміру виправлятися, що у свою чергу створює підвищену суспільну небезпеку для оточуюючих та потребує адекватного реагування з боку держави. Відповідно санкцією статті та положеннями чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення додаткове стягнення визначено обов`язковим і безальтернативним і підлягає застосуванню до осіб, які вже були позбавлені такого спеціального права.

Під час вирішення питання про тривалість обов`язкового додаткового стягнення щодо ОСОБА_1 , ураховуючи надану ним позитивну характеристику, суд вважає, що достатнім для досягнення мети його застосування буде позбавлення права керування транспортними засобами на мінімально визначений строк, тобто на 5 років.

Також, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає можливість застосування до порушника додаткового альтернативного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Наданою довідкою від 09.03.2026 підтверджено, що транспортний засіб автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 .

Аналізуючи наведене, а також ураховуючи особу порушника, який є працевлаштованим, має позитивні характеристики з місця проживання, ураховуючи повне та безальтернативне визнання ним своєї вини, а також відсутність у його діях реальної аварійної ситуації, відсутність завдання матеріальної чи фізичної шкоди іншим учасникам руху, суд дійшов висновку, що вилучення належного ОСОБА_1 на праві приватної власності майна буде мати ознаки неспівмірного та суворого покаранням, тому підстави для його застосування судом не встановлені.

Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ч. 5 ст. 126, ст.ст. 28, 30, 283, 284 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черкаській області /Черкаська область/ 21081300, банк одержувача (ГУ ДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001) у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: казначейство України (ел.адм. подат.), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що:

- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);

- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;

- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;

- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).

Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ