Рішення № 13653486, 11.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.11 р. Справа № 21/222

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Ясинівський коксохімічний завод” м. Макіївка

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 3 848,64грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Тітов О.В. – юр.

відповідача: Ляшко Д.В. – юр.

ДП „Макіїввугілля”: Алтухова О.С. – нач. юр. від. відокремленого підрозділу „Маквуглекокс”

Публічним акціонерним товариством „Ясинівський коксохімічний завод” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (концентрат вугільний у вологому стані), відправленого 10.07.10р. (вантажовідправник - Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська”) за залізничною накладною на групу вагонів № 52586471, у напіввагоні № 67916973 у загальній сумі 3 848,64грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом, складеним станцією призначення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- Зважування вантажу здійснене на вимогу вантажоодержувача;

- відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати під час перевезення;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась.

Власник вантажу на початковому етапі Державне підприємство „Макіїввугілля” у засіданні пояснило, що згідно рахунку-фактури № 13/7 від 10.07.10р. покупця (ТОВ „Торговий дім „Еко-вугілля”) вартість 1т концентрату 1 127,00грн. (з ПДВ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і ДП „Макіїввугілля” у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

10.07.10р. Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська” (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод”, яке у подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Ясинівський коксохімічний завод”, (вантажоодержувач) у напіввагоні № 67916973 за залізничною накладною на групу вагонів № 52586471 зі станції Байрак на станцію Кринична відвантажило концентрат вугільний у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні – 70 500 кг (тара – 22 100кг), вантаж маркований поперечними складками по усій довжині вагону.

На станцію призначення вагон прибув 11.07.10р., де за заявкою вантажоодержувача було здійснене контрольне зважування на 150-тонних вагонних тензометричних вагах вантажоодержувача.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт від 11.07.10р. БН 696273/12, згідно з яким:

· навантаження у вагоні на рівня бортів рівномірне;

· вантаж не маркований, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

· вага нетто зважування вантажу 66,75 т (брутто 88,85 т, тари з документу 22,1 т), нестача вантажу складає 3,75 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: начальником станції, двома прийомоздавальниками; з боку одержувача – особою, яка брала участь у перевірці.

Позивач просить стягнути з залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість відповідальної недостачі (2,34 т концентрату), яка з урахуванням ПДВ складає 3 848,64грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2 637,19грн. із розрахунку: 2,34 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 127,00грн. (вартість 1т концентрату, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 2 637,19грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Заперечення залізниці судом до уваги не прийняті, оскільки вантаж відправником був маркований, а на станцію призначення твін прибув не маркованим.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариство “Ясинівський коксохімічний завод” (86110, м. Макіївка Донецької області, вул. 50 років утворення СРСР, б.5, п/р 26002198009101 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 00191035) 2 637,19грн. основного боргу (вартість нестачі), 69,89 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 161,71 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 11.01.2011р.

Надруковано примірників:

1 –до справи;

1 –позивачу;

1 –відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18