Ухвала суду № 136534655, 13.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/542/26

1-кп/569/988/26

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13 травня 2026 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 122025180000000082 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.

До початку судового засідання 07 травня 2026 року прокурор ОСОБА_8 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, яке підтримав у судовому засіданні з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк якого закінчується 15 травня 2026 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , актуальність ризиків та їх характер, колегія суддів дійшла висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, колегія суддів вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_6 під вартою строком на шістдесят днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів вважає за необхідне при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 197, 314-316 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задоволити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Рівненської області, Рокитнівського району, села Сновидовичі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 13 травня 2026 року до 11 липня 2026 року, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Суддя ОСОБА_11

Суддя ОСОБА_12