Рішення № 136533442, 13.05.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/263/26

Провадження № 2/378/333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В. ,

за участю секретаря: Кичі Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, про визнання публічного договору про надання послуг недійсним, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 до Ставищенського ЖКП, з посиланням на те, що починаючи з квітня 2022 року вона почала отримувати рахунки від відповідача за послуги з управління побутовими відходами. Позивач оплатила рахунки за 2 роки, в повному обсязі, хоч послугами не користувалась і вони фактично не могли надаватись. Найближчий сміттєвий бак розміщений за 240 м та з`явився 2 лютого 2024 р.. Своє побутове сміття позивач вивозить самостійно. Так як договір не є довічним, позивач письмово повідомила відповідача про небажання його продовжувати, відповідно до п. 11.3 даного договору. Свої зобов`язання по договору позивач виконала: оплатила, відмову надала письмово і вчасно. Не зважаючи на розірвання договору відповідач продовжив надсилати рахунки. Позивач двічі письмово зверталась до відповідача про припинення нарахувань, надсилала копію відмови. Дії відповідача після березня 2024р. є такими, що здійснюють на позивача психологічний тиск, принижують честь та гідність, завдають моральних страждань - це відверте знущання і ігнорування Конституційних прав і свобод. Позивач також не давала дозволу відповідачу на збір і обробку своїх персональних даних. Позивач не довіряє відповідачу і не знає з якою метою створена база персональних даних і яким третім особам може передаватись.

Позивач просить суд визнати публічний договір «Про надання послуг з поводження з побутовими відходами» недійсним з 1 березня 2024 року, дії відповідача після 1 березня 2024 р. визнати незаконними, а претензії безпідставними, зобов`язати відповідача видалити з бази даних персональні дані позивача, зазначити, що позивач є людина і не може мовчанням укладати договори - оферти, про які їй нічого не відомо. Всі наявні, мовчазні, або нав`язані через обман оферти з системою де позивач виступала боржником або об`єктом управління - віднині і назавжди анульовані, всі можливі в майбутньому - без акцепту; стягнути сплачений судовий збір.

Позивач до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, ухваливши справедливе рішення (а. с. 143, 152).

Представник відповідача Ставищенського ЖКП в судове засідання не прибув, підприємство подало до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, в зв`язку із їх необгрунтованістю, в задоволенні позову просить відмовити. До суду представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає (а. с. 49-54, 149).

Суд, розглянувши справу, беручи до уваги доводи сторін, дослідивши наявні письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що рішенням Ставищенської селищної ради №450 від 28.10.2021р. затверджено публічний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами (додаток 1), а рішенням Ставищенської селищної ради №580 від 23.02.2022р. до нього внесено зміни (а. с. 33-40, 75-96), який оприлюднений на офіційному сайті Ставищенської селищної територіальної громади stav-qromada.qov.ua 28.10.2021 року та знаходиться у постійному публічному доступі (а. с. 126, 127, 129, 130-131) і розміщено на інформаційному стенді в адміністративній будівлі с. Винарівка Білоцерківського району Київської області.

Позивач неодноразово, зокрема 12.01.2024р. та 07.06.2024р. зверталась Ставищенського ЖКП з заявами про розірвання публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами (а. с 9, 14), на що отримала відповіді, якими роз`яснено, що вона вважається такою, що прийняла пропозицію Ставищенського ЖКП щодо укладення договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, положення якого відповідають типовому договору. Також зазначено, що дія договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі порушення істотних умов договору другою стороною (а.с. 11-13, 15-17).

Із копій квитанцій Жашківського ВУЖКГ вбачається, що вказаним господарством 25.01.2024р., 07.04.2024р., 19.05.2024р., 11.08.2024р., 26.10.2024р., 23.03.2025р., 21.05.2025р., 14.08.2025р. та 12.02.2026р. позивачу надавались послуги з вивезення сміття (а.с. 28).

Ставищенським ЖКП 01.10.2021р. винесено наказ №69 «Про затвердження планових місць розміщення контейнерів для твердих побутових відходів на території населених пунктів Ставищенської селищної територіальної громади», в т. ч. в с. Винарівка , зокрема 11 контейнерів (а. с. 97-102).

Згідно розрахунку по особовому рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) нараховано до сплати 3600 гривень, з яких 1800 гривень сплачено. Станом 01.03.2026р. заборгованість по оплаті послуг з поводження з побутовими відходами становить 1800 грн. (а. с. 132 - 134).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 цієї статті установлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1.2.2 договору вказано, що договір вважається укладеним без його подальшого підписання з моменту отримання виконавцем заяви-замовлення від споживача та/або оплати споживачем послуг наданих виконавцем чи вчинення інших дій, передбачених договором, що свідчать про згоду дотримуватися умов договору, без підписання письмового примірника сторонами.

Згідно п. 1.2.5 договору, укладаючи договір, споживач автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям споживачем положень договору, тарифів та всіх додатків, що є невід`ємною складовою частиною договору.

Відповідно до 2.1. договору, виконавець зобов`язується надавати послуги з поводження з побутовими відходами (далі ТПВ), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

11.1. Даний договір укладається з урахуванням вимог ч. 3 ст. 205, ст. ст. 631, 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України без підписання письмового примірника сторонами.

Пунктом 11.2. передбачено, що даний договір набирає чинності з дня акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту його офіційного оприлюднення в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Ставищенської селищної ради за електронною адресою: https://stav-gromada.gov.ua і діє протягом одного року з дати набрання чинності та поширюється на всіх споживачів послуг з поводження з побутовими відходами на території Ставищенської селищної територіальної громади.

Відповідно до п 11.3. договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно п 11.4. договору дія договору припиняється у разі:

- смерті фізичної особи споживача;

- прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи споживача (виконавця) або визнання його банкрутом;

- припинення відповідного договору між виконавцем та органом місцевого самоврядування (чи уповноваженою ним особою) на надання послуг з поводження з побутовими відходами на певній території населеного пункту;

- дострокового розірвання договору в порядку та на підставах, встановлених цивільним законодавством або за домовленістю сторін.

Пунктом 11.5 передбачено, що дія договору припиняється шляхом розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі порушення істотних умов договору другою стороною.

У разі розірвання договору зобов`язання припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору.

Договір 28.10.2021 року опубліковано на офіційному веб-сайті Ставищенської селищної ради за електронною адресою: https://stav-gromada.gov.ua (а.с. 127-128).

Тобто, публічний договір 26.11.2021р. набрав законної сили та щорічно 26 листопада продовжувався на щорічний термін, а тому із заявою про відмову від договору позивачу необхідно звертатись за один місяць до закінчення дії договору, а саме в період з 26 жовтня по 26 листопада відповідного року. Позивач звернулась до відповідача із заявою про відмову від публічного договору 12.01.2024 року та 07.06.2024 року (а. с. 9, 14).

Крім того, позивач 12.01.2024р. здійснила оплату на виконання умов публічного договору за вивіз побутових відходів у сумі 1650 гривень, та 13.02.2024р. у сумі 150 гривень (а.с. 27), що свідчить про фактичне визнання та виконання умов договору.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Таким чином, договір про надання послуг з управління побутовими відходами є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Договір про надання послуг з управління побутовими відходами містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Управління побутовими відходами є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20 у редакції Закону від 24.06.2004 № 1875-IV, який втратив чинність з 01.05.2019).

Аналогічні приписи встановлені пунктами 1, 5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, згідно з якими індивідуальний споживач зобов`язаний, крім іншого, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

Згідно з пунктом б частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території с. Винарівка Білоцерківського району Київської області, в тому числі і по вул. Грушевського є Ставищенське житлово-комунальне підприємство, із скаргами на ненадання послуг або неналежне виконання послуг з вивезення побутових відходів позивач до відповідача не звертався.

На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», за положеннями пунктів 6-13 цієї постанови у редакції на час виникнення спірних правовідносин визначення норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг - органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому, у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

При цьому, права та обов`язки сторін цього договору визначаються законодавством України, нормами локальних нормативних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування та умовами цього договору.

Для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів, ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.

Відповідні правові висновки викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, провадження № 61-33084сво18, яка не відступила від висновків, зроблених Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 лютого2018 року, справа № 641/2634/16-ц, провадження № 61-4824св18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 грудня 2018 року справа № 641/533/17, провадження № 61-18779св18. Також вказані висновки підтримано у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 639/7978/15-ц, провадження № 61-20192 св18; у справі № 641/2630/16-ц, провадження № 61-21120 св 18.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено публічну оферту та опубліковано на веб-сайті Ставищенської селищної ради текст публічного договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, та при цьому зазначено про розмір оплати послуг, тариф та графік вивезення відходів.

Встановлено, що протягом місяця з дня опублікування товариством проекту договору та протягом місяця до закінчення строку дії договору споживач ОСОБА_1 про свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до Ставищенського ЖКП у письмовому вигляді не направляла, а тому вважається такою, що прийняла пропозицію щодо укладення договору про надання послуг із вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору.

Належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не користується послугами Ставищенського ЖКП по вивезенню твердих побутових відходів від домоволодіння, де вона мешкає, матеріали справи не містять, а тому позивач вважається такою, що прийняла оферту.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Доказів ненадання або надання позивачем послуг неналежної якості чи не користування цими послугами ОСОБА_1 , не встановлено.

За таких обставин, ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати вартість послуг, пов`язаних із вивезенням побутових відходів, які здійснює Ставищенське ЖКП, за тарифами визначеними органом місцевого самоврядування на підставі Постанови КМУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 205, 509, 526, 631, 633, 634, 641, 642 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 15, 35-1 Закону України «Про відходи», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, про визнання публічного договору про надання послуг недійсним, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко