Рішення № 136532407, 26.03.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9135/25

Категорія 38

2/295/1333/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Біднини О.В.

за участю секретаря судового засідання Мотінової А.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Він Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №329377 від 25.09.2018 року у розмірі 21 463,45 грн.В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 25.09.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №329377, за умовами якого відповідачу надано позику в сумі 7 000 грн. строком дії на 30 днів.Договір про надання фінансового кредиту укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі. Із урахуванням додаткової угоди №12 та Реєстру прав вимоги №13 від 18.02.2019 року до договору факторингу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до відповідача.25.07.2024 року відповідно до протоколу загальних зборів №1706 перейменовано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».У порушення умов згаданого кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 16 400 грн., з яких: 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 160 грн. сума заборгованості за відсотками, 9 840 грн. сума заборгованості за пенею і штрафами, а також 1 477,35 грн. інфляційних втрат, 3 586,10 грн. 3% річних та судові витрати.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направляв.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.09.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір №329377 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надає клієнту грошові кошти в сумі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: знижена процентна ставка становить 0.01% від суми кредиту за кожен день користування позикою (3,65% річних) у межах строку надання кредиту у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору (пункт 1.2. договору). Строк дії договору 30 днів , але в будь-якому разі договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.4.). В договорі зазначені права та обов`язки сторін, порядок повернення позики та нарахування процентів, відповідальність сторін та інші умови (а.с. 9-10).

Кредитний договір із ТОВ «Авентус Україна» підписано позичальником за допомогою електронно-цифрового підпису.

В листі від 09.05.2025 адресованому ТОВ «ВІН ФІНАНС», «Авентус Україна» надає інформацію щодо даних, які підтверджують видачу на платіжні картки клієнтів онлайн кредитів, право вимоги по яким було передано ТОВ «ВІН ФІНАНС», до зміни назви - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» згідно Договору факторингу №1 від 12.04.2018, під порядковим №190 зазначений номер договору 329377, код транзакції creditplus-719096, клієнт ОСОБА_1 (а.с. 45-49).

На підтвердження переказу коштів відповідачу позивачем також додається повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про успішні перекази коштів на картки клієнтів за дорученням ТОВ «Авентус Україна» відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17, в якому під номером 39 вказана інформація про переказ коштів 25.09.2018 на суму 4000,00 грн., номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-719096 (а.с. 22-29).

Згідно Картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором №329377 від 25.09.2018 позичальника ОСОБА_1 останній оплату основного боргу, процентів згідно умов договору не проводив, загальна заборгованість нарахована ТОВ «Авентус Україна» на суму 16400,00 грн., яка складається з: основний борг - 4000,00 грн., проценти - 2160,00 грн., штраф - 400,00 грн., пеня - 9840,00 грн. (а.с. 33-36).

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «Довіра та Гарантія» (Фактор) укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого клієнт відступив на користь фактора права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 40-42).

18.02.2019 укладено додаткову угоду №12 до договору факторингу №1 від 12.04.2018, яким викладено пункт 3.1.1 договору в наступній редакції, а саме: «Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо, та складає: 18,50% від основної суми заборгованості (тіло кредиту)».

Також викладено пункт 3.1.2 договору в наступній редакції, а саме: «Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог і складає 782 580,22 грн.», сплачується фактором шістьма платежами зазначеними сумами у вказані дати платежу. Дана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання та скріплення печатками та діє до 01.04.2019 або до повного виконання обов`язків з боку сторін. Всі інші положення договору залишаються без змін (а.с. 32).

Відповідно до реєстру прав вимоги №13 від 18.02.2019 на виконання договору факторингу №1 від 12.04.2018, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ «Довіра та Гарантія» права вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №329377 від 25.09.2018 (а.с. 14-15).

Відповідно до наказу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» №55-к від 25.07.2024, з 25.07.2024 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (а.с. 44).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1статті 1078 ЦК України).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі №910/11965/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті512, статті514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).

Разом із тим, з матеріалів справи судом встановлено, що договір між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , за яким позивач просить стягнути заборгованість, було укладено 25.09.2018.

Умовами пункту 1.3 договору факторингу №1 від 12.04.2018 визначено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Зі змісту п. 2.1. договору факторингу від 12.04.2018, вбачається, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Отже, вимога на момент укладення договору факторингу мала бути визначеною, у той час як на момент укладення договору факторингу №1 від 12.04.2018 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання не виникли.

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» не могло відчужити право вимоги за майбутнім кредитним договором, тобто за договором, який станом на 12.04.2018 ще не був укладений і сторони не могли передбачити, що 25.09.2018 цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.

Отже, право вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, у зазначений вище договір факторингу входити не могло.

Суд констатує, що чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Таким чином право вимоги за договором №329377 про надання фінансового кредиту від 25.09.2018, укладеним з відповідачем, у зазначений вище договір факторингу №1 від12.04.2018 входити не могло, так як на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відповідно у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на підставі договору факторингу від 12.04.2018, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ: 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: О.В. Біднина