Рішення № 136532401, 19.03.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13055/25

Категорія 59

2/295/1416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Біднини О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мотінової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувсядо суду з указаним позовом, в якому просить визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на нараховані, але невиплачені за життя пенсійні виплати у розмірі 54 480,00 грн. після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача на свою користь в порядку спадкування за заповітом нараховані, але невиплачені за життя пенсійні виплати згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 справа №240/3013/22 у розмірі 54480,00 грн. після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вимог вказано, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/3013/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01.08.2021 року нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На виконання рішення суду відповідачем було здійснено нарахування заборгованості у розмірі 54 480,00 грн. Як слідує зі змісту позову, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла та позивач після смерті матері як спадкоємець за закономприйняв спадщину, а тому має правона отримання недоотриманих пенсійних виплат після смерті матері в судовому порядку, так як у нього відсутня інша можливість захистити порушене право.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

23.10.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю (а.с. 31-34). Представник відповідача вказує на те, що з 01.01.2013 року набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким передбачено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, де боржником є державний орган, шляхом списання Державною казначейською службою України в межах бюджетних призначень коштів з рахунків такого державного органу, саме органом ДВС в порядку виконання повинно вирішуватись питання внесення даних про судове рішення до реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Представник відповідача вказує також на те, що з 01.04.2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596. Постановою одночасно внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, відповідно до яких саме на Пенсійний фонд України, а не його територіальні органи, покладене завдань забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій. До відзиву на позовну заяву додано копію розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 918060127566 ОСОБА_2 . Згідно з таким розрахунком сума виплати за період з 01.08.2021 року по 31.07.2022 року становить 54 480,00 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача адвокат Соломонюк І.В. направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. на звороті 13).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі №240/3013/22, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.08.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Рішення суду набрало законної сили 16.07.2022.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області від 31.08.2023 року відкрито виконавче провадження №72650785 (а.с. на звороті 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Піскуна О.С. від 17.09.2024 №602/02-14/57/24, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78384543 від 17.09.2024 року позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлої матері ОСОБА_2 (а.с. 12-13).

Листом від 28.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило, що сума доплати, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням за період з 01.08.2021 по 31.07.2022 становить 54480,00 грн. (а.с. на звороті 15).

Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 918060127566 ОСОБА_2 , на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі №240/3013/22 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.2021 по 31.07.2022, який здійснений ГУ ПФУ у Житомирській області та долучений відповідачем до відзиву, сума доплати становить 54 480,00 грн. (а.с. 38).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно що б спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Крім цього, за правилами ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

З матеріалів справи слідує, що позивач є сином ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом на майно померлої матері.

Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, на переконання суду, право позивача на одержання недоотриманої пенсії після смерті матері відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, так як у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

У постанові від 27.11.2019 року у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов до висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_2 , має право на отримання невиплачених пенсійних виплат, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів.

Крім того, безпідставним є посилання представника відповідача на відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов`язання, оскільки це не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 743/1216/17.

Європейський Суд з прав людини у рішеннях проти України також вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, зокрема у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року.

Таким чином, позов підлягає задоволенню та з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню недоотримані за життя матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати в розмірі 54 480,00 грн., розмір яких підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд окремо зауважує, що вимога щодо визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на недоотримані за життя пенсійні виплати в сумі 54 480,00 грн. судом не розглядалась як позовна, так як являється по суті обставиною, що підлягала встановленню й перевірці судом під час розгляду даної справи.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №3110 від 31.10.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Ірини Соломонюк»; розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 31.10.2024 року, з описом виконаних робіт та їх вартістю, загальна сума, яких становить 15 000 грн. та квитанцію про сплату/отримання гонорару (а. с. 19-21).

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання робіт, витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги, а тому з урахуваннямрозумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить стягнути з відповідача пенсійні виплати в сумі 54 480,00 грн., відповідно позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн., натомість ОСОБА_1 внесено на рахунок Богунського районного суду м. Житомира судовий збір в сумі 2 726,96 грн., тобто в більшому розмірі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 968,96 грн. судового збору. Решта суми переплаченого судового збору може бути повернута судом за відповідним клопотанням позивача.

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1220, 1227, 1268-1270 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані за життя матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі №240/3013/22 в розмірі 54 480,00 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн., а також 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Суддя: О.В. Біднина