Рішення № 136532370, 11.05.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1142/25

Провадження № 2/272/178/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради Житомирської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування,суд -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із позовом до Андрушівської міської ради Житомирської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , за життя їй були передані у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га. У 2012 році її дочки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , маючи намір оформити спадкові права після смерті матері звернулися до нотаріальної контори. Проте із-за невідповідності запису у їхніх свідоцтвах про народження у графі мати « ОСОБА_5 » та у свідоцтві про смерть мати записана як « ОСОБА_2 », їм було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.10.2012, справа № 601/1574/12, встановлено факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 . Згідно довідки Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 15 жовтня 2024 року № 2378/02-14 зазначено, що в нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 159/2020 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , яка була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом є чоловік померлої, ОСОБА_1 , який подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались. В складі спадкового майна є: земельна ділянка, площею 0,2734 га ( кадастровий номер 1820383200:01:004:0267) та земельна ділянка, площею 0,2500 га (кадастровий номер 1820383200:01:004:0266), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 які належать ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відведений статтею 1270 Цивільного кодексу України термін позивач звернувся до державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 20 серпня 2020 року Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,6458 га, що знаходиться за адресою с.Городківка (кадастровий номер 1820383200:04:000:0281). 21 травня 2024 року Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Оскільки порядок приватизації земельної ділянки передбачає 4 стадії, а саме:1-подання клопотання та отримання дозволу; 2-розробка та погодження документації; 3-затвердження проекту землеустрою; 4-реєстрація права власності, і якраз на стадії реєстрації права власності нотаріусом який є спеціальним суб`єктом державної реєстрації та має повноваження державного реєстратора, було відмовлено позивачу. Позивач є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 дружини ОСОБА_4 права на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровим номером 1820383200:01:004:0266 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,2734 га кадастровим номером 1820383200:01:004:0267 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх спадкових майнових прав.

Враховуючи викладене представник позивача просить визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 дружини ОСОБА_4 право на завершення приватизації земельних ділянок, які були передані безоплатно у приватну власність у відповідності до рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради від 28 квітня 1995 року № 6 та одержання на ім`я позивача правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки.

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явились, однак представник позивача надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, в якій зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Виконкомом Городківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вона також була записана як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За життя ОСОБА_2 були передані у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га згідно рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради від 28 квітня 1995 року № 6, на які правовстановлюючі документи вона не виготовила.

У 2012 році її дочки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , маючи намір оформити спадкові права після смерті матері звернулися до нотаріальної контори. Проте із -за невідповідності запису у їхніх свідоцтвах про народження у графі мати « ОСОБА_5 » та у свідоцтві про смерть мати записана як « ОСОБА_2 », їм було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.10.2012, справа № 601/1574/12, встановлено факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Так у рішенні суду зазначено, що «…суд дослідивши матеріали справи встановив: 05.02.2010 рокупомерла мати заявників ОСОБА_2 . Однак у свідоцтвах про їх народження у графі «мати» невірно записано її ім`я батькові « ОСОБА_6 ». Як вбачається із копії заповіту (а.с.19), копії свідоцтва про народження (а.с.21), довідки, виданої Городківською сільською радою (а.с.22), копії свідоцтва про смерть (а.с.23), копії державного акта (а.с.24),прізвище, імя та по батькові померлої ОСОБА_2 . Відповідно до копій свідоцтв про народження заявників (а.с.20,21)у графі «мати» записана ОСОБА_5 , тобто виникла помилка при написанні прізвища та по батькові.Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є доньками ОСОБА_2 ,різниця у свідоцтвах про народження заявників, виникла в наслідок помилки, замість « ОСОБА_2 » записано « ОСОБА_5 ». Встановлення факту родинних відносин необхідно заявникам для оформлення спадщини після смерті матері..».

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 видане Виконкомом Городківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 видане Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Згідно довідки Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 15 жовтня 2024 року № 2378/02-14 зазначено, що в нотаріальній конторі заведена спадкова справа №159/2020 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 ,1948 року народження, яка була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем за законом є чоловік померлої, ОСОБА_1 , який подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались. В складі спадкового майна є: земельна ділянка, площею 0,2734 га ( кадастровий номер 1820383200:01:004:0267) та земельна ділянка, площею 0,2500 га (кадастровий номер 1820383200:01:004:0266), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 які належать ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 були її діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які спадщину після смерті матері фактично прийняли та юридично не оформили своїх спадкових прав.

Спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 була її рідна сестра, ОСОБА_4 , яка спадщину фактично прийняла та юридично не оформила своїх спадкових прав. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.

У відведений статтею 1270 Цивільного кодексу України термін ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

20 серпня 2020 року Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,6458 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Андрушівський район с\рада Городківська (кадастровий номер 1820383200:04:000:0281).

21 травня 2024 року Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 йому було відмовлено з підстав відсутності документів, що підтверджують право власності на спадкове майно та запропоновано звернутися до суду.

Відповідно до витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку та кадастрових планів земельних ділянок позивачем ОСОБА_1 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та присвоєні кадастрові номери на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2500 га кадастровим номером 1820383200:01:004:0266 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2734 га кадастровим номером 1820383200:01:004:0267 (а.с.19-22).

Оскільки порядок приватизації земельної ділянки передбачає 4 стадії, а саме:1-подання клопотання та отримання дозволу; 2-розробка та погодження документації; 3-затвердження проекту землеустрою; 4-реєстрація права власності, і якраз на стадії реєстрації права власності нотаріусом який є спеціальним суб`єктом державної реєстрації та має повноваження державного реєстратора, було відмовлено позивачу.

Отже, у позивача не має можливості вирішити дане спірне питання позасудовим шляхом, тому він звернувся з даною позовною заявою про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування.

Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач, як син, є спадкоємцем першої черги, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або який подав заяву до нотаріальної контори, вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі.

Згідно із ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 1225ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з п."г" ч.1 ст.81ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.116ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено п."а" ч.3 ст.152 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у ст.118 ЗК України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (частина шоста статті 118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. (частина сьома статті 118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Заява про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження (частина десята статті 118 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина одинадцята статті 118 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 2 ст.16ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.1 ч.3 ст.152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, у постановах Верховного Суду у справі №554/1195/17 від 30 червня 2020 року, у справі № 623/633/17 від 25 березня 2020 року.

Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142, 200, 206, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 дружини ОСОБА_4 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровим номером 1820383200:01:004:0266 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 0,2734 га кадастровим номером 1820383200:01:004:0267 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , які були передані безоплатно у приватну власність у відповідності до рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради від 28 квітня 1995 року № 6 та одержання на ім`я ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:В. В. Карповець