Ухвала суду № 136532350, 14.05.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/376/26

Провадження № 1-кп/168/76/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел.Стара Вижівка в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026035570000033 від 23 квітня 2026 року про обвинувачення за частиною 1 статті 249 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велимче, Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічою освітою, українця, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 , обвинувачується в незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України. А саме в тому, що він порушив вимоги статтей 25, 27, 63 Закону України "Про тваринний світ" (далі Закон) при наступних обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_4 21 квітня 2026 року вирішив вчинити незаконний вилов водних біоресурсів на озері "Синове", яке знаходиться поблизу с. Соколище Сереховичівської територіальної громади Ковельського району Волинської області.

Для виконання свого наміру обвинувачений ОСОБА_4 , 21 квітня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання, взяв три риболовецькі сітки і в обідню пору доби (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), прибув до озера "Синове", де сів на незареєстрований дерев?яний човен з веслом, який знаходився при березі озера, виплив на водойму та поставив три риболовецькі сітки загальною довжиною 250 метрів, висотою по 1,2 метра, розміром вічок - 45 мм та 50 мм.

В подальшому, 22 квітня 2026 року близько 22.00 год., обвинувачений ОСОБА_4 дістав вказані риболовецькі сітки із виловленою рибою - карасем сріблястим, сазаном (коропом), строкатим товстолобом, покидав їх в човен та поплив у напрямку берега. У цей час до нього підійшли працівники Національної поліції України, які виявили незаконний вилов риби та повідомили про даний факт працівників поліції на лінію "102", які в подальшому вилучили незаконно виловлену рибу, знаряддя лову та плавучий засіб.

Всього, під час здійснення незаконного вилову водних біоресурсів, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив незаконний вилов риби. А саме: 15 екземплярів карася сріблястого, 1 екземпляр сазана (коропа) та 1 екземпляр строкатого товстолоба за допомогою забороненого сіткоснастевого знаряддя лову.

Чим спричинив істотну шкоду державним рибним ресурсам з огляду на кількість, вартість та екологічну цінність здобутих водних біоресурсів, зокрема:

- здійснено вилов цінних порід водних біоресурсів, а саме: строкатий товстолоб, карась сріблястий, сазан (короп) на ділянці рибогосподарського водного об?єкта озера "Синове" поблизу с. Соколище Сереховичівської територіальної громади Ковельського району Волинської області;

- незаконний вилов риби здійснювався у заборонений строк - в період нересту риби, який на озерах Волинської області триває з 01 квітня по 10 червня;

- незаконне зайняття рибним промислом ОСОБА_4 здійснював із застосуванням заборонених знарядь лову (трьох рибальських сіток, загальною довжиною 250 м, розмірами вічок по 45 мм та 50 мм), виготовлених із сіткоснастевого матеріалу - жилки, що заборонене для вилову риби;

- завдав шкоди на значну суму 31 059 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 63 "Про тваринний світ" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об?єктів тваринного світу із природного середовища.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, оскільки він вчинив кримінальний проступок, не судимий, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані збитків та усунув заподіяну шкоду.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з дійовим каяттям, відповідно до вимог, передбачених статтею 45 КК України та вважає, що існують усі законні підстави звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Волинській області ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Щодо призначення покарання ОСОБА_4 - поклався на думку суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності підставне та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 8 статті 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Відповідно до частини 3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частинами 1, 3 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадках встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту пункту 3 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №12 „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (стаття 45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 45 КК України.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності", при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен дослідити чи дійсно діяння, яке постановлено особі за провину, мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення. Зокрема, поряд з доказами винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення мають зазначатись умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень статті 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, щиро розкаявся, повністю відшкодував матеріальні збитки та усунув заподіяну шкоду.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє ту обставину, що він звільняється від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав і правові наслідки закриття кримінального провадження з вказаних підстав.

За таких обставин та відповідно до наведених норм процесуального закону, а також враховуючи, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є кримінальним проступком, розкаявся, матеріальну шкоду відшкодував, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України та закриття кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - не обирався. Відповідно до положень частини 4 статті 174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна. Речові докази вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 12, 45, 249 КК України,

статтями 100, 174, 284, 286-288, 314, 395 КПК України,

суд

П О С Т А Н О В И В :

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12026035570000033 від 23 квітня 2026 року про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям на підставі статті 45 КК України.

Кримінальне провадження №12026035570000033 від 23 квітня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду від 27 квітня 2026 року на незаконно виловлену рибу: 15 екземплярів виду Карась сріблястий, 1 екземпляр виду Короп, 1 екземпляр виду Товстолоб; заборонені знаряддя лову три риболовецькі сітки (1 риболовецька сітка довжиною 100 м, висотою 1,2 м, розмір вічка 50 мм; 2. риболовецька сітка довжиною 100 м, висотою 1,2 м, розмір вічка 45 мм; 3. риболовецька сітка довжиною 50 м, висотою 1,2 м, розмір вічка 50 мм); плавучий засіб дерев`яний човен синього кольору із дерев`яним веслом, власником яких є ОСОБА_4 - скасувати.

Речові докази:

- незаконно виловлену рибу: 15 екземплярів виду Карась сріблястий, 1 екземпляр виду Короп, 1 екземпляр виду Товстолоб;

- заборонені знаряддя лову: три риболовецькі сітки (1 риболовецька сітка довжиною 100 м, висотою 1,2 м, розмір вічка 50 мм; 2. риболовецька сітка довжиною 100 м, висотою 1,2 м, розмір вічка 45 мм; 3. риболовецька сітка довжиною 50 м, висотою 1,2 м, розмір вічка 50 мм);

- плавучий засіб дерев`яний човен синього кольору із дерев`яним веслом, власником яких є ОСОБА_4 , що зберігаються в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області згідно квитанції від 23 квітня 2026 року- конфіскувати в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1