Ухвала суду № 136532193, 13.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6684/26

Провадження № 1-кп/161/940/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 13 травня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026035580000111, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Луцька Волинської області, громадянки України, українки, працюючої на посаді регіонального менеджера ТзОВ «Торговий дім «Євротон», із вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області з Луцької окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за наступних обставин.

Так, відповідно до п. 5 Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 68 (в редакції станом на 02.10.2020), право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками, опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі договір) з муніципальною нянею.

Абазом третім п. 12 вказаного Порядку визначено, що виплата компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється щомісяця на підставі поданих отримувачем послуги «муніципальна няня» документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги «муніципальна няня». Відповідно до абз. 1 п. 13 вказаного Порядку, отримувач послуги «муніципальна няня» до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надано послугу «муніципальна няня», подає в письмовій (електронній) формі чи в будь-який інший зручний спосіб (зокрема, шляхом надіслання сканованих копій) місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні вартості послуги «муніципальна няня».

Пунктом 18 вказаного Порядку визначено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати компенсації послуги «муніципальна няня», затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, влітку 2020 року, точних дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи матір`ю дитини віком до трьох років, дізналася про можливість отримання відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною, відповідно до Порядку. Остання була проінформована про перелік документів, які підтверджують можливість отримання такої допомоги, зокрема про: заяву про надання компенсації послуги «муніципальна няня», заяву про перерахування коштів для компенсації послуги «муніципальна няня» із зазначенням рахунка в установі банку, вибраного отримувачем послуги «муніципальна няня» відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, копію договору між отримувачем послуги «муніципальна няня» та муніципальною нянею; документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні вартості послуги «муніципальна няня», сплаченої отримувачем послуги «муніципальна няня» (виписка з банківського рахунка, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, оформлені відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 № 13, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, за місяць, в якому подано заяву, а також про додатки до вказаних документів, до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для оформлення компенсації.

Після чого, 01.08.2020 ОСОБА_4 уклала з ФОП ОСОБА_6 , який мав зареєстрований КВЕД 88.91 «Денний догляд за дітьми», письмовий договір щодо здійснення догляду за її дитиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трьох років. Строк дії даного договору, до якого 01.11.2020 вносилися зміни, закінчувався 04.03.2023. Відповідно до п. 2 вказаного договору, вартість послуги «муніципальна няня» становить 2 000 гривень.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що 10.02.2021 ФОП ОСОБА_6 , який надавав послуги «муніципальної няні», помер.

Одночасно з цим, у ОСОБА_4 виник єдиний злочинний умисел на заволодіння державними бюджетними коштами, а саме виплатами компенсації послуги «муніципальна няня». У зв`язку з цим, ОСОБА_4 почала вносити завідомо недостовірні дані щодо здійснення оплати послуги «муніципальна няня» до розрахункових квитанцій, які є офіційним документом, оскільки оформлені відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, та в подальшому їх використовувала, шляхом надання працівникам Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, внаслідок чого ввела їх в оману, та безпідставно отримувала компенсації послуги «муніципальна няня», якими розпорядилася на власний розсуд.

Так, ОСОБА_4 , маючи єдиний кримінально-протиправний умисел на підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються громадянином-підприємцем та надають права, з метою їх особистого використання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше лютого 2021 року виготовила розрахункові квитанції форми № РК-1, а саме: 01 березня 2021 року, серії 000082, за лютий 2021 року; 01 квітня 2021 року, серії 000172, за березень 2021 року; 01 травня 2021 року, серії 000173, за квітень 2021 року; 01 червня 2021 року, серії 000167, за травень 2021 року; 01 липня 2021 року, серії 000168, за червень 2021 року; 01 серпня 2021 року, серії 000169, за липень 2021 року; 02 вересня 2021 року, серії 000172, за серпень 2021 року; 01 жовтня 2021 року, серії 000175, за вересень 2021 року; 01 листопада 2021 року, серії 0000456, за жовтень 2021 року; 01 грудня 2021 року, серії 0000456, за листопад 2021 року; 01 січня 2022 року, серії 0000261, за грудень 2021 року; 01 січня 2022 року, серії 0000261, за січень 2022 року; 01 березня 2022 року, серії 0000456, за лютий 2022 року; 01 травня 2022 року, серії 0000400, за квітень 2022 року; 01 червня 2022 року, серії 0000401, за травень 2022 року, до яких внесла завідомо неправдиві відомості щодо надання ФОП ОСОБА_6 послуги з догляду за її донькою ОСОБА_7 «муніципальна няня», достовірно знаючи, що такі послуги не надавались, оскільки ФОП ОСОБА_6 помер, а також про щомісячну сплату на користь ФОП ОСОБА_6 коштів у сумі 2 000 грн., як оплату за надання послуги «муніципальна няня».

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується громадянином-підприємцем, та який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Крім цього, встановлено, що 01.08.2020, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 уклала з ФОП ОСОБА_6 , який мав зареєстрований КВЕД 88.91 «Денний догляд за дітьми», письмовий договір щодо здійснення догляду за її дитиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трьох років. Строк дії даного договору, до якого 01.11.2020 вносилися зміни, закінчувався 04.03.2023. Відповідно до п. 2 вказаного договору, вартість послуги «муніципальна няня» становить 2 000 гривень.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що 10.02.2021 ФОП ОСОБА_6 , який надавав послуги «муніципальної няні», помер.

Одночасно з цим, у ОСОБА_4 виник єдиний злочинний умисел на заволодіння державними бюджетними коштами, а саме виплатами компенсації послуги «муніципальна няня». У зв`язку з цим, ОСОБА_4 почала вносити завідомо недостовірні дані щодо здійснення оплати послуги «муніципальна няня» до розрахункових квитанцій, які є офіційним документом, оскільки оформлені відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, та в подальшому їх використовувала, шляхом надання працівникам Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, внаслідок чого ввела їх в оману, та безпідставно отримувала компенсації послуги «муніципальна няня», якими розпорядилася на власний розсуд.

Так, ОСОБА_4 , маючи єдиний кримінально-протиправний умисел на підроблення та подальше використання офіційних документів, які видаються та посвідчуються громадянином-підприємцем та надають права, з метою їх особистого використання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше лютого 2021 року виготовила розрахункові квитанції форми № РК-1, а саме: 01 березня 2021 року, серії 000082, за лютий 2021 року; 01 квітня 2021 року, серії 000172, за березень 2021 року; 01 травня 2021 року, серії 000173, за квітень 2021 року; 01 червня 2021 року, серії 000167, за травень 2021 року; 01 липня 2021 року, серії 000168, за червень 2021 року; 01 серпня 2021 року, серії 000169, за липень 2021 року; 02 вересня 2021 року, серії 000172, за серпень 2021 року; 01 жовтня 2021 року, серії 000175, за вересень 2021 року; 01 листопада 2021 року, серії 0000456, за жовтень 2021 року; 01 грудня 2021 року, серії 0000456, за листопад 2021 року; 01 січня 2022 року, серії 0000261, за грудень 2021 року; 01 січня 2022 року, серії 0000261, за січень 2022 року; 01 березня 2022 року, серії 0000456, за лютий 2022 року; 01 травня 2022 року, серії 0000400, за квітень 2022 року; 01 червня 2022 року, серії 0000401, за травень 2022 року, до яких внесла завідомо неправдиві відомості щодо надання ФОП ОСОБА_6 послуги з догляду за її донькою ОСОБА_7 «муніципальна няня», достовірно знаючи, що такі послуги не надавались, оскільки ФОП ОСОБА_6 помер, а також про щомісячну сплату на користь ФОП ОСОБА_6 коштів у сумі 2 000 грн., як оплату за надання послуги «муніципальна няня». Після чого ОСОБА_4 вказані завідомо підроблені розрахункові квитанції форми № РК-1 надала працівникам Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради для призначення компенсації послуги «муніципальна няня», тобто таким чином використала завідомо підроблені документи.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

Крім цього, встановлено, що 01.08.2020, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 уклала з ФОП ОСОБА_6 , який мав зареєстрований КВЕД 88.91 «Денний догляд за дітьми», письмовий договір щодо здійснення догляду за її дитиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трьох років. Строк дії даного договору, до якого 01.11.2020 вносилися зміни, закінчувався 04.03.2023. Відповідно до п. 2 вказаного договору, вартість послуги «муніципальна няня» становить 2 000 гривень.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що 10.02.2021 ФОП ОСОБА_6 , який надавав послуги «муніципальної няні», помер.

Одночасно з цим, у ОСОБА_4 виник єдиний злочинний умисел на заволодіння державними бюджетними коштами, а саме виплатами компенсації послуги «муніципальна няня». У зв`язку з цим, ОСОБА_4 почала вносити завідомо недостовірні дані щодо здійснення оплати послуги «муніципальна няня» до розрахункових квитанцій, які є офіційним документом, оскільки оформлені відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, та в подальшому їх використовувала, шляхом надання працівникам Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, внаслідок чого ввела їх в оману, та безпідставно отримувала компенсації послуги «муніципальна няня», якими розпорядилася на власний розсуд.

Так, ОСОБА_4 , маючи єдиний кримінально-протиправний умисел на підроблення та подальше використання офіційних документів, які видаються та посвідчуються громадянином-підприємцем та надають права, з метою їх особистого використання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше лютого 2021 року виготовила розрахункові квитанції форми № РК-1, а саме: 01 березня 2021 року, серії 000082, за лютий 2021 року; 01 квітня 2021 року, серії 000172, за березень 2021 року; 01 травня 2021 року, серії 000173, за квітень 2021 року; 01 червня 2021 року, серії 000167, за травень 2021 року; 01 липня 2021 року, серії 000168, за червень 2021 року; 01 серпня 2021 року, серії 000169, за липень 2021 року; 02 вересня 2021 року, серії 000172, за серпень 2021 року; 01 жовтня 2021 року, серії 000175, за вересень 2021 року; 01 листопада 2021 року, серії 0000456, за жовтень 2021 року; 01 грудня 2021 року, серії 0000456, за листопад 2021 року; 01 січня 2022 року, серії 0000261, за грудень 2021 року; 01 січня 2022 року, серії 0000261, за січень 2022 року; 01 березня 2022 року, серії 0000456, за лютий 2022 року; 01 травня 2022 року, серії 0000400, за квітень 2022 року; 01 червня 2022 року, серії 0000401, за травень 2022 року, до яких внесла завідомо неправдиві відомості щодо надання ФОП ОСОБА_6 послуги з догляду за її донькою ОСОБА_7 «муніципальна няня», достовірно знаючи, що такі послуги не надавались, оскільки ФОП ОСОБА_6 помер, а також про щомісячну сплату на користь ФОП ОСОБА_6 коштів у сумі 2 000 грн., як оплату за надання послуги «муніципальна няня».

Після чого, ОСОБА_4 в період з 01.03.2021 по 30.06.2022 вказані завідомо підроблені розрахункові квитанції форми № РК-1 надала працівникам Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, що за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4а, з метою призначення та отримання компенсації послуги «муніципальна няня».

Внаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 за період з 01.03.2021 по 30.06.2022 незаконно заволоділа грошовими коштами державного бюджету на загальну суму 31 810 гривень, чим завдала Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

17 квітня 2026 року від обвинуваченої ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 , якій роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, в судовому засіданні підтримала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та заявила, що її позиція є добровільною і істинною, їй зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку з закінченням строків давності і закрити кримінальне провадження.

Прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підтримав та вказав, що перебіг давності не зупинявся і не переривався.

В судовому засіданні представник потерпілого Департаменту соціальної політики Луцької міської ради ОСОБА_5 клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на підставі ст. 49 КК України, підтримала та вказала, що завдані збитки відшкодовані.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження №12026035580000111, суд дійшов наступного висновку.

Так, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положеннями ч. 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минул о три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З положень ч. 2 ст. 12 КК України вбачається, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкції кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, передбачають покарання у виді обмеження волі.

Отже, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які передбачають покарання у виді обмеження, з огляду на положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків і їх строки давності, враховуючи положення ст. 49 КК України, становлять три роки.

Як вже зазначено вище, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, закрити кримінальне провадження, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Таким чином, оскільки статтями 284-288 КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.

При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Вказане узгоджується з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.06.2021 (справа № 362/2406/17, провадження № 51-6287км20).

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 (справа № 735/1121/20, провадження № 13-26кс22) звертається увагу на те, що визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, зважаючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які, кожне зокрема, згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, санкція частини статті яких передбачають покарання у виді обмеження волі, враховуючи, що з 2020-2022 років моменту вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень минуло понад 3 (три) роки, при цьому обвинувачена від досудового розслідування та суду не ухилялася і до закінчення строків давності нових кримінальних правопорушень не вчиняла, що стверджується матеріалами кримінального провадження, тобто перебіг давності, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався, тому суд вважає за можливе, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Речовий доказ, згідно з ст. 100 КПК України, повернути за належністю законному володільцю.

Даних щодо наявності у кримінальному провадженні №12026035580000111 процесуальних витрат та накладення арештів на майно прокурором не надано.

Керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, на підставі ст. 12, 44, 49 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.

Кримінальне провадження №12026035580000111 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Речовий доказ:

-оригінал особової справи за отримання компенсації послуги «Муніципальна няня», де заявником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та муніципальна няня ФОП ОСОБА_6 на 130 аркушах повернути за належністю законному володільцю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1