Рішення № 136531658, 14.05.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/695/26

Провадження № 2-о/354/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участі секретаря судового засідання Стремінської А.І.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Яремчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції учасників

Заявниця звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши факт її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті м. Макіївку Донецької області

Заявниця є внучкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , відповідно до якого її матір`ю є ОСОБА_4 , яка є донькою померлої.

11.04.2025 її бабуся - ОСОБА_2 , вдома на окупованій території в АДРЕСА_1 , померла від легеневого набряку, постінфарктного кардіосклерозу. Її труп був оглянутий лікарем Макіївської лікарні Кириченко В.М.

3 2014 року м. Макіївка Донецької області і по даний час ? окуповане.

ОСОБА_1 звернулася до Яремчанського відділу ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ для отримання свідоцтва про смерть її бабусі на території, підконтрольній органам державної влади України.

Проте, 15.07.2025 їй було відмовлено, оскільки нею для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 не пред`явлено документу, визначеного наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024, і що видане свідоцтво про смерть Макіївським відділом загсу Управління загс Донецької Народної Республіки не внесено в Державний реєстр актів цивільного стану.

Заявниця зазначає, що встановлення факту смерті бабусі необхідне для реєстрації її смерті на території України та отримання свідоцтва про смерть, а також оформлення спадщини.

Оскільки ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій території України, отримати документ встановленої форми про його смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою не представляється можливим. Відповідно й реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не можлива. А тому є підстави в судовому порядку встановити факт смерті бабусі заявниціОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.05.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.

До суду 14.05.2026 надійшло клопотання адвоката Гайтанюк М.М. про долучення письмових доказів, а саме: переклад на українську мову копії свідоцтва про укладення шлюбу матір`ю заявниці ОСОБА_4 та зміну нею дошлюбного прізвища.

Також представник заявниці 14.05.2026 подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності її та заявниці, в якій також просила задоволити заяву в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з`явився, 14.05.2026 подав до суду листа, в якому просив суд розглянути справу за відсутності їх представника, з вирішенням справи згідний.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено ? повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Дослідивши та перевіривши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.08.1982, актовий запис № 15, виданого Осиківською сільською радою Старобешівського району Донецької області УРСР, що перекладене з російської на українську мову дипломованим перекладачем Кучеровою Т.М., вбачається, що заявниця ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 6-8).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.04.2014, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 26.04.2026 зареєстрували шлюб, актовий запис № 21, внаслідок чого ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 9).

Батьками ОСОБА_4 (матері заявниці), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.06.1979, актовий запис № 42, повторно видане Комишуватською сільською радою Першотравневого району Донецької області, яке перекладено з російської на українську мову дипломованим перекладачем Кучеровою Т.М. (а.с. 10-11).

Між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 10.10.1981 укладено шлюб і ОСОБА_4 змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_12 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 10.10.1981, актовий запис № 8, виданого Осиківською сільською Радою Старобешівського району Донецької області, яке перекладено з російської на українську мову дипломованим перекладачем Кучеровою Т.М. (а.с. 12, 36-37).

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_5 , виданого 12.12.1996 Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Осикове Старобешівського району Донецької області (а.с. 20-21).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з перекладеною копією з російської на українську мову дипломованим перекладачем ОСОБА_13 свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис № 170259930000401118006, виданого 14.04.2025 код 99300004 Макіївським міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАЦС Донецької Народної Республіки (а.с. 13-14).

Згідно з копією медичного свідоцтва про смерть серії 21 № 2011 18031 від 12.04.2025, яке видано ГУ МВС росії по Ростовській області та перекладено з російської на українську мову, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на території російської федерації, днр, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: суб`єкт російської федерації днр, АДРЕСА_2 причина смерті -легеневий набряк, постінфарктний кардіосклероз (а.с. 15-19).

Встановлені в судовому засіданні обставини підтверджують родинні відносини заявниці з померлою ОСОБА_2 , відтак остання є особою, яка має право на звернення до суду з цією заявою.

Листом Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціївід 15.07.2025 № 81/32.14.5.5-06 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки нею для підтвердження факту її смерті не пред`явлено документу, визначеного наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (а.с. 22).

Тобто документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , є документи, видані в так званій «днр». Це унеможливлює отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, через що наразі заявниця позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті своєї бабусі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Нормами статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У положеннях ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Вся територія Донецького району віднесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (розділ ІІ), затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376. Дата початку тимчасової окупації 07.04.2014.

Законом передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Так, відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до пункту 7 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Частина перша статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлює, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, суд вирішує з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 Цивільного процесуального кодексу України).

Зокрема, належними, відповідно до частини першої статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими в розумінні статті 78 Цивільного процесуального кодексу України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документів, виданих органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Разом з тим, ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зазначає, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику

ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.

Судом встановлено, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане 14.04.2025 Макіївським міським відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАЦС донецької народної республіки й копія медичного свідоцтва про смерть серії 21 № 2011 18031 від 12.04.2025 видана ГУ МВС росії по Ростовській області, які діють на тимчасово окупованій території, однак не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є недійсними і не створюють правових наслідків на території України.

Таким чином, долучені до заяви документи, які видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, судом беруться до уваги та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи, що законодавець не урегулював окремі нові суспільні відносини, які склалися внаслідок військового конфлікту на сході країни та анексії Криму, зокрема не встановив позасудовий порядок державної реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно з пунктом 18 вказаної постанови рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Висновки суду

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги те, що заявниця позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті ОСОБА_2 , яка є її бабусею, оскільки не має можливості отримати документи на підтвердження цих обставин у населеному пункті, на території якого органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті своєї бабусі на тимчасово окупованій території, що позбавляє її можливості провести державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 згідно вимог законодавства та отримати свідоцтво про смерть, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Докази, які б спростовували даний факт в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 14 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.

Згідно вимог п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, у заяві про встановлення факту смерті особи в певний час необхідно вказувати мету, з якою заінтересована особа просить встановити цей факт.

Встановлення факту смерті про встановлення якого просить заявниця, має юридичне значення, оскільки надає право для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами, а саме Яремчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, і отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка, а також необхідне для оформлення спадщини.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено фактсмерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Осикове Старобешівського району Донецької області, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце смерті м. Макіївка Донецької області, відтак з метою захисту прав і свобод громадянки України заяву слід задовольнити.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 5, 258, 315, 318, 319 ЦПК України,

у х в а л и в:

1.Заяву задовольнити.

2. Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Осикове Старобешівського району Донецької області, Україна, визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті м. Макіївка Донецької області.

Копію рішення невідкладно надіслати до Яремчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Яремчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: вул. Курортна, буд. № 4/2, м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області, 78501, код ЄДРПОУ: 33534732.

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК