Ухвала суду № 136531244, 14.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/16168/24

Провадження 2/201/390/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Тоцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полігонна 18Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинковій території, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полігонна 18Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинковій території.

На день розгляду справи, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до подання позову, що підтверджується відповіддю Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.04.2026р. № 372/31.27-19.

Згідно з ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла.

Правонаступництво у разі смерті фізичної особи у порядку ст. 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, лише за умови, що фізична особа померла після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі.

Отже, дана норма підлягає застосуванню в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність та помер після відкриття провадження у справі, а цивільна справа, стороною якої на час пред`явлення позову є померла особа розглядатися не може.

На момент відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 значився померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинились 25.03.2015р.

Суд дійшов висновку про те, що провадження у справі необхідно закрити у зв`язку з його смертю, яка настала до подачі позовної заяви.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 20.06.2019р. у справі № 185/998/16-ц та від 18.12.2019р. у справі № 127/328/17.

Суд зазначає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу - вибула з певних причин (у тому числі й у зв`язку зі смертю) після відкриття провадження у справі. При цьому, в позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, якщо фізична особа - відповідач у справі помер до подання позову, а права і обов`язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, позивач повинен подати позов безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За таких обставин, оскільки на момент подання позовної заяви відповідач помер, про що стало відомо суду після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 47, 48, 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Полігонна 18Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинковій території закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева