Рішення № 13653100, 06.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.01.11 р. Справа № 17/151пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену

за позовом : Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства «Донецьквантажтранс», м. Донецьк

про зобов’язання виконати певні дії

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс», м. Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк,

про внесення змін до договору

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Козаренко Н.Ю. - довіреність;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Землянська М.М., Королькевич В.А., Лебедіва В.В. - довіреності

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі – «ДВЕК») звернулось з позовом до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (далі – «Донецьквантажтранс») про зобов’язання виконати певні дії.

За остаточно визначеними ДВЕК позовними вимогами (том 1, а.с. 96) останній вимагає від Донецьквантажтранс виконати обов’язки в натурі згідно Договору № 1/3/1444 від 16.11.2009р., а саме: належним чином здійснення нарахування плати за надані послуги у квітні та травні 2010р. згідно тарифів, які передбачені пунктами 5.1., 5.2. Договору № 1/3/1444 від 16.11.2009р. «про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом» (далі – «Договір») та відобразити вартість послуг в акті № ОУ-0000312 здачі – приймання робіт (наданих послуг) за квітень 2010р. та акті № ОУ-0000407 здачі – приймання робіт (наданих послуг) за травень 2010р

В обґрунтування первісного позову ДВЕК посилається на ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу («ГК») України, ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу («ЦК») України.

Донецьквантажтранс проти вимог за первісним позовом заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість. Крім того, Донецьквантажтранс звернувся до ДВЕК із зустрічним позовом про внесення змін до зазначеного договору в редакції, запропонованій у додатковій угоді від 01.03.2010р. (том 1, а.с. 53), підписаною ДВЕК із протоколом розбіжностей (том 1, а.с. 54).

Неврегульованими за зазначеною додатковою угодою є пункти. 1.1. та 1.2., за якими Донецьквантажтранс пропонує внести зміни до пунктів 5.1. – 5.2. Договору, за якими, зокрема, пропонується:

· збільшити вартість послуг за подачу/забирання вагонів із 133,00 грн.(без ПДВ) за 1 тоно/км. до 189,52 грн.(без ПДВ) за 1 тоно/км;

· збільшити вартість послуг за маневрові роботи із 232,00 грн.(без ПДВ) до 245,00 грн.(без ПДВ)

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на підвищенням цін на нафтопродукти, сировину та матеріали; необхідність забезпечення рентабельності роботи позивача. В якості правових підстав зустрічного позову – посилається на норми ст. 188 ГК України та ст.ст. 525, 626, 654 ЦК України

ДВЕК проти вимог за зустрічним позовом заперечує, посилаючись на відсутність обумовлених ст. 651 ЦК України підстав для внесення змін до спірного Договору за рішенням суду, адже за змістом п. 8.2. Договору сторони встановили, що усі спірні питання щодо Договору мають вирішуватись шляхом переговорів. Крім того, за п. 5.6. Договору зміна Донецьквантажтрансом вартості наданих послуг можлива лише за згодою з ДВЕК.

В процесі розгляду справи для вирішення питання обґрунтованості розрахунку тарифів, що пропонуються Донецьквантажтрансом, у Проекті додаткової угоди від 01.03.2010р. до Договору, судом була призначена судово-економічна експертиза.

Зважаючи на те, що:

- пункт 3 ст. 179 Господарського кодексу України визначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання, у випадках, передбачених законом, або якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання;

- відповідно до пунктів 6, 7 ст. 179 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів;

- господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів;

- виходячи з вимог ст. 21 Закону України «Про залізничний транспорт», відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами;

- статтею 73 Статуту Залізниць України передбачено, що порядок обслуговування контрагентів – підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія;

- про обов'язковість укладення договору вказано також у п.3 «Правил обслуговування залізничних під’їзних колій» (затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 875/5096).Відтак – укладення даного виду договору передбачено чинним законодавством України;

- за ч.ч. 1 – 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду;

- пунктом 8.2 Договору сторони обумовили можливість розгляду господарським судом будь-яких спорів та розбіжносте за Договором;

- згідно експертного висновку № 7341 від 29.10.2010р. (т.1 а.с. 103-110) тарифи, запропоновані Донецьквантажтрансом додатковій угоді від 01.03.2010р. до Договору, розраховані відповідно до вимог діючого законодавства. За тим-самим висновком запропоновані позивачем тарифи навіть нижче дійсної собівартості відповідних послуг;

- ДВЕК належними доказами не довів обґрунтованість власної редакції запропонованих ним у протоколі розбіжності до Додаткової угоди від 01.03.2010р. змін до пунктів 5.1., 5.2. Договору;

- вартість експертизи 8’398,00 грн. була сплачена Донецьквантажтрансом (т. 3, а.с. 123),

господарський суд вважає, що:

§ пункти 1.1. та 1.2. проекту Додаткової угоди від 01.03.2010р. до Договору слід викласти в редакції Донецьквантажтранс;

§ судові витрати за первісним та зустрічним позовами мають бути відносяться на ДВЕК.

Вимоги ДВЕК за первісним позовом задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Донецьквантажтранс склав, підписав та запропонував підписати ДВЕК проект спірної Додаткової угоди від 01.03.2010р. до Договору. За змістом Додаткової угоди окрім спірних питань, визначених у її п. 1, пропонувалися врегулювати й інші питання, визначені пунктами 2 – 4.

ДВЕК, отримавши запропонований Донецьквантажтрансом проект зазначеної Додаткової угоди, підписав її з протоколом розбіжностей лише щодо п. 1,. який стосувався питання тарифів. Відтак – з іншими пунктами ДВЕК погодився. Зокрема, він погодився з тим, що зміни до Договору набувають чинності з 01.04.2010р та діють до 30.06.2010р.

Як зазначено вище, спірні питання зміни тарифу мають бути прийняті в редакції Донецьквантажтрансу. Тобто, саме в запропонованому Донецьквантажтрансом розмірі мають нараховуватись останнім та сплачуватись ДВЕК отримані ним від Донецьквантажтрансу послуги.

Таким чином вимоги ДВЕК за первісним позовом суперечать умовам Договору в редакції врегульованій судом.

Заперечення ДВЕК щодо того, що суд не має права у даному випадку вносити зміни у Договір через відсутність підстав, визначених ст. 651 ЦК України, є необґрунтованими. У даному випадку суд у своєму рішення (керуючись, зокрема умовами п. 8.2. Договору), не вносить будь-яких змін до договору, а лише врегульовує редакцію пунктів 1.1. та 1.2.Додаткової угоди до Договору. Підписавши спірну Додаткову угоду, ДВЕК власноруч погодився внести певні зміни до Договору. Тобто, втручання суду у взаємовідносини сторін щодо примусового внесення змін до договору – не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» відмовити.

Зустрічний позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» задовольнити повністю.

Пункти 1.1. та 1.2 проекту Додаткової угоди від 01.03.2010р. до Договору № 1/3/1444 від 16.11.2009р. «про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом» прийняти в редакції Державного підприємства «Донецьквантажтранс»

Стягнути з Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769, рахунок № 260030000527001 у філії Донецької дирекції АТ «Індекс-банк», МФО 335850) на користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (83012, м. Донецьк, вул. Словацька, код ЄДРПОУ 34828840, рахунок № 260069800418 у філії № 2 ВАТ АКБ «Капітал», МФО 335656) на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 85,00 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 236,00 грн.; на відшкодування витрат на проведення експертизи 8’398,00 грн.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 06.01.2011р.)