Ухвала суду № 136529697, 07.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11313/26

Провадження № 1-кс/761/7901/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 221 051 000 008 65 від 25.04.2022 за ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 120 221 051 000 008 65 від 25.04.2022 арешту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 657,4 кв.м.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві за процесуальним керівництвом Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні у зазначеному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи приміщенням колишньої Галицької Синагоги, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що працює на посаді завідуючого господарством на одному з об`єктів Об`єднання іудейських релігійних організацій України. У 2001 році Об`єднанню іудейських релігійних організацій України відповідно до постанови КМУ від 26.09.2001 № 1242 передано в безоплатне користування будівлю колишньої синагоги по вул. Жилянській, 97 у м. Києві. У подальшому 26.03.2004 розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації присвоєно поштову адресу будівлі колишньої Галицької синагоги АДРЕСА_1. Згодом, 15.04.2022, приблизно об 11 год. 00 хв. він підійшов до території синагоги та побачив на території 3-х сторонніх осіб, які на вимогу представитись проігнорували та сказали, що вони є власниками вказаного приміщення.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 04.05.2019 укладено договір пожертви, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , між БО «Федерація єврейських громад в столиці України» та БО «БФ «ОІРО», за результатами якого БО «Федерація єврейських громад в столиці України» пожертвувала БО «БФ «ОІРО» нежитлову будівлю (синагогу), загальною площею 657, 4 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97/2, літ. «А». У договорі зазначено, що об`єкт нерухомого майна належить «Пожертвувачу» на праві власності, на підставі договору про пожертву (дарування) від 19.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованому у реєстрі за № 975.

Так, 04.05.2019 ОСОБА_7 в особі директора БО «Федерація єврейських громад в столиці України» уклав у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита (вул. Мечникова, 22) договір пожертви з ОСОБА_8 в особі директора БО «Благодійний фонд «Об`єднання іудейських релігійних організацій», предметом якого стала нежитлова будівля (синагога) літ. «А», за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97/2, за результатом якого право власності на вказану будівлю перейшло до БО «Благодійний фонд «Об`єднання іудейських релігійних організацій».

Зі змісту договору пожертви (дарування) від 19.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , вбачається що договір укладений між ТОВ «Будівельна компанія «Аркада», яка була власником приміщення на підставі акта прийому-передачі будівлі синагоги № 21-74/2006, та БО «Федерація єврейських громад в столиці України».

Також на підставі вищевказаного договору державним реєстратором ОСОБА_9 з КП «Реєстратор» внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на дане приміщення за БО «Федерація єврейських громад в столиці України».

Допитаний у процесуальному статусі свідка ОСОБА_6 повідомив, що він не посвідчував договір про пожертву (дарування) будівлі синагоги за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97/2, літ. «А» на бланку серії ВКА 039700, зареєстрованого в реєстрі за № 975 від 19.10.2007. На нотаріальному бланку суворої звітності серії ВКА 039700 ним 19.10.2007 посвідчено за реєстраційним номером № 23582 договір дарування квартири АДРЕСА_2 .

Крім того, встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу 85/100 частки у праві спільної часткової власності від 04.10.2017 ТОВ «ФОРТОН» (код ЄДРПОУ 25386532) як продавець відчужило на користь ОСОБА_8 нерухоме майно, а саме 85/100 частки у праві спільної часткової власності на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 657,4 кв.м, за грошові кошти у сумі 465 120 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу 15/100 частки у праві спільної часткової власності від 04.10.2017 ТОВ «ФОРТОН» (код ЄДРПОУ 25386532) як продавець відчужило на користь ОСОБА_10 нерухоме майно, а саме 15/100 частки у праві спільної часткової власності на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 657,4 кв.м, за грошові кошти у сумі 82 080 грн.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування дійшов висновку, що невстановлені особи, шляхом підроблення офіційних документів та шахрайським способом, заволоділи приміщенням колишньої Галицької синагоги, за адресою: АДРЕСА_1, яке у 2001 році передано у безоплатне користування Кабінетом Міністрів України Об`єднанню іудейських релігійних організацій України.

Представниками ТОВ «Фортон» 21.09.2017 подано державному реєстратору ОСОБА_11 документи, які містять ознаки підроблення, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності ТОВ «Фортон» на нежитлову будівлю літ. «А», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97.

Представниками БО «Федерація єврейських громад в столиці України» 27.12.2018 подано державному реєстратору ОСОБА_9 документи, які містять ознаки підроблення, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності на нежитлову будівлю (синагогу) літ. «А», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97/2 , за БО «Федерація єврейських громад в столиці України».

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на теперішній час власниками нежитлової будівлі, загальною площею 657,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_10 (15/100 частки у праві спільної часткової власності на будівлю) та ОСОБА_8 (85/100 частки у праві спільної часткової власності на будівлю).

Крім того, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на теперішній час власником нежитлової будівлі, загальною площею 657,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97/2-А , є БО «Благодійний фонд «Об`єднання іудейських релігійних організацій».

Постановою слідчого від 20.03.2026 прийнято рішення про визнання речовим доказом вищевказаного об`єкту нерухомого майна.

Вважаючи зазначене нерухоме майно об`єктом злочинних посягань, тобто речовим доказом, прокурор просив накласти на нього арешт з метою забезпечення його збереження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, просив здійснити розгляд клопотання у його відсутність.

На прохання ініціатора клопотання, з метою забезпечення дієвості заходу забезпечення кримінального провадження, розгляд клопотання здійснювався без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи чи юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Матеріалами клопотання доведено, що об`єкт нерухомості, на який ініційоване накладення арешту, незаконно вибув з приватної власності, що обґрунтовує потреби досудового розслідування у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та обмеження прав осіб з метою недопущення його подальшого відчуження.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 120 221 051 000 008 65 від 25.04.2022 за ч. 4 ст. 190 КК України арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 657,4 кв.м., яка відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_10 (15/100 частки) та ОСОБА_8 (85/100 частки), із забороною відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1