Рішення № 136529641, 11.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4258/26

Провадження № 2/761/8200/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 58 598,40 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 22.04.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства в електронній формі було укладено електронний кредитний договір № 1706314, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 17 100,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх використання у встановленому в договорі порядку.

Сторонами було погоджено, що строк кредитування становить 80 днів з кінцевим терміном повернення кредиту до 10.07.2025 включно.

Крім того, 06.04.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства в електронній формі було укладено електронний кредитний договір № 346373LP, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 15 600,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх використання у встановленому в договорі порядку.

Сторонами було погоджено, що строк кредитування становить 80 днів з кінцевим терміном повернення кредиту до 24.06.2025 включно.

ТОВ «ФК «Абекор» своє зобов`язання за кредитними договорами виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджені суми кредитних коштів шляхом їх переказу на зазначений банківський рахунок.

У свою чергу, ОСОБА_1 своє зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання за електронним кредитним договором № 1706314 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 17 100,00 грн. тіло кредиту та 13 543,20 грн. нараховані проценти.

Крім того, ОСОБА_1 своє зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх використання за електронним кредитним договором № 346373LP належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 15 600,00 грн. тіло кредиту та 12 355,20 грн. нараховані проценти.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ФК «Абекор» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 58 598,40 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Сповіщався про розгляд справи та можливість надання відзиву на позовну заяву належним чином за адресою місця реєстрації, проте повідомлення не було вручено.

У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 22.04.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства було укладено кредитний договір № 1706314 Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису (f11281).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" зарахувало кредитні кошти на платіжну картку ОСОБА_1 згідно з № 20200-1363-210288287 квитанції за сплату від 22.04.2025 року за допомогою платіжної системи EasyPay о 12:06:49.

Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору періодичність сплати платежів платіж через 15 днів (період, що починається з моменту укладення Договору закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого пла тедалі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через: 50 днів- період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно з встановленим для сплати другого платежу, (другий період користування кредитом).

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від користування кредитом та становить: 1.4.1. Базова процентна ставка - 0.99% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 кредитного договору №1706314, виникла заборгованість у розмірі 17 100,00 грн. за тілом кредиту та 13 543,20 грн. за нарахованими процентами.

Крім того, 06.04.2025 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства було укладено кредитний договір № 346373LP Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису (w37063).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" зарахувало кредитні кошти на платіжну картку ОСОБА_1 згідно з № 20184-1363-205706691 квитанції за сплату від 06.04.2025 року за допомогою платіжної системи EasyPay о 22:45:42.

Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору періодичність сплати платежів платіж через 15 днів (період, що починається з моменту укладення Договору закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого пла тедалі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через: 50 днів- період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно з встановленим для сплати другого платежу, (другий період користування кредитом).

Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від користування кредитом та становить: 1.4.1. Базова процентна ставка - 0.0100% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 кредитного договору № 346373LP, виникла заборгованість у розмірі 15 600,00 грн. тіло кредиту та 12 355,20 грн. нараховані проценти.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз"яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача, та повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Разом з тим позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень Договору про надання правової (правничої) допомоги №22122025 від 22.12.2025 року, укладеного між ТОВ "ФК Абекор" та АБ «Наталії Пухи», клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 30.01.2026 року загальна вартість за послуги з надання правової (правничої) допомоги наданої Клієнту складає 10 000,00 грн.

Отже,позивачем надано суду докази щодо понесених витрат на правничу допомогу.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662, 40 грн.

Керуючись ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 211, 223, 263,265,280-282, 285, 289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за Кредитним договором № 1706314 від 22.04.2025 року в сумі 30 643 (тридцять тисяч шістсот сорок три) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за Кредитним договором № 346373LP від 06.04.2025 року в сумі 27 955 (двадцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» судовий збір у розмірі 2662, 40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн. та сплачені витрати за відправлення документів у розмірі 154,50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано 11.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Абекор», код ЄДРПОУ 39287145, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, прим. 601А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.В. Сіромашенко