Ухвала суду № 136528990, 13.05.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/94/26

Номер провадження 2/711/920/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В. секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.

Просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ним права користування орендованим паркомісцем №28, розташованим за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 352, шляхом звільнення паркомісця від автомобіля відповідача з держав ним номерним знаком НОМЕР_1 ; заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання користування ним орендованим паркомісцем у майбутньому; стягнути з відповідача на його користь понесенні судові витрати.

12.05.2026 року до Придніпровського районного суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для подання клопотання про долучення доказів та клопотання про долучення доказів.

В клопотанні про поновлення процесуального строку просить поновити пропущений процесуальний строк для подання клопотання про долучення доказів, а саме копій адвокатських запитів до Головного управління ДПС у Черкаській області та ОСББ Бульвар Шевченка,352 , оскільки дані документи мають істотне значення по справі та необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідач клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечували.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як встановлено судом, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.01.2026 року позовну заяву було залишено без руху.

12.01.2026 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла письмова заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. В цей же день відповідач ознайомився з матеріалами справи та отримав копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.202ро відкрите спрощене позовне провадження у справі.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).

Отже, строк на пред`явлення доказів в спрощеному позовному провадженні може бути поновлений за обґрунтованою заявою сторони та лише з причин, що визнані судом поважними. На підставі належних, допустимих та достатніх доказів суд щоразу встановлює поважність причин пропуску строку та ухвалює рішення про його поновлення / відмову у його поновленні. Саме на відповідача покладається обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.

Відповідно до ч.ч.1- 5 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву з доданими доказами.

Отже, питання поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №№120/5780/20-а.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Вказане узгоджується із висновками, відображеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, зазначає наступне.

Правовою основою згаданої презумпції є обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Вказаний обов`язок закріплений частиною 1 статті 68 Конституції України. Суд наголошує на тому, що обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Як наслідок, у відповідності до наведеної презумпції закони повинен знати кожний. З цього положення випливає загальновідома формула, а саме - незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка детермінована частиною другою статті 68 Конституції України.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, від 29.03.2023 у справі № 380/10073/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22, від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.

Отже, на думку суду, відповідачем взагалі не наведено поважних причин, які б унеможливили подачу письмових доказів в межах установленого ЦПК України строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів. Крім того, будь-яких інших обставин щодо поважності причин пропуску процесуального строку, відповідачем не наведено.

Суд зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції, ТОВ Фріда проти України).

Таким чином, суд, враховуючи відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасній подачі до суду відповідних доказів, дійшов висновку, що відповідач не навів поважних причин пропуску строку подачі до суду доказів, які б унеможливлювали і не залежали б від його волі.

З огляду на наведене, суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку.

На підставі наведеного, керуючись ст. 83, 120,127 ЦПК України,-

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подачі доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 13.05.2026 року

Головуючий: Р. В. Демчик