Ухвала суду № 136528783, 05.05.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4712/24

05 травня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2 про визнання дій та рішення начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової Вікторії Олександрівни протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання незаконним та скасування повідомлення начальника Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової В.О. від 17.03.2026 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у справі № 564/4712/24.

Просив також зобов`язати начальника Костопільського відділу ДВС Петрову В.О. відкрити виконавче провадження щодо виконання рішення Костопільського районного суду Рівненської обалсті від 20.11.2025 у справі № 564/4712/24.

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 02.01.2026 Костопільським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист у справі № 564/4712/24 про визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звернуто до примусового виконання до Костопільського відділу ДВС.

17.03.2026 начальником Костопільського відділу ДВС Петровою В.О. винесено повідомлення про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що резолютивна частина виконавчого документа не містить примусового характеру виконання вищевказаного судового рішення, яке отримано стягувачем 24.03.2026.

Такі дії начальника Костопільського відділу ДВС вважає незаконними, а винесене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17.03.2026 неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Вказав, що повернення виконавчого документа позбавляє його можливості реалізувати право на виконання судового рішення, порушує принцип обов`язковості судового рішення.

У порушення вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не здійснено заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Вказав, що державний виконавець безпідставно повернув стягувачу зазначений виконавчий документ у зв`язку з тим, що його резолютивна частина не містить примусового характеру виконання та при цьому не врахував положення ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює механізм та порядок виконання рішень суду про встановлення побачення з дитиною.

У судове засідання скаржник та його представник адвокат Больбана С.С. не з`явилися, представником скаржника подано клопотання про розгляд скарги у їх відсутності, заявлені мивоги просили задовольнити.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, місце та час розгляду скарги повідомлена вчасно та належним чином.

Начальник Костопільського відідлу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрова В.О. не з`явилася, подала письмове клопотання про розгляд скарги у її відсутності.

Перевіривши мотиви скарги, надані письмові докази, суд вважає скаргу обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Виходячи із положень ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конситуцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні в Костопільському відділі ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист № 564/4712/24 від 20.11.2025 про визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судом ухвалено: визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 наступним чином - встановити дні періодичних побачень батька ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_3 у присутності матері ОСОБА_2 :

кожну неділю кожного тижня з 11 год. до 14 год., за винятком випадків хвороби дитини, її перебування на відпочинку, оздоровленні за межами населеного пункту, в якому постійно проживає;

у дні релігійних та державних свят за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 із тривалістю спілкування не менше трьох годин на день;

у першу половину осінніх, зимових, весняних та літніх канікул за попереднім узгодженням із матір`ю дитини ОСОБА_2 ;

щороку на день народження батька ОСОБА_1 та на день народження дитини ОСОБА_3 з 11 год. до 15 год.

Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною визначений статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», яка вказує на те, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2026 № 703/4811/15-ц (провадження № 61-1635оск25) зазначено, що положеннями ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Поняття «побачення з дитиною», яким оперує стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», має більш широке тлумачення, тобто законодавець передбачає, що норми цієї статті Закону мають застосовуватися при виконанні судових рішень, зокрема, про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способу участі у вихованні дитини.

Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 25 травня 2022 року в справі № 583/1254/21.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Разом із тим зазначених вимог закону державним виконавцем не виконано, виконавче провадження не відкрито.

Натомість, 17.03.2026 начальником Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петровою В.О. винесено повідомлення про повернення зазначеного виконавчого документу стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» - виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Перевіривши мотиви скарги та проаналізувавши надані суду письмові доази, суд дійшов висновку, що повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не грунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не дотримано вимог ст. 18, 64-1 Закону України «Поро виконавче провадження» та не вжито заходів для виконання судового рішення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними та повідомлення про повернення виконавчого документу необхідно скасувати, зобов`язавши державного виконавця відкрити виконавче провадження.

Доказів понесених судових витрат скаржником не надано, тому питання про їх розподіл суд не вирішує.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 2, 18, 26, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 447 - 451 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2 про визнання дій та рішення начальника Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової Вікторії Олександрівни протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати повідомлення начальника відділу Костопільского відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрової Вікторії Олександрівни від 17 березня 2026 року про повернення виконавчого листа № 564/4712/24 стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання.

Зобов`язати начальника відділу Костопільского відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрову Вікторію Олександрівну відкрити виконавче провадження щодо виконання рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2025 року у справі № 564/4712/24.

Зобов`язати начальника відділу Костопільского відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петрову Вікторію Олександрівну повідомити суд та скаржника про виконання ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 травня 2026 року.

Суддя: Р. М. Снітчук