Ухвала суду № 136528592, 07.05.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1829/25

пров. № 2-сз/544/6/26

У Х В А Л А

07 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О. О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2025 року Пирятинським районним судом був виданий судовий наказ за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу за період з серпня 2024 по березень 2025 у розмірі 532 грн. 52 коп. та судового збору в сумі 302 грн. 80 коп.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 07.01.2026 вказаний судовий наказ скасовано. Заяву ОСОБА_1 щодо здійснення повороту виконання судового рішення задоволено. В задоволенні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору відмовлено.

05 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про повернення судового збору з державного бюджету України за заяву про скасування судового наказу, в сумі 166,40 грн.

Дослідивши заяву про повернення судового збору та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з огляду на таке.

Відповідно частини першої статті 170 Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України)боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до пунктів 2, 5 частини третьої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору (пункт 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Відповідно підпункту 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви про скасування судового наказу 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Установлено, що на виконання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 170 ЦПК України заявником був сплачений судовий збір у загальній сумі 166,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 05.01.2026 № Е02В-65Р2-АМА4-К698 та платіжною інструкцією №9М8Р-ЕН7В-4МТ4-С4ВЕ від 30.12.2025.

Як передбачено нормами ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат визначений статтями 141, 142 ЦПК України, які регулюють порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справ у позовному провадженні.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на стягувача за судовим наказом чи на Державний бюджет України, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

За вказаних обставин заявлена вимога ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України на її користь сплаченого судового збору у розмірі 166,40 грн. не підлягає задоволенню. Норма закону, на яку посилається заявниця, містить інші підстави для повернення судового збору - залишення заяви або скарги без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст.133, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про повернення їй з Державного бюджету України сплаченого нею судового збору в сумі 166, 40 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Сайко