Рішення № 136528440, 13.05.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/3307/25

Провадження № 2/526/330/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гадяч цивільну справу № 526/3307/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Біляк» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2025 року ТОВ «Агро-Край» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Біляк» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря, з тих підстав, що вважає поновленим договір оренди земельної ділянки площею 2,7259 га, кадастровий номер 5320481400:00:002:0223, яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району, б/н, який був укладений 05.04.2018 року між ТОВ «Агро-Край» та ОСОБА_1 на підставі норм статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки він не надав обґрунтованої відповіді на лист-повідомлення позивача за вих. № 17 від 09.01.2025 про намір продовжити дію вказаного договору оренди землі, що вказує на наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки в нового орендаря ФГ «Біляк», тому просив суд визнати укладеною додаткову угоду № б/н до договору оренди землі № б/н від 05.04.2018 між ТОВ «Агро-Край» та ОСОБА_1 , визнати відсутнім право оренди у ФГ «Біляк» на вказану земельну ділянку та скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки, номер запису про інше речове право 60730022.

Ухвалою від 30.10.2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі у порядку загального позовного провадження та надано строк відповідачам для надання відзиву на позов.

Відповідач ОСОБА_1 , копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримав, зворотнє повідомлення повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, відповідач не повідомляв суд про зміну адреси реєстрації чи проживання. Оскільки згідно з інформацією, зазначеною у повідомленнях про вручення поштового відправлення із штриховими ідентифікатором № R067029528478 копія ухвали суду відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то суд приходить до висновку, що згідно ч.6 ст. 272 ЦПК України стороні вручено вказане поштове відправлення і фактично він є повідомленим про розгляд справи в суді першої інстанції, відзив на позов не надав.

06 листопада 2025 року від представника відповідача ФГ «Біляк» Жаги Е.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач не визнав позовні вимоги позивача з тих підстав, що орендарем було допущено порушення умов вказаного договору оренди землі, а саме п. 9.4 вчасно сплачувати всі належні за цим договором орендні платежі. Зокрема ТОВ «Агро-Край» втратило переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Вказує, що позивач належним чином не виконував умови договору, а саме п.4.5 договору оренди землі від 05.04.2018 року, яким передбачені строки сплати орендної плати до 31.12 поточного року. Два роки поспіль ОСОБА_1 не вчасно виплачувалась орендна плата, що підтверджується платіжною інструкцією №119567457 від 16.01.2024 року та платіжною інструкцією №145592280 від 11.03.2025 року. Таким чином, позивач не може вважатись орендарем, який належним чином виконував умови договору оренди землі для наявності переважного права на поновлення договору оренди, тому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

18 листопада 2025 року від представника відповідача ФГ «Біляк» Жаги Е.Г. надійшло клопотання про долучення доказів: копії заяви ОСОБА_1 до директора ТОВ «Агро-Край» від 19.11.2024 року, в якій ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що надалі не бажає продовжувати договір оренди землі від 05.04.2018 року та просив надалі не обробляти його земельну ділянку. Дану заяву було отримано ТОВ «Агро-Край» 19.11.2024 року, що підтверджується вхідним номером 1069 на заяві. Таким чином, ОСОБА_1 належним чином виконав всі умови договору оренди землі від 05.04.2018 року та завчасно повідомив орендаря про припинення договору. Тому, твердження позивача у позовній заяві стосовно «мовчазної згоди» є наміром ТОВ «Агро-Край» ввести суд в оману, оскільки їм достеменно було відомо про наявність заперечення відповідача на продовження договору оренди від 05.04.2018 року. Оскільки у відповідача ФГ «Біляк» даний доказ не був наявний на день подання відзиву та був виявлений випадково у сімейному архіві документів ОСОБА_1 і наданий ФГ «Біляк», тому ним ставиться питання про визнання поважною причиною пропуску строку для подання доказів та його поновлення.

21 листопада 2025 року надійшла відповідь позивача на відзив ФГ «Біляк», в якому позивач вказує, що питання орендних відносин за вказаним договором оренди земельної ділянки в тому числі щодо своєчасності оплати орендної плати стосується лише сторін договору, тобто позивача і ОСОБА_1 , також, просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

25 листопада 2025 року від ФГ «Біляк» надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач вказує, що договір оренди землі від 05.04.2018 року, між ТОВ «Агро-Край» та ОСОБА_1 припинив свою дію 05.04.2025 року. На момент укладення спірного договору оренди землі від 01.05.2025 року між ОСОБА_1 та ФГ «Біляк» право власності на спірну земельну ділянку було належним чином зареєстроване за власником, будь-які інші речові права, обтяження, заборони на спірну земельну ділянку були відсутні, договір укладений у належній формі, підписаний сторонами, право оренди належним чином зареєстровано. Окрім того, 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 направив до директора ТОВ «Агро-Край» заяву (лист-повідомлення), в якій повідомив позивача про те, що надалі не бажає продовжувати договір оренди землі від 05.04.2018 року та просив надалі не обробляти його земельну ділянку. Дану заяву (лист-повідомлення) було отримано ТОВ «Агро-Край» 19.11.2024 року, що підтверджується вхідним номером 1069 на заяві. Таким чином, ОСОБА_1 належним чином виконав всі умови договору оренди землі від 05.04.2018 року та завчасно повідомив орендаря про припинення договору. Оскільки орендодавець відмовився поновлювати договір оренди землі на попередніх умовах, а орендар не належно виконував свої обов`язки за договором оренди, докази якого містяться в матеріалах справи, тому переважне право орендаря є припиненим, адже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо. З цих підстав ФГ «Біляк» просило відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

17 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ТОВ «Агро-Край» в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» на мобільний телефон відповідача, зазначений позивачем у позові, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник відповідача ФГ «Біляк» адвокат Жага Е.Г. в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі як представника та участі голови ФГ «Біляк» Біляка В.О.

Суд, дослідивши клопотання відповідача ФГ «Біляк», в якому відповідач просить визнати поважною причиною пропуск строку для подання доказу - копії заяви ОСОБА_1 до директора ТОВ «Агро-Край» від 19.11.2024 року про небажання продовжувати договір оренди землі від 05.04.2018 року, вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Враховуючи наведені представником відповідача ФГ «Біляк» Жагою Е.Г. доводи щодо поважності причин пропуску строку на подання доказів, зокрема відсутності вказаної заяви у ФГ «Біляк» на день подання відзиву на позов, суд дійшов висновку, що відповідний процесуальний строк підлягає поновленню, а наданий стороною доказ слід долучити до матеріалів справи.

Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 05 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край» було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,7259 га з кадастровим номером 5320481400:00:002:0223, яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди землі, договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Право оренди було зареєстровано 13.06.2018 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу - №128061956 від 19.06.2018.

Таким чином ТОВ «Агро-Край» мало право оренди вказаної земельної ділянки до 13 червня 2025 року (номер запису про інше речове право 26682483).

Згідно п.4.5 договору оренди землі від 05.04.2018 року строки сплати орендної плати до 31.12 поточного року.

Відповідно до п. 9.4 вказаного договору оренди, ТОВ «Агро-Край» зобов`язався вчасно сплачувати всі належні за цим договором орендні платежі.

З матеріалів справи вбачається, що два роки поспіль ОСОБА_1 не вчасно виплачувалась орендна плата, що підтверджується платіжною інструкцією №119567457 від 16.01.2024 року та платіжною інструкцією №145592280 від 11.03.2025 року.

Відповідно до п.3.2. договору оренди, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 6.2. вищезазначеного договору оренди, сторони передбачили, що у питаннях поновлення договору оренди землі сторони керуються положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше за 3 (три) місяці до спливу строку договору оренди землі та надати проєкт додаткової угоди (в двох примірниках), підписаної з боку орендаря. При цьому орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю, у місячний строк з дати отримання листа-повідомлення від орендаря, орендодавець направляє лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

19 листопада 2024 року ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Агро-Край» про відсутність намірів продовжувати правовідносини з товариством та поновлювати договір оренди землі після його припинення 05.04.2025 року, яку було отримано ТОВ «Агро-Край» 19.11.2024 року, що підтверджується вхідним номером 1069 на заяві.

09 січня 2025 року для реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі ТОВ «Агро-Край» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення (вих. № 17) про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 05.04.2018 року з примірником додаткової угоди, що підтверджується описом вкладення у лист на ім`я ОСОБА_1 від 09.01.2025, який він отримав 20.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ФГ «Біляк» вказує, що в зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі б/н від 05.04.2018 року на підставі заяви орендодавця 01 травня 2025 року між ОСОБА_1 та ФГ «Біляк» було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не заперечується сторонами.

Право оренди ФГ «Біляк» на підставі цього договору оренди зареєстровано 14.07.2025 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 60730022.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та ЦК України.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.

Законодавець передбачає різні способи продовження строку дії договору оренди на новий строк, які можуть полягати у визначенні для сторони договору необхідності вдатися до активних дій для отримання бажаного результату або, навпаки, у вказівці для досягнення бажаного результату утриматися від певних дій (постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі №692/525/21).

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання договору оренди, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Редакція ст.33 Закону України "Про оренду землі" неодноразово змінювалась.

Зокрема Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) регулюється статтею 126-1 ЗК.

Велика Палата Верховного Суду врахувала, що Закон №340-ІХ істотно змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", доповнивши ЗК України статтею 126-1 Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови", Закон України "Про оренду землі" - статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон №340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року (постанова Великої палати Верховного суду 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19).

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час направлення орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатись переважним правом на укладення договору землі на новий строк) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Аналіз положень частини першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що для визнання за орендарем переважного права необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини другої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Поміж тим орендодавець ОСОБА_1 завчасно своєю заявою повідомив орендаря ТОВ «Агро-Край» про небажання продовжувати термін дії договору оренди землі та після закінчення терміну дії договору прохав не обробляти належну йому земельну ділянку, яка була отримана позивачем 19.11.2024.

Суд вважає, що надсилання повідомлення в порядку, встановленому частинами другою, третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі», після того, як орендодавець зажадав повернення належної йому земельної ділянки по закінченню строку дії договору оренди землі, не свідчить про виникнення у позивача переважного права орендаря.

Укладення за рішенням суду додаткової угоди до договору оренди землі за відсутності згоди власника земельної ділянки суперечить закону. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у справі № 692/531/21 (провадження 61-2885св 22, постанова від 29 червня 2022 року).

Таке право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «Агро-Край» належним чином не виконувало свої зобов`язання за договором оренди землі від 05.04.2018 щодо сплати орендної плати, тому ТОВ «Агро-Край» втратило переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк.

За вказаних обставин, суд вважає, що правові підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі, укладеною на новий строк між ТОВ «Агро-Край» та ОСОБА_1 у запропонованій позивачем редакції, відсутні.

Також при вирішенні даного спору судом враховується відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, тому переважне право, за захистом якого звернувся позивач на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендарем не порушує переважне право ТОВ «Агро-Край», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася і даний факт відображений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а новий договір укладений відповідачами вже після його припинення, тому причин відмовляти у проведенні державної реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у позовній заяві, у державного реєстратора не було.

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Оскільки орендодавець відмовився поновлювати договір оренди землі, тому припинилося переважне право орендаря, адже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо.

Поняття поновлення договору оренди за статтею 764 ЦК України та переважного права на укладення нового договору оренди відповідно до статті 777 ЦК України не є тотожними. Переважне право орендаря на поновлення договору покликане забезпечити пріоритет його інтересів, воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди на укладення додаткової угоди на поновлення договору оренди.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою (частини 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури та наявності волевиявлення сторін.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №902/619/17, від 27.06.2019 року у справі № 923/925/18, від 29.04.2020 року у справі 912/1138/19, від 17.05.2022 у справі № 384/30/21, від 24.04.2023 у справі № 608/2591/21.

У своїй постанові від 28.09.2020 (справа № 272/440/18 ) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку позивачем не дотримано встановленої законом процедури реалізації переважного права та відсутнє волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі. Водночас, відсутність згоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позову, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі, зокрема відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди. Всі інші позовні вимоги є похідними від основної вимоги, тому відповідно задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача залишено без задоволення, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Біляк» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Край», юридична адреса: 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, код в ЄДРПОУ 41103827.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Біляк», адреса: вул. Левадна,19-А, с. Ціпки, Миргородський район, Полтавська область, код в ЄДРПОУ 35826472.

Головуюча: Л. В. Максименко