Рішення № 136528434, 07.05.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 541/187/26

Провадження № 2/525/243/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

17.02.2026 до Великобагачанського районного суду Полтавської області на підставі ухвали судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.01.2026 про передачу справи за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 06.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №7079398, відповідно до умов якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позикодавцем не виконав. У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 21512,29 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4791 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 15771,29 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 950 грн.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і до відповідача за кредитним договором ОСОБА_1 .

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 21512,29 грн.

23.02.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.03.2026, роз`яснено сторонам порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 100). У подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався, з поважних причин.

Сторони у судове засідання 07.05.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Ураховуючи, що усі учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №7079398 від 06.06.2023 у електронній формі. Відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Згідно з п. 1.2. Договору, позичальник отримав грошові кошти у сумі 5000 грн., строком на 105 днів з 06.06.2023 (п. 1.3.), який складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.06.2023, поточний період складає 90 днів, що настає з наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.09.2023. Комісія за надання кредиту 950 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту ( п. 1.5.1. Договору). Згідно п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1500 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (а.с. 66-71). Указана інформація підтверджується також Паспортом споживчого кредиту (а.с. 72), анкетою-заявою на кредит №7079398 ( а.с. 73 на звороті - 74).

Позикодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується копією платіжного доручення 102255589 від 06.06.2023 ( а.с. 74 на звороті).

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №7079398 ТОВ «Мілоан» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом, ОСОБА_1 здійснював платежі за договором ( а.с. 75-76).

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем було укладено Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ, згідно якого на умовах визначених договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредитору за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) ( а.с. 77-81).

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 26.03.2024 до договору відступлення прав вимоги №104-МЛ ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» реєстр боржників у кількості 3407 ( а.с. 86).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №104-МЛ від 26.03.2024 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.02.2025) до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №7079398 від 06.06.2023 у розмірі 21512,29 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4791 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 15771,29 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 950 грн. ( а.с. 87).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 29.12.2025 направляло відповідачу досудову вимогу з проханням сплатити заборгованість, яка залишена останнім без реагування ( а.с. 87 на звороті).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, суд виходить з наступного.

Із матеріалів справи установлено, що відповідачем сплачувалися кошти у рахунок погашення заборгованості по договору, а саме: 18.07.2023 у розмірі 580 грн. З них кредитодавцем частина коштів в сумі 209 грн. була зарахована у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, решта 371 грн. у рахунок погашення заборгованості по відсотках.

Таким чином розмір заборгованості за тілом кредиту з 19.07.2023 становить 4791 грн. ( 5000 - 209 = 4791 грн. ).

Щодо нарахування відсотків, суд приходить до наступних висновків. Так, умовами кредитного договору №7079398 від 06.06.2023 передбачено строк користування коштами 105 днів, який складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.06.2023, поточний період складає 90 днів, що настає з наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.09.2023. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1500 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Доказів продовження періодів користування грошовими коштами суду не надано.

Таким чином, згідно з умовами укладеного договору, відсотки мають нараховуватися наступним чином:

15 днів за ставкою 2% в день виходячи із розміру заборгованості 5000 грн., що становить 1500 грн. ( 5000 х 2% х 15 днів = 1500 грн.);

27 днів за ставкою 3% в день виходячи із розміру заборгованості 5000 грн., що становить 4050 грн. (5000 х 3 % х 27 днів = 4050 грн.);

63 дні за ставкою 3% в день виходячи з розміру заборгованості 4791 грн., що становить 9054,99 грн. (4791 х 3% х 63 дні = 9054,99 грн.).

Загальний розмір заборгованості по нарахованих відсотках, з урахуванням оплат, становить 14233,99 грн. ( 1500 + 4050 + 9054,99 371 = 14233,99 грн.).

Таким чином, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 19974,99 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4791 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків 14233,99 грн; прострочена заборгованість за комісією 950 грн.

У іншій частині заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції (безготівковий переказ у національній валюті) №1813 від 12.01.2026 сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с. 5).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 21512,29 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 19974,99 грн. (92,85%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2472,04 грн. ( 2662,40 х 92,85% = 2472,04 грн.).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданій до суду позовній заяві представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с. 90 на звороті); акта №Д/12281 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 05.01.2026 (а.с. 91 на звороті), детального опису наданих послуг до Акту №Д/12281 від 05.01.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, згідно якого кількість витраченого часу становить 6 год. 30 хв.: надання усної консультації клієнту щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв. (а.с. 92).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

Суд ураховує, що дана справа є малозначною та типовою, у даній категорії справ мається стала судова практика; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та умови кредитного договору, жодних розрахунків не містить, що, як наслідок, не потребувало витрачання значного часу для обґрунтування правових підстав позову. Представник позивача участі у розгляді справи не приймав.

З огляду на викладене, обсяг юридичної та технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви) не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 8000 грн. є завищеною та не співмірною із ціною позову, яка становить 21512,29 грн., належним чином не обґрунтованою. Ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи та реальності наданих адвокатських послуг суд вважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2785,50 грн. (3000 грн. х 92,85% = 2785,50 грн.).

У іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №7079398 від 06.06.2023 у розмірі 19974 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 04 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) гривень 50 копійок.

У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029;

представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093 видане 29.09.2012 Львівською обласною КДКА, адреса: вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 12.05.2026.

Суддя Я.В. Прасол