Ухвала суду № 136528413, 12.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/473/26

381/5025/24

Ухвала

Іменем України

12 травня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області скаргу ОСОБА_3 , що подана в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про скасування постанови про закриття кримінального провадження,-

Встановив:

07 травня 2026 року на розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , що подана в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Зі змісту скарги слідує, що 19 березня 2026 року начальником СД ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12023116460000080, відомості про яке внесені до ЄРДР 08 листопада 2023 року за статтею 356 КК України.

Зі змісту скарги слідує, що потерпіла ОСОБА_4 звернулась до органів поліції з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, пов`язаного із обмеженням її доступу до салону, де вона здійснювала професійну діяльність, та заволодінням належними їй меблями для здійснення професійної діяльності.

В кримінальному провадженні не одноразово були винесені постанови про його закриття, скасовані в подальшому ухвалами слідчого судді.

В черговий раз постанова про закриття кримінального провадження винесена 19 березня 2026 року, копія постанови отримана потерпілою 28 квітня 2026 року.

Представник потерпілої стверджує, що зазначена постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та передчасною. Зокрема, не встановлені обставини, які мають бути встановленими в межах цього кримінального провадження та не проведені всі необхідні та достатні слідчі дії.

Як наслідок, існують підстави для скасування цієї постанови.

Розгляд скарги був призначеним слідчим суддею на 12 травня 2026 року на 11 годину 30 хвилин.

Одночасно були витребувані для огляду в судовому засіданні матеріли кримінального провадження № 12023116460000080, відомості про яке внесені до ЄРДР 08 листопада 2023 року за статтею 356 КК України.

В судове засіданні не з`явились учасники судового розгляду, були повідомлені належним чином, подали заяви про проведення судового засідання без їхньої участі.

У зв`язку із неявкою зазначених осіб, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріли справи та витребувані для огляду матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість скарги на необхідність її задоволення.

Так, слідчим суддею встановлено, що в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , будучи допитаною, як потерпіла, надавала показання щодо незаконного, на її думку, обмеження її у доступі до приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо незаконного, на її думку, заволодіння меблями та інвентарем для професійних занять, що знаходились в цьому салоні. Потерпіла стверджувала, що вказані дії були вчинені ОСОБА_6 (а. п. 18-20).

Потерпіла до матеріалів кримінального провадження долучена копії видаткових накладних, чеків та квитанції, в деяких із цих документів вона зазначена, як платник чи замовник (арк. к. п. 34-55).

Також в межах цього кримінального провадження була допитана, як свідок, ОСОБА_6 , яка надала показання щодо її версії про обставини конфлікту з потерпілою, додатково зазначивши, що всі меблі та інструменти були придбані за її кошти, а документи про їх придбання були викрадені з папки ОСОБА_4 , що пояснює знаходження цих документів у потерпілої (арк. к. п. 64-68).

Також, в цьому кримінальному провадженні були допитані свідки, які пояснювали обставини здійснення господарської діяльності за адресою знаходження нежитлового приміщення (салону), також ці особи надали показання про відомі їм обставини щодо придбання меблів, що знаходились в салоні.

Зокрема, як слідок, був допитаний ОСОБА_7 , який, зокрема, стверджував про придбання і замовлення меблів для салону було здійснено його дружиною, ОСОБА_4 . Згідно показань свідка, ці меблі знаходились у приміщенні салону за адресою: АДРЕСА_1 (арк. к. п. 93-96).

Далі, слідчим суддею встановлено, що в цьому кримінальному провадженні неодноразово були винесені постанови про його закриття, які в подальшому були скасовані слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області у зв`язку із передчасністю їх прийняття.

Останній раз постанова про закриття кримінального провадження була винесена 19 березня 2026 року начальником СД ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 .

Постанова прийнята згідно із частиною 1 статті 284 КПК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

В оскаржуваній постанові зазначено, зокрема, що під час досудового розслідування не встановлено факту належності ОСОБА_4 професійного обладнання та меблів для салону краси.

Копія оскаржуваної постанови вручена потерпілій 28 квітня 2026 року (арк. к. п. 249).

Встановивши зазначені обставини, вважаю, що мають бути застосованими наступні правові норми.

Так, згідно приписів частини 1 статті 91 КПК України доказуванню підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно приписів частини 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно приписів частини 3 статті 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Згідно приписів пункту 2 частини 5 цієї статті, постанова складається, в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно частини 4 цієї статті, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно частини 6 цієї статті, копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, одному із близьких родичів або члену сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зміст наведених правових норм в своїй сукупності свідчить про те, що закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення допускається у випадку, коли слідчим, дізнавачем чи прокурором в повній мірі виконані вимоги частини 2 статті 91 КПК України щодо збирання, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З урахуванням встановлених обставин та наведених вище правових норм, приходжу до висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, а дізнавачем не встановлені та не перевірені обставини, що мають бути встановленими в силу частини 1 статті 91 КПК України.

Зокрема, слідчий суддя констатує, що дізнавачем не надана належна оцінка доводам потерпілої щодо придбання меблів та обладнання для салону краси за її кошти та протиправного обмеження її у доступі до цього майна та заволодіння ним.

Також, не надана оцінка долученим до матеріалів кримінального провадження видатковим та платіжним документам, в тому числі і тим, в яких зазначені дані про потерпілу, як про покупця майна чи платника.

Дізнавачем не перевірено та не надано оцінку версії свідка ОСОБА_6 щодо викрадення потерпілою зазначених платіжних та фінансових документів, як не перевірено і показання свідка ОСОБА_7 щодо обставин та способу придбання потерпілою меблів для салону та професійного обладнання.

Натомість, дізнавач, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, обмежилась загальними посиланнями на не встановлення факту належності ОСОБА_4 професійного обладнання та меблів для салону краси, тим самим не усунувши протиріччя між матеріалами кримінального провадження.

Зазначене свідчить про невідповідність постанови про закриття кримінального провадження приписам частини 5 статті 110 КПК України.

Далі, слідчий суддя звертає увагу, що для перевірки обставин щодо придбання потерпілою меблів, дізнавачем було надано доручення від 09 жовтня 2025 року про допит, як свідка, менеджера з виробництва меблів фірми «Кронас», в дорученні було вказано ім`я та номер телефону.

Отже, дізнавачем визнано необхідним проведення допиту цієї особи, проте, допит не був проведеним, а документи, складені за наслідками виконання доручення, не містять належного обґрунтування щодо неможливості проведення допиту цієї особи, як і документальних підтверджень відмови цієї особи від допиту.

В подальшому, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження, дізнавач не надала оцінку зазначеним обставинам та не вказала, чому вона особисто не змогла провести відповідну слідчу дію та з яких об`єктивних причин проведення допиту цього свідка виявилось не можливим.

Зазначене додатково свідчить про незаконність та не достатню вмотивованість оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.

Далі, в силу приписів пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Слідчий суддя враховує, що зазначена скарга була подана в межах 10-денного строку від дати отримання потерпілою копії постанови про закриття кримінального провадження, що відповідає положенням статті 304 КПК України.

Далі, у відповідності до приписів пункту 1 частини 2 статті 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.

Отже, враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 91, 110, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

Постановив:

Скаргу ОСОБА_3 , що подана в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про скасування постанови про закриття кримінального провадження задовольнити.

Скасувати постанову про закриття кримінального провадження 19 березня 2026 року, що прийнята начальником СД ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023116460000080, відомості про яке внесені до ЄРДР 08 листопада 2023 року за статтею 356 КК України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити до СД ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, ОСОБА_3

Слідчий суддя ОСОБА_1