Рішення № 136528360, 05.05.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/600/26

Провадження № 2/373/984/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8038814 від 19.10.2022 у розмірі 25725,00 грн, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.10.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8038814, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 7000,00 грн на строк 105 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,10% протягом пільгового періоду (15 днів), у розмірі 3,00% - протягом поточного періоду (90 днів). Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

На підставі договору відступлення права вимоги № 89-МЛ від 30.01.2023 та додаткової угоди № 1 від 26.08.2025 позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 25725,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 7000,00 грн, заборгованості за процентами - 18375,00 грн, заборгованості за комісією за видачу кредиту - 350,00 грн.

Ухвалою судді від 05.03.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 191 ЦПК України порядку.

Ухвалою судді від 14.04.2026 здійснено перехід у справі з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення на веб-порталі «Судова влада України», відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

19.10.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 8038814, (далі - договір, кредитний договір), за умовами якого товариство надало позичальнику в кредит грошові кошти у розмірі 7000,00 грн на строк 105 днів (до 01.02.2023), зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,10% протягом пільгового періоду (15 днів), у розмірі 3,00% - протягом поточного періоду (90 днів), комісії за видачу кредиту у розмірі 5,00% від суми наданого кредиту (п.п.21.2, 1.3, 1.5 кредитного договору).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 168569.

Крім копії кредитного договору, до позову додані копії анкети-заяви на кредит № 8038814 від 19.10.2022, паспорта споживчого кредиту, довідки про ідентифікацію

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414949*96.

На підтвердження факту перерахування коштів за вказаним кредитним договором подано копію платіжного доручення № 851031174 від 19.10.2022, в якому зазначено про здійснення ТОВ «Мілоан» переказу коштів у розмірі 7000,00 грн через АТ КБ «ПриватБанк» на карту № НОМЕР_1 за кредитним договором № 8038814 від 19.10.2022.

Крім того, із наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260318/68148-БТ від 23.03.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку було емітовану платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку 19.10.2022 були зараховані грошові кошти у розмірі 7000,00 грн.

Із доданих до позову копій відомості про щоденні нарахування та погашення, виписки з особового рахунку вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 30.01.2023 складає 25725,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 7000,00 грн, заборгованість за процентами - 18375,00 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 350,00 грн

30.01.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 89-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

26.08.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище договору відступлення прав вимоги.

До позову додані копії реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, платіжної інструкції № 69902 від 30.01.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 89-МЛ від 30.01.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на загальну суму 25725,00 грн.

04.02.2026 на адресу відповідача була направлена досудова вимога № 22284584/3, в якій зазначено про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором на користь позивача та про необхідність негайної сплати заборгованості за ним.

Відповідач на вимогу не відреагував, заборгованість за кредитним договором не повернув.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір- домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поданими доказами підтверджено укладення 19.10.2022 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем кредитного договору № 8038814 та отримання ним кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн. Відповідач, підписавши договір одноразовим ідентифікатором, погодився з його істотними умовами. Розмір нарахованих процентів відповідає умовам договору.

Судом встановлено, що відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Представником позивача долучені належні та допустимі докази, що підтверджують, що у відповідності до вимог закону позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 8038814 від 19.10.2022 у розмірі 25725,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 7000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 18375,00 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту у розмірі 350,00 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн, які були сплачені позивачем за подання позову до суду.

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази в копіях, а саме:договір про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг № Д/15648 від 12.02.2026, опис наданих послуг до акту № Д/15648 від 12.02.2026 тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, оскільки адвокатом був витрачений час лише на складання позовної заяви, безпосередньої участі в судових засіданнях він не брав, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8038814 від 19.10.2022 у розмірі 25725,00 грн (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ