Рішення № 136528001, 12.05.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/1756/26

провадження у справі № 2/0285/1607/26

12 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

25.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 40579382 від 16.06.2024 у розмірі 39 073,50 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначають, що 16.06.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 40579382 у електронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 5700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності на строк 360 днів, тобто до 11.06.2025 зі сплатою відсотків у розмірі 1,4 % за день користування кредитними коштами протягом пільгового періоду та у розмірі 1,5 % у день протягом поточного періоду. Отримавши кошти від фінансової компанії остання своїх зобов`язань не виконала і тому утворилась заборгованість у розмірі 39 073,50 грн, яка складається з 5700,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 30 523,50 грн заборгованості за відсотками, 2850,00 грн заборгованості за штрафами. Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення суми боргу, проте спір у добровільному порядку не врегульовано, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.

02.04.2026 ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У заяві представник позивача наполягав на задоволенні позову, судове засідання просив провести без його присутності.

У судове засідання 12.05.2026 року відповідач не прибула. Про день розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.

16.06.2024 між ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 40579382, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 5700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надано на строк 360 днів, тобто до 11.06.2025; процентна ставка за пільговий період (30 днів) становить 1,4 % в день, процентна ставка протягом поточного періоду (330 днів) становить 1,5 % у день. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на карту НОМЕР_1 .

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Також відповідач ознайомлена шляхом проставлення електронного підпису із графіком платежів, паспортом споживчого кредиту.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 40579382 від 16.06.2024, ідентифікована товариством за телефоном НОМЕР_3 за допомогою одноразового ідентифікатору 6і212u8z, відправленого 16.06.2024 о 12:19:04.

Відповідно до копії повідомлення від 19.12.2025 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_4 суму в розмірі 5700,00 грн 16.06.2024 о 12:21.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ«ФК «Тайгер-фінанс» за кредитним договором № 40579382 за ОСОБА_1 за період з 16.06.2024 до 10.06.2025 нараховувались проценти за договором.

07.01.2026 позивачем на адресу відповідача направлена досудова вимога про погашення заборгованості за договором № 40579382 у розмірі 39 073,50 грн.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 3 статі 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 40579382 від 16.06.2024 укладений між позикодавцем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Також позивачем доведено виконання ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» своїх зобов`язань за договором № 40579382 від 16.06.2024 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором.

Вказане підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19.12.2025 про перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_4 суми в розмірі 5700,00 грн 16.06.2024 о 12:21.

Суд звертає увагу, що у вказаному повідомленні фінансової установи дата та час переказу коштів, сума коштів та номер платіжної картки клієнта збігається із аналогічними даними, зазначеними відповідачем у договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 40579382.

Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору Цивільного кодексу України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

На підтвердження розміру заборгованості за договором № 40579382 від 16.06.2024 позивачем долучено розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачем.

При перевірці зазначених розрахунків суд звертає увагу на той факт, що проценти нараховані у межах строку кредитування, за відсотковою ставкою, узгодженою сторонами у договорі від 16.06.2024 протягом пільгового та поточного періодів, проте розмір денної процентної ставки у розмірі 1,5 % не у повній мірі відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування (далі - Закону) щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки Закон набрав чинності 24.12.2023, тому за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5 %, а за період з 20 серпня 2024 року - 1 %.

Відтак за користування кредитними коштами відповідно до умов договору № 40579382 від 16.06.2024 відповідач мала сплатити відсотки у розмірі: за період з 16.06.2024 до 16.07.2024 (30 календарних днів) у розмірі 2394,00 грн (5700 х 1,4% х 30); за період з 17.07.2024 до 19.08.2024 (35 календарних днів) у розмірі 2992,50 грн (5700 х 1,5% х 35); за період з 20.08.2024 до 10.06.2025 (295 календарних днів) у розмірі 16 815,00 грн (5700 х 1% х 295), а всього 22 201,50 грн.

Крім того, суд звертає увагу та той факт, що нарахування штрафу прямо суперечить вимогам п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак позивачем частково доведено порушення своїх майнових прав відповідачем.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд стягує з відповідача на користь позивача 1901,16 грн сплаченого судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд виснує наступне.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордеру від 04.11.2025; виписку з ЄДРЮО щодо Адвокатського об`єднання Апологет; договір про надання правничої допомоги № 0207 від 02.07.2025; Акт № 261 наданих послуг від 14.01.2026; детальний опис виконаних робіт від 14.01.2026.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та зважаючи на фінансовий стан обох сторін, враховуючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, без присутності учасників справи, часткову обґрунтованість позовних вимог, кількість процесуальних документів, виготовлених представником при поданні позову, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 40579382 від 16.06.2024 у розмірі 27 901,50 грн, з яких 5700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 22 201,50 грн заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1901,16 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 12.05.2026.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909; 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28);

відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ