Рішення № 136526883, 14.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14155/25 н/п 2/766/4861/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Зуб І.Ю.,

за участю секретаря Федорової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом адвоката Харченко Дмитра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» (ЄДРПОУ 19292651, місцезнаходження: 57262, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Миколаївка, вул. І.Франка, б.13а) про стягнення заборгованості за договором оренди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить: стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» (код ЄДРПОУ 19292651) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі в розмірі 64 449 грн. 57 коп., з яких: 54 408 грн. 00 коп. заборгованість з орендної плати за 2023-2026 роки; 7 841 грн. 73 коп. інфляційне збільшення боргу та 2 199 грн. 84 коп. 3 % річних та судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 09 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма «Роднічок» був укладений договір оренди землі.

Так, 29 грудня 2023 року та 07 лютого 2025 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 8 000 грн. 00 коп., що в силу положень ч. 1 ст. 264 ЦК України вважається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу.

В той же час, в порушення умов п. 9 Договору, ПСП «Агрофірма «Роднічок», як Орендар прострочило виконання грошового зобов`язання, а саме не сплативши в повному обсязі орендну плату за 2023, 2024, 2025 роки та 2026 роки у строки передбачені договором оренди землі.

Згідно з проведеними розрахунками загальний розмір позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП АФ «Роднічок» складає: 64 449 грн. 57 коп., з яких: 54 408 грн. 00 коп. заборгованість з орендної плати за 2023-2026 роки; 7 841 грн. 73 коп. інфляційне збільшення боргу та 2 199 грн. 84 коп. 3 % річних.

При зверненні до суду позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 06.10.2025 року призначено судове засідання.

Представником відповідача подано відзив, в якому позов не визнається. Відзив мотивований таким. 09 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Роднічок» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520387500:04:034:0017, загальною площею 1,84 га, строком на сім років. Дата державної реєстрації основного договору - 11.12.2018 року.

08.08.2024 року між сторонами була укладена Додаткова угода, якою строк дії договору було продовжено до 01.10.2032 року. Відповідно до пункту 9 договору оренди, загальний розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою становить 15602,00 грн.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), наймач (орендар) звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Обставинами, за які орендар не відповідає є форс-мажорні обставини та обставини непереборної сили.

24.02.2022 р. Законом України № 2102-IX був затверджений Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., яким на всій території України введений воєнний стан, що підтверджено листом Торгово-промисловою палатою України. Воєнний стан введений внаслідок військової агресії рф, що супроводжувалося та супроводжується окупацією одних територій, ведення активних бойових дій на других територіях, мінування, обстріл інших територій.

Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (додається).

В даному випадку, ПСП «Агрофірма «Роднічок» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, що підтверджується Витягом з ЄДР (додається). Земельна ділянка, яка орендується, знаходиться в адміністративних межах Чорнобаївської сільської ради, тобто, на території, яка знаходилась в тимчасовій окупації з 01.03.2022 р. до 11.11.2022 р., та де велися активні бойові дії, що було реальною постійною загрозою життю та здоров`ю людей, була забрудненою/ замінованою вибухонебезпечними предметами, а також є територією можливих бойових дій з 11.11.2022 р. по сьогоднішній день, що підтверджується наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями, яким затверджено Переліки територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Після деокупації, землі були не придатні для використання, у зв`язку із їх забруднення вибухонебезпечними предметами, внаслідок активних бойових дій, що також є незалежними від Орендаря обставинами. Починаючи з 11.11.2022 р. ведеться робота з розмінування об`єктів, полів, та інших територій.

09.02.2023 року за № 00027 підприємство направило звернення до Представництва «ХАЛО ТРАСТ» в Україні з проханням надати допомогу у розмінуванні територій, проте відповіді на нього не отримало. Подібні звернення також були направлені до Центру протимінної діяльності, Державної екологічної інспекції України та інших компетентних установ (додається). 07.08.2025 року ПСП «Агрофірма «Роднічок» направило до Херсонської обласної військової адміністрації запит № РД/Вих0278 щодо надання інформації про проведення робіт із розмінування територій у межах Чорнобаївської громади (додається).

22.08.2025 року підприємство отримало відповідь Херсонської обласної військової адміністрації № 01-01-51-9226/0/25/46, у якій було зазначено, коли та які саме роботи проводилися на земельній ділянці з кадастровим номером 6520387500:04:034:0017, яка перебуває у власності позивача та в оренді ПСП «Агрофірма «Роднічок». Разом із відповіддю був наданий Акт № 3161 від 13.02.2024 року, яким підтверджено факт проведення розмінування та очищення зазначеної земельної ділянки лише 13.02.2024 р.

Зокрема, підприємство не могло провести посівну та збиральну кампанії, а відтак отримати будь-які доходи від її використання в т.ч. у 2024 та 2025 р.р., враховуючи аграрний рік, який стосується циклу сільськогосподарських робіт та пов`язаних з ними процесів, який включає підготовку ґрунту, посів, догляд за посівами, збір урожаю та інші дії, що є частиною аграрного сектору економіки.

Станом на сьогоднішній день, частина земель Чорнобаївської сільської ради залишається забрудненою/замінованою, що підтверджується ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/ ) (Інтерактивна мапа, на якій відображуються місця, на яких вже виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, та ступінь загрози від них згідно наявної у ДСНС інформації (похибка локалізації становить до 30 м). Рекомендовано використовувати інформацію з інтерактивної мапи при відвідувані місць, на яких велись бойові дії. Тобто, це загальнодоступна інформація. Таким чином, форс-мажорні обставини продовжуються по сьогоднішній день.

Таким чином, у 2022-2025 роках ПСП «Агрофірма «Роднічок» було об`єктивно позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність на земельній ділянці. Тобто, ПСП «Агрофірма «Роднічок» не використовувало земельну ділянку Позивача внаслідок обставин, не залежних від ПСП «Агрофірма «Роднічок». Також зазначаємо, що протягом зазначеного періоду від орендодавця ОСОБА_1 не надходило жодних звернень щодо сплати орендної плати.

У даній ситуації орендар не мав можливості використовувати земельну ділянку у зв`язку з обов`язковим зупиненням діяльності через проведення активних бойових дій, тимчасову окупацію території та її подальше замінування. Таким чином, відповідно до статті 762 ЦК України, ПСП «Агрофірма «Роднічок» підлягає звільненню від сплати орендної плати за період фактичного невикористання ділянки.

Для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, відсутні підстави, оскільки ці нарахування є похідними (додатковими) від основного зобов`язання, а основне зобов`язання відсутнє в силу ст. 762 ЦК, і відсутнє його порушення.

В даному випадку, сума позову, обсяг доказів по справі, кількість складених процесуальних документів, обсяг витраченого часу є невеликими та не підтверджують заявлену суму, враховуючи і те, що це не перша подібна справа даного Адвокату (Адвокатом Харченко Д. подано декілька позовів про стягнення з ПСП «Агрофірма «Роднічок» орендної плати за оренду його земельної ділянки. Тобто, є готовий проект позову та напрацьована стратегія, відсутня потреба у додатковому часі для аналізу чинного законодавства та судової практики, тощо). Адвокатом не надано детального опису наданих послуг та підтвердження здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, здійснені дії, тощо.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що саме по собі посилання відповідача на введення на всій території країни воєнного стану та наявність листа Торгово-промислової палати України без доведення орендарем, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку не може вважатись обставинами непереборної сили у даній справі. Той факт, що в країні введено воєнний стан і земельна ділянка позивача з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала в окупації не стосується предмета спору так як предметом позовних вимог є заборгованість з орендної плати за 2023 - 2026 роки. У платіжній інструкції від 13.06.2024 року та платіжній інструкції від 07.02.2025 року в розділі Призначення платежу зазначено: Орендна плата, згідно договору від 12.11.2018 року, а відтак будь-які твердження відповідача про добровільну сплату цих сум або про їх призначення в якості матеріальної допомоги не відповідають фактичним обставинам справи. Наявність форс-мажору не може бути підставою для невиконання зобов`язань і не звільняє від виконання обов`язків за договором, не змінює строків виконання.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив відповідно до якого вважає обставини, наведені у позові та відповіді на відзив необґрунтованими, оскільки позивач зазначає, що відсутні обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) та відсутній причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання умов договору. В період активних бойових дій, забруднення землі вибухонебезпечними предметами, Відповідач не міг використовувати землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . У даній ситуації, Відповідач не знав, не міг передбачити початку війни, наслідків бойових дій та окупації територій України, а також не міг та не може на це вплинути і це унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та заявах, поданих у справі, просив їх задовільнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та заявах поданих у справі, просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма «Роднічок» був укладений договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6520387500:04:034:0017 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 9 цього ж Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Розмір річної орендної плати за земельні ділянки приватної власності визначені і погоджені сторонами в такому розмірі: 15 602 (п`ятнадцять тисяч шістсот дві) грн. за земельну ділянку та виплачується наступним чином:- до 01.09.2022 року за 2023 рік;- до 01.09.2023 року за 2024 рік;- до 01.09.2024 року за 2025 рік;- до 01.09.2025 року за 2026 рік.

29 грудня 2023 року та 07 лютого 2025 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 8 000 грн. 00 коп., призначення платежу оренда плата.

08.08.2024 року між сторонами була укладена Додаткова угода, якою строк дії договору було продовжено до 01.10.2032 року. Відповідно до пункту 9 договору оренди, загальний розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою становить 15602,00 грн.

За ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За положеннями ст.ст. 21, 22вказаного Закону орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

За положеннями ст. 24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Водночас, відповідно до норм частин четвертої, шостої статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

При цьому, підставою для застосування норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

У такий спосіб підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Таким чином, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду №910/14244/20 від 12.04.2023 року.

В обґрунтування свої заперечень представник позивача посилався на ту обставину, що на території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року, території на, якій розташована земельна ділянка перебувала під тимчасовою окупацією російських військ, у зв`язку з чим є непридатною до використання у зв`язку із забрудненням вибухонебезпечними предметами.

28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата опублікувала на своєму офіційному сайті лист щодо військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили), що стало підставою введення воєнного стану.

Встановлено, що орендована відповідачем земельна ділянка кадастровий номер 6520387500:04:034:0017, сільськогосподарського призначення, розташована на території Чорнобаївської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області.

Як вбачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися)бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309 територія Чорнобаївської сільської територіальної громади була тимчасово окупована російськими війська ми у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року.

Відповідач по суті заперечує проти позовної вимоги про стягнення орендної плати, вказував про те, що невиконання умов договору відбулося не з вини підприємства, а було обумовлено військовою агресією російської федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану, окупацією території Херсонської області, на якій розташована орендована земельна ділянка та забрудненням вибухонебезпечними предметами земельної ділянка, яка орендована.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, а тому прийшов до висновку про те, що чинним законодавством унормовано те, що підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови можливості звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України. Однак, матеріали справи не містять такого сертифікату. Тягар доказування повної неможливості користування об`єктом оренди внаслідок дії обставин непереборної сили покладається на орендаря, однак останній належними доказами не довів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що воно було позбавлено можливості виконувати свої зобов`язання за договором оренди.

Згідно правового висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем доведено факт неможливості використання орендарем земельної ділянки з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали підприємству виконати передбачений договором обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району Херсонської області в період з 01 березня по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати ділянку для отримання доходів в 2022 році та сплатити позивачеві у передбачений договором термін до 01 вересня 2022 року орендну плату за 2023 рік.

Так, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем належними доказами факту забруднення після деокупації території протягом 2023-2024 років належної позивачу земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та вчинення ПСП «Агрофірма «Роднічок» в межах реалізації Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» заходів щодо звернення до компетентних органів з приводу обстеження та розмінування орендованих угідь з метою усунення перешкод у користуванні землею, що об`єктивно вплинуло на неможливість виконання орендарем зобов`язань з виплати орендної плати протягом означеного періоду.

Так, забруднення земельного масиву, до складу якого входить земельна ділянка позивача, вибухонебезпечними предметами, її не використання внаслідок цього забруднення, а в подальшому виявлення, розмінування, знищення вибухонебезпечних предметів уповноваженим на те Законом України «Про протимінну діяльність в Україні» органом, дає підстави для застосування до спірних правовідносин приписів частини шостої статті 762 ЦПК України.

Отже, проаналізувавши надані відповідачем докази та доводи в спростування заявлених позовних вимог щодо виплати орендної плати позивачу за 2024 та 2025 роки, колегія суддів дійшла висновку, що у 2023 та у 2024 роках ПСП "Агрофірма "Роднічок" було дійсно об`єктивно позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність на земельній ділянці у зв`язку з її забрудненням вибухонебезпечними предметами, що підтверджується актом №3161 від 13.02.2024 року виконаних робіт з очищення місцевості та свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати у зазначені роки, а саме: у період до 01 вересня 2023 року за 2024 рік та у період до 01 вересня 2024 року за 2025 рік (тобто, здійснити оплату наперед).

29 грудня 2023 року та 07 лютого 2025 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 8 000 грн. 00 коп., що в загальному розмірі становить по 4 000 грн. орендної плати, що визнано позивачем. Зазначеними діями, а саме частковою сплатою орендної плати в загальному розмірі 8000грн., відповідач підтвердив свої наміри щодо користування земельною ділянкою та сплати орендної плати за її користування.

За відсутності доведення іншого, суд вважає, що вказані платежі по 4000 грн кожний (29 грудня 2023 року та 07 лютого 2025 року) слід враховувати в рахунок часткової виплати орендної плати відповідно за 2025 рік (яку слід було сплатити до 01.09.2024 року) та за 2026 рік (яка підлягала сплаті до 01.09.2025 року).

Щодо часткової сплати орендної плати за 2025 рік, суд виходить з того, що це було бажанням самого орендаря, його добровільним волевиявленням, не у відповідь на будь-які претензії чи інші вимоги позивача, але це не є підставою для висновку про те, що він (відповідач) має обов`язок сплатити орендну плату в повному обсязі за 2025 рік.

Зваживши на проведення розмінування орендованих земель, у тому числі, належної позивачу ділянки в 2024 році, що підтверджено актом № 3161 від 13.02.2024року; не доведення відповідачем неможливості використання землі за цільовим призначенням в 2025 році; перебування ділянки в оренді підприємства протягом 2025 року; часткову виплату орендної плати у в лютому 2025 році в розмірі 4000грн. (за 2026 рік) та не проведення повної оплати орендної плати за 2026 рік з урахуванням погоджених сторонами строків її виплати до 01 вересня 2025 року, суд дійшов висновку про стягнення з ПСП «Агрофірма «Роднічок» на користь відповідача заборгованості з орендної плати за 2026 рік в розмірі 11 602,00 грн. (15602грн. 4000,00грн.). Зазначений розмір орендної плати підлягає стягненню без врахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством.

Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 Податкового кодексу України).

Підпунктом 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Враховуючи, що у справі відсутні докази виконання відповідачем обов`язку податкового агенту позивачу як платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то відсутні підстави для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки податки і збори мають бути сплачені при фактичній виплаті заборгованості.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох проценти річних за прострочення виконання зобов`язання зі сплаті орендної плати в порядку статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення орендної плати за 2026 рік у розмірі 11 602,00 грн, та враховуючи, що на час розгляду справи відповідач не сплатив орендну плату и у повному обсязі в обумовлений договором строк до 01 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягненню інфляційних втрат та трьох процентів річних. Розраховуючи загальну суму, яка підлягає стягненню за цими вимогами, колегія суддів виходить із наступного.

Розрахунок трьох процентів річних:

- за період з 01 вересня 2025 року по 07 квітня 2026 року: 11 602,00 грн х 219 х 3 / 365 /100 = 208,84 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

- за період з 01 вересня 2025 року по 07 квітня 2026 року: 11 602,00грн. х 103,549% (сукупний індекс інфляції = 100,30% ? 100,90% ? 100,40% ? 100,20% ? 100,70% ? 101,00%) / 100% - 11 602,00 грн = 411,71 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають кошти за прострочення виконання грошового зобов`язання в загальному розмірі 620,55 грн. (208,84 + 411,71).

Так, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Крім цього, згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язанні з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

З матеріалів справи встановлено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн за подання позовної заяви.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог (19%), то стягненню з ПСП «Агрофірма «Роднічок» на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 184,10 грн. (968,96 грн х 19% / 100%).

На підставі договору про надання правової допомоги від 03 вересня 2025 року інтереси позивача в суді першої інстанції були представлені адвокатом Харченком Д.М. В пункті 4.1 договору сторони узгодили, що розмір гонорару адвоката у справі становить 8000грн.

Відповідно до частини першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ураховуючи предмет спору, ціну позову та складність справи, доведеність розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх обґрунтованість, необхідність та співмірність з урахуванням характеру спірних правовідносин, обсягу наданих правничих послуг, відповідність визначеного сторонами розміру гонорару середньоринковими розцінками на правничі послуги, колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на неспівмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

В порядку перерозподілу судових витрат у зв`язку з частковим задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне визначити суму витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 1 520 грн (8 000 грн х 19 % / 100%).

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Керуючись ст.ст.1,2, 4, 13, 24, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 ЗК України, ст.526, 629, 651,762, ЦК України, ст.ст. 12,13,77,81,141, 258, 259, 264-265, 274, 354, суд,-

у х в а л и в :

Позовні задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» (ЄДРПОУ 19292651, місцезнаходження: 57262, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Миколаївка, вул. І.Франка, б.13а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором оренди землі в розмірі 12222 грн. 55 коп. (дванадцять тисяч двісті двадцять дві гривні 55 копійок), з яких: 11602 грн. 00 коп. заборгованість з орендної плати за 2026 рік без урахування податків та обов`язкових платежів; 411 грн. 71 коп. інфляційне збільшення боргу та 208 грн. 84 коп. 3 % річних.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» (ЄДРПОУ 19292651, місцезнаходження: 57262, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Миколаївка, вул. І.Франка, б.13а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 184 грн. 10 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1520 грн. 00 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб