Рішення № 136526622, 05.05.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2531/25

2/579/155/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

головуючий суддя Придатко В.М.,

секретар судового засідання Клишкова Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець Сумської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області, про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка вимоги позовної заяви мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у цивільному шлюбі у сторін народилась спільна дитина - син ОСОБА_3 . 12 червня 2020 року між сторонами був зареєстрований шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 , про що, 12.06.2020 року складено актовий запис за №01.

27 березня 2024 року Кролевецьким районним судом Сумської області був виданий судовий наказ №2/579/573/24, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , батьком якої є боржник ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19 березня 2024 року.

Заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01.10.2025 року склала 55833, 77 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять три гривні, 77 копійок). Крім того, 25.07.2025 року щодо боржника винесена постанова про накладання штрафу в розмірі 20% (двадцять відсотків), за несвоєчасну сплату аліментів на суму 9 588, 66 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень, 66 копійок).

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 23 травня 2024 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач участі в житті дитини не приймає, з жовтня 2023 року проживає окремо. На даний момент син сторін ОСОБА_3 постійно проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас юридично місця проживання дитини не визначено. У зв`язку з цим позивач просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги, суду пояснила, що визначення місця проживання дитини з нею спрямоване на спрощення можливих переїздів дитини у зв`язку з обставинами воєнного стану, усунення надмірної тяганини у вигляді необхідності погодження з батьком питань звернення до державних та комунальних органів, медичних закладів і таке інше.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог. Повідомив, що коли приїздить до села Ярославець, сина відвідує, привозить йому смаколики. Син спілкується з батьком, розповідає цікаві історії зі свого життя, про своїх друзів, успіхиу школі. Відповідач постійно думає про сина і підтримує фінансово у міру можливості.

Третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області в судове засідання явку представника не забезпечила, звернулася з заявою про розгляд справи без їх участі.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України

20 травня 2019 року сторін по справі народилась спільна дитина - син ОСОБА_3 , про що 06.06.2019 року складено актовий запис за №01, виданим Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.08.2025 року, що підтверджується Повторним свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 (а.с.6).

12 червня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, зареєстрований 12.06.2020 року Виконавчим комітетом Ярославецької сільської ради Кролевецького району Сумської області від 12.06.2020 року, актовий запис за №01, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.7).

27 березня 2024 року Кролевецьким районним судом Сумської області був виданий судовий наказ №2/579/573/24, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , батьком якої є боржник ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19 березня 2024 року (а.с.8).

Згідно довідки Кролевецького ВДВС у Конотопському районі Сумської області №26681 від 15.10.2025 року, за виконавчим листом №2/579/573/24 від 04.04.2024 року станом на 01.10.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 55833,77 грн. 25.07.2025 року щодо боржника винесена постанова про накладання штрафу в розмірі 20% (двадцять відсотків), за несвоєчасну сплату аліментів на суму 9 588, 66 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень, 66 копійок) (а.с.10, 13).

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області №579/479/24 від 23 травня 2024 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.9).

Син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає з матір`ю за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади (а.с.5,12) та Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (а.с.14). Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №178516362 від 23.08.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1899840759226, номер запису про право власності - 32935539, дата державної реєстрації - 20.08.2019 року, житловий будинок за вказаною адресою належить батькові позивача на праві приватної власності (а.с.17).

Згідно довідки про участь батьків вихованця дошкільного підрозділу Тулиголівської гімназії Кролевецької міської ради у житті дитини в дошкільному закладі, ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття у дитячому садочку. Мати дитини спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться життям дитини в садочку. Дитину в садочок приводить і забирає мати, яка також присутня на всіх святах, батьківських зборах (а.с.15).

Згідно довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради за № 01-09/541 від 19.08.2025 року, мати ОСОБА_1 особисто турбується про стан здоров`я сина ОСОБА_3 . Декларація про вибір лікаря первинної медико-санітарної допомоги укладена в інтересах дитини матір`ю ОСОБА_1 . В декларації зазначені контактні дані матері дитини. Батько дитини ОСОБА_2 , жодного разу, з часу перебування дитини ОСОБА_5 на обліку в КП «ЦПМСД» Кролевецької міської ради, до закладу не з`являвся (а.с.16).

Службою у справах дітей виконавчого комітету Кролевецької міської ради надано висновок про доцільність проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_1 , затверджений Рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 25.09.2025 року №381, в якому вважає доцільним визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19-20).

З характеристики, виданої Ярославецьким старостинським округом Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області за №121 від 11.08.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована на проживання та проживає по АДРЕСА_2 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьками. Останнім часом ОСОБА_1 , займається вихованням та утриманням сина одна так як її чоловік ОСОБА_2 не допомагає з вихованням та не надає належної матеріальної підтримки (а.с.21).

Вищевикладені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Згідно з положеннями статей 3, 9, 12, 16, 19 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації.

А відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статей 1, 4, 11, 18 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає - забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Відповідно до частини третьої статті 29 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Частиною другою статті 160, частинами першою та другою статті 161 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Заперечення відповідача жодним чином не спростовують сукупність доказів, досліджених судом, зокрема, твердження про фінансову допомогу жодними доказами не підтверджуються, натомість судом встановлено неналежне виконання обов`язку зі сплати аліментів на утримання сина. Інша участь відповідача у вихованні та утриманні сина також наданими у справі доказами не доведена.

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-83,89,95,259,263,265 ЦПК України, ст.161 СК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ), треті особи: Служба у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області, про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю задовольнити.

Визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.05.2026 року.

Суддя В. М. Придатко