Рішення № 136526242, 21.04.2026, Оболонський районний суд міста Києва

21.04.2026 Справа № 756/5439/25

Справа № 756/5439/25

Пр. №2/756/446/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна сестра ОСОБА_2 , яка на момент смерті була власником квартири АДРЕСА_1 . У померлої був рідний син, тобто двоюрідний племінник позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав та був власником квартири АДРЕСА_2 . В черговий раз приїхавши до двоюрідної сестри ОСОБА_2 , позивач дізнався про її смерть від сусідки. ОСОБА_4 помер раніше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про його смерть сусідка дізналася в січні 2024 року від працівників поліції, які були присутні під час входження працівників газової служби до квартири ОСОБА_2 оскільки остання тривалий час не відчиняла двері та не відповідала на телефон. Таким чином в січні 2025року позивачу стало відомо про смерть двоюрідної сестри та двоюрідного племінника. Звернувшись до нотаріуса з метою прийняття спадщини за законом, йому було відмовлено у зв`язку пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Просить визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини після смерті двоюрідного племінника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27.06.2025 року представником Київської міської ради надано відзив, відповідно до якого проти наданого позову заперечують, оскільки позивачем офіційно не підтверджено факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надано доказів які б підтверджували відсутність спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черг та не доведено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини в разі смерті спадкодавця.

10.02.2026 представником позивача надано додаткові пояснення по справі відповідно до яких ОСОБА_4 був похований за рахунок коштів місцевого бюджету, як одинокий громадянин. Про його смерть нікого з родичів повідомлено не було. Свідоцтво про смерть ніхто з родичів не отримував. З Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління МЮ (Києві) надійшла відповідь №2566/33.12-58 від 01.09.2025 року, де зазначено, що державна реєстрація смерті ОСОБА_4 , померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведена у нашому відділі, про що складено актовий запис про смерть №10374 від 06.06.2023 року та видане відповідне свідоцтво. Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 отримував працівник Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління МЮ (Києві). За життя його матір ОСОБА_2 спадщину після сина не приймала з відповідними заявами не зверталася.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив, яким просить винести рішення згідно чинного законодавства та просить слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився про дату, місце та час повідомлявся належним чином до судового засідання надали заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

Вислухавши представник позивача, позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.3 ст.1272 Цивільного Кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( м. Київ).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З листа №2566/33.12-58 від 01.09.2025 року Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління МЮ (Києві) вбачається, що державна реєстрація смерті ОСОБА_4 , померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведена у відділі, про що складено актовий запис про смерть №10374 від 06.06.2023 року та видане відповідне свідоцтво.

Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина.

В оформленні спадщини, після смерті двоюрідного племінника державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори позивачу відмовлено, оскільки ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_2 майже не спілкувалася з сусідами, оскільки вела замкнений спосіб життя. На запитання де її син відповідала, що він постійно на роботі. Їй достеменно не відомо чи щзнала вона про смерть сина.

Так, у відповідності до положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно положень ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до положень ст.ст.1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до положень ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за заповітом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача, щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку, та доведення поважності причин пропуску строку.

Як встановлено судом, позивач не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а на підставі ст.1272 ЦК України, звернувся до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи, що не знав про смерть двоюрідного племінника .

Проте, суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з часу відкриття спадщини.

У позовній заяві позивач не зазначає обґрунтованих підстав, які б перешкоджали йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням заперечень відповідача проти задоволення позову, а також відсутності об`єктивних перешкод для подання ним заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку, що позивач не довів існування поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак не підтвердила обґрунтованість заявлених вимог.

Тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 247, 263-265 ЦПК України та ст. 1272 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Луценко