Рішення № 13652619, 02.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 лютого 2011 р.

Справа 8/37-10

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: приватного підприємства "Агропром" ( код 32810350, вул. Котовського, 7, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200)

до: приватного підприємства агрофірми "Серпень" (код 30450346, вул. Леніна, буд.25, смт Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача : Сапьолкіна Н.В., - за довіреністю

від відповідача : Ніколайчук В.Ф., - за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Агропром" 02.12.2010р. подано до господарського суду Вінницької області позов про стягнення 763 155,07 грн. з приватного підприємства агрофірми "Серпень".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 02.04.2010 р. між ПП «Агропром»та ПП агрофірмою «Серпень»укладено договір поставки № 11-04/10 ВН виробничо-технічного призначення (засобів захисту рослин) та додаток №1 до договору. На виконання умов договору відповідачу був поставлений товар на загальну суму 924 236,00 грн.. Відповідач повернув позивачу товар «Люкс»на загальну суму 15 008,70 грн.. Заборгованість відповідача на час звернення до суду становить 550 138,41 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу на підставі п.7.2.1договору пені в розмірі 34 835,24 грн., штрафу в розмірі 137 534,60 грн., а також відповідно до ст.625ч.2 ЦК України 3% річних в сумі 12 831,20 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 27 815,62 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.12.10 р. порушено провадження у справі №8/37-10 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 24.12.10 р..

В наданих суду письмових поясненнях відповідач вказав, що на час подачі позовної заяви до суду –26.10.2010 р. за ПП агрофірма «Серпень»рахувався борг в розмірі 569 138,41 грн.. У листопаді 2010 року на рахунок позивача було перераховано 28 700 грн., у грудні 2010 року –20 000 грн.. ППА "Серпень" визнає борг перед позивачем станом на 16.12.2010 р. в сумі 520 438,41 грн.. Даний борг утворився у зв'язку з тим, що поставлені певні засоби захисту рослин призначені лише для земель несільськогосподарського призначення, тому їх важко швидко реалізувати. Щодо стягнення штрафних санкцій, відповідач заперечив (а.с.32-33).

У зв’язку з ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, ухвалою суду від 24.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 26.01.2011 р..

У відзиві на позов відповідач надав додаткові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що відповідно до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Ураїні" препарат "Люкс", придбаний у позивача вдповідно до договору, може застосовуватись тільки на землях несільськогосподарського призначення, про що зазначено на сторінці 122 даного переліку, а фактично він реалізовувася як препарат для використання на землях сільськогосподарського призначення. Також вказав, що не визнає всі нараховані позивачем штрафи та пеню, оскільки позивач надав недостовірну інформацію відносно препарата "Люкс" та запропонував зробити звірку розрахунків та заключити мирову угоду (а.с.66).

24.01.2011 р. представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 400 438,41 грн. основного боргу, 35 068,87 грн. пені, 135 109,60 грн. штрафу, 12 921,64 грн. - 3% річних та 33 573,37 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем, що стверджується довідкою Підволочиського відділення Тернопільської філії ПАТ "КБ"Хрещатик" (а.с.75-79).

В судовому засіданні 26.01.2011 р. оголошено перерву до 02.02.2001 р. з огляду на заявлене відповідачем клопотання для можливості укладення мирової угоди.

26.01.2011р. представником позивача подано заяву в якій вона заявила про зменшення розміру основного боргу до суми 400 438,41грн., штрафу до суми 135 109,6грн. та збільшення розміру пені до суми 35 068,87грн., трьох процентів річних до суми 12 921,64грн., інфляційних втрат до суми 33 573,37грн. (а.с.82).

В судовому засіданні 02.02.2011 р. представник позивача підтримала позовні вимоги з врахуванням заяви від 26.01.2011р.

В судовому засіданні 02.02.2011р. представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав вказаних у відзивах на позов,але зазначив, що не має зауважень до правильності проведених позивачем математичних розрахунків заявлених до стягнення сум.Письмові претензії до позивача не пред"являлися.

При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

02.04.2010 р. між ПП «Агропром»(постачальник) та ПП агрофірмою «Серпень» (покупець) укладено договір поставки № 11-04/10 ВН виробничо-технічного призначення (засобів захисту рослин). Даним договором передбачено наступне: в строки визначені договором, постачальник зобов’язується передати у власність покупця засоби захисту рослин (надалі товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість (п.1.1.); найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатку до договору, які є невід’ємними частинами договору (п.1.2.);покупець заявляє та стверджує, що він є сільськогосподарським товаровиробником і купує товар для використання його в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції(п.1.4); ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю (п.2.1.); згідно п.3.1. договору постачальник зобов’язаний: поставити товар відповідної якості, згідно до умов даного договору, надати покупцю сертифікат якості (або завірену належним чином копію) на товар, що поставляється, підписання накладної (видаткової, товарної, товарно-транспортної) підтверджує факт отримання покупцем відповідного сертифіката якості (або завіреної належним чином копії) (п.3.1.1. та п.3.1.4.); згідно п.3.2. договору покупець зобов’язаний: прийняти товар в строки котрі вказані в специфікаціях, оплатити вартість товару в термін(и), вказані в додатках (специфікаціях) (п.3.2.1. та п.3.2.2.); приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника, покупець зобов’язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній, відсутність ознак пошкодження або псування товару, і, у випадку їх виявлення, негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику, при відсутності такої заяви у вказаний термін товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п.4.1.);претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обгрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог п.п.4.1,4.3, а також вимог інструкцій виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню, визначенню якості та застосуванню товару(п.4.4); даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняються належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п.5.1.); згідно п.7.2. покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини), а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати; всі зміни та доповнення до договору є обов’язковими для сторін, якщо вони викладені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін (п.9.4.).

В додатку № 1 до договору від 02.04.2010 р. зазначено назви товару, який придбавається покупцем «Хортус», «Топ Ефект», «Люкс», «Датоліт Голд», «Диво», кількість, ціну (загальна вартість 924 236,00 грн. разом з ПДВ, еквівалент вартості товару в доларах США - 116 196,48дол.), умови оплати (суму 184 847,20 грн. оплатити до 30,0410 р., 277 270,80 грн. оплатити до 15.08.10 р., 462 118,00 грн. оплатити до 20.09.10 р.) (а.с.59-60).

На виконання умов договору, позивач, через представника, що діяв за довіреностями серії ААБ № 014316 від 02.04.2010р. та № 014325 від 19.04.2010р., передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 924 236,00 грн., що стверджується видатковими накладними № РН-0000104 від 06.04.2010 р., № РН-0000152 від 13.04.2010р., №РН-0000247 від 19.04.2010 р. (а.с.16-20).

Відповідач повернув позивачу товар «Люкс» на загальну суму 15 008,70 грн., що стверджується накладними на повернення №ВН-0000018 від 02.09.2010 р. та № ВН-0000019 від 07.09.2010 р. (а.с.21,22).

09.09.2010р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар та штраф відповідно до п.7.2.1. договору поставки від 02.04.2010р..Претензія отримана відповідачем 16.09.2010р., що підтверджується відміткою в поштовому відправленні (а.с.14-15).

Згідно протоколу про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічної однорідної вимоги від 30.10.2010 р. сторони погодились зменшити взаємну заборгованість на суму 73 088,89 грн. на підставі чого борг відповідача перед позивачем становить 569 138,41 грн. (а.с.57).

Станом на 23.12.2010 р. заборгованість відповідача становила 500 438,41 грн., що стверджується обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків сторін договору (а.с.60).

Після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідач здійснив часткову проплату боргу на загальну суму 100 000грн., що стверджується довідкою №472 від 21.01.2011 р. Підволочиського відділення Тернопільської філії ПАТ "КБ"Хрещатик" (а.с.79).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як встановлено судом між сторонами у простій письмовій формі 02.04.2010 р. був укладений договір поставки № 11-04/10 ВН. За договором продавець зобов'язується на умовах, передбачених даним договором, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, найменування, асортимент, кількість, ціна, строки, технічний опис товару та умови поставки товару визначені в додатках до договору - специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Поставка товару на загальну суму 924 236,00 грн. відбулася, що підтверджується видатковими накладними. Відповідачем здійснено повернення товару на суму 15 008,70 грн., та погашено заборгованості на суму 435 700 грн.. Протоколом про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічної однорідної вимоги від 30.10.2010 р. зменшено взаємну заборгованість відповідача на суму 73 088,89 грн.. Оплата за решту отриманого товару на суму 400 438,41грн. відповідачем не здійснена, що фактично визнали в судовому засіданні представники відповідача. Заперечення проти позову представників відповідача , щодо неналежного призначення придбаного товару "Люкс" , суд до уваги не приймає з наступних підстав.Сторони на власний розсуд уклали договір поставки засобів захисту рослин, в додатку до догвору №1 визначили конкретний перелік товару, його кількість,вартість, терміни поставки.Відповідач попередньо визначений асортимент товару отримав. Будь-яких претензій у передбачений законом спосіб до постачальника покупець з часу укладення договору не пред"явив, зустрічний позов не подавав. За наведених обставин відповідач повинен виконати належним чином свої зобов"язання за договором, який є чинним на час розгляду справи.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 400 438,41 грн. боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором поставки, видатковими накладними, довідкою банку, письмовими розрахунками основної суми боргу, довідками банку.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 33 573,37 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 12 921,64 грн., пеню в розмірі –35 068,87 грн., 135 109,60 грн. штрафу.

Згідно п. 7.2.1. покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини), а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати, а згідно вимог ст.625ч.2 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов"язання повинен сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.Оскільки відповідач не провів остаточний розрахунок за товар в термін вказаний в додатку №1 до договору,то він є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення 33 573,37 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 12 921,64 грн., 35 068,87 грн. пені та 135 109,60 грн. штрафу,розмір яких підтверджується наданим позивачем письмовим розрахунком та не ставився під сумнів відповідачем .

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства агрофірми "Серпень" на користь приватного підприємства "Агропром" 400 438,41 грн. основоного боргу, 33 573,37 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 12 921,64 грн., 35 068,87 грн. пені та 135 109,60 грн. штрафу, витрати по сплаті державного мита в сумі 7 790 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 лютого 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи