ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 101
УХВАЛА
20.01.2011
Справа №5002-7/5783-2010
За позовом Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" (98300, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 12, ідентифікаційний код 16331041)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)
Про визнання недійсним протоколу.
Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний
представники:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Кашка С. М. – предст., дов. №013-Д від 04.01.2011р.
Суть спору Приватне підприємство "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", в якій просить суд визнати недійсним акт про порушення правил користування електричної енергії по відношенню до Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" – Протокол Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" №5547 від 17.112010 р. з додатками про донарахування об’єму – у кількості 232 427 квт. та вартості у сумі 191 098,59 грн. недоврахованої електроенергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що донарахування вартості електричної енергії є неправомірним, оскільки позивач вважає, що факти, зафіксовані в акті про порушення Правил користування електричною енергією №108705 від 16.11.2010 р., не відповідають дійсним обставинам справи.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить припинити провадження у справі у зв’язку з тим, що спірний акт не є актом нормативного характеру, не є обов’язковим для суб’єктів господарювання, а тому справа не підлягає розгляду господарськими судами України.
Позивач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
16.11.2010 р. представниками ВАТ „Крименерго” в присутності представника позивача – головного енергетика Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" Волошко В. І., проведена планова перевірка електрообладнання, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, про що був складений акт про порушення правил користування електричною енергією №108705 від 16.11.2010 р. (а.с.46).
17.11.2010 р. комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий вказаний Акт, про що був складений відповідний Протокол № 5547 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, згідно з яким Приватному підприємству "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" була нарахована вартість недооблікованої електричної енергії у розмірі 191 098,59 грн.
Вважаючи вказаний протокол таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його недійсним. Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р. р. № 910, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Відповідно до роз’яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкту (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкту (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.
Згідно з пунктом 6.2 Роз’яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз’яснення тощо, у зв’язку з тим, що не мають обов’язкового характеру для виконання.
Як було зазначено вище, що в результаті перевірки дотримання Приватним підприємством "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" установлених режимів електроспоживання був складений Акт №108705 від 16.11.2010 р. Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що Акт №108705 від 16.11.2010 р. про порушення Правил користування електричною енергією та винесений на його підставі протокол №5547 від 17.11.2010 р. не регулюють суспільних відносин і не мають обов’язкового характеру для суб’єктів цих відносин.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обов’язковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїми ознаками акти про порушення Правил користування електричною та винесені на їх підставі протоколи до таких актів не відносяться, оскільки не мають обов’язкового характеру, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки.
Представлені позивачем акт та протокол можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення відповідача з позовом до суду про стягнення нарахованих за актом сум та підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню у господарському суді, оскільки по суті такі вимоги спрямовані на встановлення факту, що мають значення при поновленні порушеного права або при захисті охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватися судом лише у разі вирішення спору про право цивільне або господарське.
Додатково, суд зазначає, що вказана позиція відображена в постанові ВГСУ від 05.08.2010 року у справі № 2-21/662-2010, постанові ВГСУ від 14.04.2010 року у справі № 2-21/3583-2009, постанові ВГСУ від 21.07.2010 року у справі № 2-15/2657-2009, постанові ВГСУ від 10.06.2010 року у справі № 2-11/4426-2009, постанові ВГСУ від 13.07.2010 року у справі № 2-3/5175-2009, постанові ВГСУ від 29.06.2010 року у справі № 2-2/4818-2009, постанові ВГСУ від 21.04.2010 року у справі № 5020-3/326, постанові ВГСУ від 07.07.2010 року у справі № 2-29/5513-2009, постанові ВГСУ від 16.09.2010 року у справі № 2-29/6116-2009, постанові ВГСУ від 01.06.2010 року у справі № 2-29/4587-2009, постанові ВГСУ від 22.07.2010 року у справі № 2-27/6102-2009, постанові ВГСУ від 12.05.2010 року у справі № 2-27/4546-2009, постанові ВГСУ від 10.02.2010 року у справі № 2-22/2463-2009, постанові ВГСУ від 05.08.2010 року у справі № 2-22/6314-2009 Аналогічної позиції дотримується також Верховний Суд України у постанові від 12.06.2007 р. у справі № 3/576н.
Така сама правова позиція викладена в пункті 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» від 18.03.2008 р. N 01-8/164, Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
На підставі викладеного, керуючись п. 1. ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Ухвалу направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Судове рішення № 13652616, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 20.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5783-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: