Рішення № 13652601, 18.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2011

Справа №5002-7/5643-2010

За позовом Прокурора Ленінського району (98200, смт Леніне, вул. Геологічна, 17) в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198, ідентифікаційний код 33713831)

До відповідача Щолкінської міської ради (21398, Ленінський район, м. Щолкіне, б. 46)

Про стягнення 7 291,57 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Шекіна А. С. – предст., дов. №03/1 від 08.09.2010р.

Від відповідача – не з’явився (клопотання)

Прокурор – не з’явився.

Суть спору: Прокурор Ленінського району звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища з позовною заявою до Щолкінської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача збиток в сумі 7 291,57 грн., спричинений державі засміченням земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної Управлінням екологічної інспекції Керченського регіону перевірки на території м. Щолкіно було виявлено несанкціоноване місце зберігання промислових і твердих побутових відходів загальним об’ємом 2,132 куб. м., що було кваліфіковано як порушення відповідачем статей 17, 33, 43 Закону України «Про відходи». На підставі цього Прокурор Ленінського району просить суд стягнути з Щолкінської міської ради 7 291,57 грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, обчисленої на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. N 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. N 149), посилаючись при цьому на статтю 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

13.12.2010 р. до ГС АР Крим від Прокуратури Ленінського району АР Крим надійшла заява, в якій прокурор просить читати прохальну частину позову в наступній редакції:

«стягнути з відповідача – Щолкінської міської ради, шкоду, спричиненої держави в сумі 7291,57 грн. на користь позивача - Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища на спеціальний рахунок «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» - державний бюджет Щолкінської міської ради, 24062100, в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, р/р 33112331700165, МФО 824026, ЗКПО 34740646.

Прокуратура Ленінського району АР Крим у судове засідання не з’явилася, однак направила до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що саме Щолкінська міська рада є особою, винною в заподіянні шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки.

Відповідач у судове засідання не з’явився, однак направив до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у зв’язку з відпусткою представника.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

12.05.2010 р. Управлінням екологічної інспекції Керченського регіону Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Щолкіно, результати якої були оформлені відповідним актом від 12.05.2010 р. (а. с. 16).

В ході проведення перевірки було встановлено, що Щолкінською міською радою не був виконаний припис №50-54 від 26.03.2010 р. не виконано в частині повної ліквідації несанкціонованих звалищ на підконтрольній території, що призвело до засмічення земель твердими побутовими відходами на земельних ділянках в м. Щолкіно:

- в торці будинку №19 біля кафе «Бора-Бора», площа земельної ділянки складає 3,5 х 1,8 м., висота завантаження 0,1 м.;

- за котельної «Виток», площа земельної ділянки складає 5,1 х 2,7 м., висота завантаження 0,1 м.;

- алея до моря №1, площа земельної ділянки складає 1,95 х 0,64 м., висота завантаження 0,1 м.

Вказані факти були кваліфіковані як порушення відповідачем п. ї статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Крім того, 12.05.2010 р. позивачем був також складений акт обстеження засміченої земельної ділянки, в якому були детально описані виявлені несанкціоновані звалища побутових відходів (а. с. 13).

За результатом проведеної перевірки позивачем був складений протокол про адміністративне правопорушення №008059-54/188 від 12.05.2010 р. та винесена постанова №008059-54/188 5 від 12.05.2010 р. про накладення на заступника міського голови Щолкінської міської ради штрафу в розмірі 255,00 грн.

Після цього, на підставі положень Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. N 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. N 149), позивачем була обчислена шкода, заподіяна засміченням земельної ділянки, в сумі 7291,57 грн., на сплату якої була направлена претензія №5693/21-4 від 29.06.2010 р. Залишення відповідачем претензії без задоволення стало підставою для звернення до суду з вимогою про примусове стягнення шкоди.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 7 статті 33 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів, вирішують питання щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлені повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища (зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), відповідно до яких місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Як вбачається зі змісту повноважень, місцеві ради не несуть відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на їх території невстановленими особами.

Ухвалами ГС АР Крим від 23.11.2010 р., 09.12.2010 р. та 23.12.2010 р. суд витребував від позивача письмові пояснення щодо осіб, безпосередні дії яких призвели до засмічення земельної ділянки.

На виконання вказаної ухвали прокурором та позивачем були надані суди письмові пояснення, з яких вбачається, що вина відповідача полягає в тому, що ним не були створені умови для санкціонованого захоронення відходів та не ліквідовані звалища на підлеглій раді території. Отже, з наведеного вбачається, що особи, які безпосередньо засмітили земельну ділянку, встановлені не були.

Проте, суд зазначає, що наведені обставини не є підставою для стягнення з Щолкінської міської ради шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, оскільки міська рада не входить до переліку осіб, які згідно із статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтею 43 Закону України «Про відходи» зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки не є установою, діяльність якої пов'язана з відходами.

Саме така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.1 Листа Вищого господарського суду України від 01.01.2009 р. «Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища».

З урахуванням цього, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 20.01.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.