Рішення № 136525866, 07.05.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/8047/25

Номер провадження 2/725/2310/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

Головуючого судді: - Галичанського О.І.,

при секретарі: - Таровецькій Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Паламарюк Оксана Іванівна до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (м. Чернівці, пл. Центральна, 9) про усунення перешкод батьку у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,-

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що з квітня 2022 року по 31 березня 2023 року громадянин Республіки Польща ОСОБА_1 та громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу на території Республіки Польща.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_3 .

З часу народження спільної доньки між матір?ю та батьком дитини не виникали суперечки, батько піклувався про свою малолітню доньку, фінансово утримував її та матір дитини, брав участь у вихованні доньки.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянка ОСОБА_2 , під приводом нібито продовження своїх документів, із донькою виїхала в Україну, не повідомивши батька дитини про те, що вона із їхньою спільною донькою не будуть повертатись до Республіки Польща, а саме до місця народження та місця проживання дитини, при цьому також не повідомила батьку дитини про те, що вона планує змінити місце проживання їхньої спільної доньки і не отримала згоду від батька про зміну місця проживання дитини.

Надалі, перебуваючи на території України матір малолітньої дитини не повідомляла батьку про місце проживання його доньки, стан здоров?я дитини, не надавала можливості батьку будь-яким чином спілкуватись із донькою та бачити її, в тому числі онлайн (через інтернет-мессенджери).

В останнє батько бачив свою доньку ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Чернівці на території господарства за адресою: АДРЕСА_3 , і з цього часу матір малолітньої доньки перешкоджає батьку бачитись з дитиною, не повідомляє про місце проживання доньки, не відповідає на телефонні дзвінки .

ОСОБА_2 повідомляла, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів Національної поліції України із заявами, в яких повідомляв про факти невиконання ОСОБА_4 свого обов?язку щодо надання дозволу на спілкування доньки з батьком в результаті чого остання перешкоджає йому реалізовувати своє право на спілкування з донькою.

Також мати малолітньої доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не повідомляє батьку про зареєстроване та фактичне місце проживання їхньої спільної доньки,

29.05.2025 до служби у справах дітей Чернівецької міської ради було скеровано клопотання ОСОБА_1 про визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Згідно повідомлення, отриманого із служби у справах дітей Чернівецької міської ради за N? 1/1281 від 12.06.2025 за результатами розгляду клопотання встановлено, що працівниками служби у справах дітей Чернівецької міської ради здійснювались виїзди за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , однак двері помешкань ніхто не відчиняв.

ОСОБА_5 не з`являлась на офіційні виклики служби у справах дітей для ознайомлення з пакетом документів щодо участі батька у вихованні дитини та встановлення графіку побачень, та не повідомляла про причини своєї неявки.

Враховуючти наведене позивач просить :

1.Зобов?язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

2. Встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такі способи участі:

- безперешкодного онлайн спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами телефонного та відео зв?язку за допомогою месенджерів через мережу Інтернет або мобільного телефону за згодою дитини;

- не перешкоджати ОСОБА_1 здійснювати передачу (надсилання) подарунків своїй доньці ОСОБА_3 ;

- в разі перебування ОСОБА_1 в Україні дозволити йому бачити свою доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та спілкуватися з нею чотири дні на тиждень в період часу з 12:00 год. по 18:00 год., з правом відвідування у зазначені години культурно-масових, спортивних, розважальних, оздоровчих заходів та закладів з урахуванням інтересів дитини та стану її здоров?я;

- надати можливість ОСОБА_1 забирати дитину з дому або із закладів дошкільної освіти в дні побачень особисто;

- надати можливість спільного відпочинку ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: надати можливість малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відвідувати місце тимчасового проживання батька ОСОБА_1 на території України та залишатися із ночівлею за бажанням дитини без супроводу матері; під час літніх канікул дозволяти батьку забирати доньку за кордон з метою її оздоровлення за бажанням дитини;

3. Зобов?язати матір дитини ОСОБА_2 надати батьку - ОСОБА_1 точну інформацію щодо фактичного проживання, перебування дитини та відомості про те, чи відвідує малолітня ОСОБА_6 заклади дошкільної освіти, якщо так- надавати відомості про місце знаходження даних закладів та їх назву.

4. Зобов?язати ОСОБА_7 повідомляти ОСОБА_1 про факти захворювання та лікування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

5. Зобов?язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про від`їзд (обставини та напрям) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за межі міста Чернівці більше ніж на 2 (два) дні.

6. Зобов?язати ОСОБА_8 повідомляти ОСОБА_1 про факти виїзду (обставини та напрям) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за межі України в день виїзду та погоджувати із батьком факти виїзду малолітньої доньки за межі України.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без їх участі. Наполягала на задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в позові.

Відповідачка в судові засідання не з`являлась. Причину своєї неявки не повідомила, відзиву на позов, жодних заяв та клопотань до суду не подала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Скерував до суду заяву , у якій просить суд розглянути справи без його участі та не заперечує проти задоволення позову.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону, а також те, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачкки , суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із тим, що в судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом було встановлено наступні обставини.

Громадянин Республіки Польща ОСОБА_1 та громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являються батьками доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11-12).

Між батьками ОСОБА_3 виникли суперечки щодо участі кожного з них у спілкуванні з дитиною , що підтверджується копіями різного роду звернень до уповноважених органів , які містяться у матеріалах справи. ( а.с. 13-29).

До служби у справах дітей Чернівецької міської ради було скеровано клопотання ОСОБА_1 про визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Згідно повідомлення, отриманого із служби у справах дітей Чернівецької міської ради за № 1/1281 від 12.06.2025 за результатами розгляду клопотання встановлено, що працівниками служби у справах дітей Чернівецької міської ради здійснювались виїзди за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , однак двері помешкань ніхто не відчиняв. ОСОБА_5 не з`являлась на офіційні виклики служби у справах дітей для ознайомлення з пакетом документів щодо участі батька у вихованні дитини та встановлення графіку побачень, та не повідомляла про причини своєї неявки. ( а.с. 30).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі справедливості, взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Згідно із частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Частиною п`ятою ст.19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що саме по собі звернення позивача до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною свідчить про відсутність порозуміння між батьками та наявність перешкод у спілкуванні з дитиною.

Таким чином, встановлено, що між сторонами у справі, існує спір щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки після припинення відносин батьків, дитина проживає разом із матір`ю, а між сторонами у справі немає повного порозуміння щодо участі позивачів у вихованні дитини, спілкуванні з нею .

Тому суд вважає наявними підстави для усунення перешкод у спілкуванні із дитиною.

Судом встановлено, що позивач бажає підтримувати зв`язки зі своєю донькою , бажає приймати участь у її вихованні.

Факт перешкод у спілкуванні з дитиною також підтверджуються тим , що згідно листа Служби у ссправах дітей Чернівецької міської ради від 27.01.2026 у зв`язку з відсутністю підтверджуючої інформації щодо дійсного перебування ОСОБА_2 у м. Чернівці , складання відповідного висновку служби у справах діткей не представилось можливим .

Встановлюючи порядок побачень з дитиною, суд враховує інтереси дитини, її вік, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України розумний баланс на участь позивачів у вихованні дитини, необхідність спілкування дитини із близькими особами, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, дійшов висновку про можливість визначення порядку та способу участі батька у вихованні та спілкування із дитиною.

При вирішенні питання щодо встановлення вказаного способу, суд враховує ту обставину, що дитина є досить малого віку, тривалий час проживає з матір`ю та відповідно знаходиться у розлуці із позивачем , тому за такий час втрачені прихильність та зв`язок із родичами, дитина в силу віку прив`язана до матері.

Разом з тим, вирішуючи цей спір суд, з урахуванням вимог закону, виходить, перш за все, з найкращих інтересів малолітньої дитини, яка потребує любові, розуміння.

Оскільки позивач та відповідач мають рівні права щодо виховання та розвитку своєї доньки , з урахуванням поведінки позивача та відповідача, між якими немає порозуміння, враховуючи найвищі інтереси дитини, а також беручи до уваги відсутність можливості отримання висновку служби у справах дітей , суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Також суд вважає, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок , враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю.

Тому для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності дитини до батька.

Окрім того, суд зауважує, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік. Дане рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивача з дитиною.

Крім того , позивач просить зобов`язати відповідчаку окрім іншого , повідомляти ряд інформації про дитину , яка у своїй сукупності не є інформацією з обмеженим доступом та може бути надана батьку за його офіційними зверненнями.

Також суд не вбачає підстав для надання батьку права під час літніх канікул забирати доньку за кордон з метою її оздоровлення за бажанням дитини. Даний порядок повинен бути встановлений з чітким визначенням місця виїзду , періоду перебування та інших обставин поїздки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов?язати ОСОБА_2 не перешкоджати Парасевичу Себастіану-Піотру брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своєю донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наступні способи участі:

- безперешкодного онлайн спілкування батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами телефонного та відео зв?язку за допомогою месенджерів через мережу Інтернет або мобільного телефону за згодою дитини;

- не перешкоджати ОСОБА_1 здійснювати передачу (надсилання) подарунків доньці ОСОБА_3 ;

- в разі перебування ОСОБА_1 в Україні дозволити йому бачити доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та спілкуватися з нею чотири дні на тиждень в період часу з 15:00 год. по 18:00 год., у присутності матері з правом відвідування у зазначені години культурно-масових, спортивних, розважальних, оздоровчих заходів та закладів з урахуванням інтересів дитини та стану її здоров?я;

- надати можливість ОСОБА_1 забирати дитину з дому або із закладів дошкільної освіти в дні побачень особисто;

- надати можливість спільного відпочинку ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: відвідувати місце тимчасового проживання батька ОСОБА_1 на території України .

Зобов?язати матір дитини ОСОБА_2 надати батьку - ОСОБА_1 точну інформацію щодо фактичного проживання, перебування дитини та відомості про відвідування ОСОБА_3 закладів дошкільної освіти( місце знаходження даних закладів та їх назву).

Зобов?язати ОСОБА_8 повідомляти ОСОБА_1 про факти виїзду (обставини та напрям) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за межі України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.