Рішення № 136525144, 14.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7015/26

Провадження № 2/643/5557/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Ляра Д.Ю., який діє на підставі довіреності, через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.11.2022 у сумі 63 552,77 гривень, а також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 гривень.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачем зазначено, що 14.11.2022 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. Крім того, 14.11.2022 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000.00 грн (п. 1.2. Договору); тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п. 1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). Посилався, що заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Зазначив, що на підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 11/26, тип - Універсальна, згодом було отримано кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 05/27, тип - Універсальна. Зауважив, що відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Посилався, що відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Посилався, що, враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості. Зазначив, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.03.2026 має заборгованість в сумі 63 552,77 грн, яка складається з: 51 089,29 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 463,48 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Аргументи учасників справи

13 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування обраної позиції посилався, що з 23.05.2023 він є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» всупереч вимог частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в період з 01.06.2026 здійснив нарахування та списання відсотків за користування кредитним лімітом по картці, а саме: 01.06.2025 на суму 2 749 грн 95 коп; 01.07.2025 - на суму 1 732 грн 87 коп; 01.08.2025 - на суму 1845 грн 12 коп; 01.09.2025 - на суму 1 822 грн 49 коп; 01.10.2025 - на суму 1 763 грн 70 коп; 01.11.2025 - на суму 1 822 грн 49 коп; 01.12.2025 - на суму 1 763 грн 70 коп; 01.01.2026 - на суму 1 822 грн 49 коп; 01.02.2026 - на суму 1 822 грн 49 коп; 01.03.2026 - на суму 1 646 грн 12 коп; усього з 01.06.2025 по теперішній час було здійснено нарахування та списань відсотків у кількості 10 штук, на суму 18 791 грн 42 коп. Посилався, що, враховуючи відкриття кредитного ліміту по картці у розмірі 50 000 грн 00 коп, та поточного балансу карти 63 552 грн 77 коп, сума фактично використаного ним тіла кредиту становить 44 761 грн 35 коп. Зауважив, що він неодноразово звертався до вказаної на сайті онлайн-форми про надання документів про те, що він є дійсним військовослужбовцем Збройних Сил України та вимогами перерахування та списання відсотків, після чого неодноразово отримував відмову. Зазначив, що він звертався зі скаргою до Національного Банку України, де у відповіді було проігноровано вимоги положень частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а йому було порекомендовано вирішення питання з АТ КБ «ПриватБанк» у судовому порядку.

16 квітня 2026 року від представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що відповідно до чинного законодавства, звільнення від нарахування відсотків та штрафних санкцій застосовується за умови подання клієнтом до Банку документів належного зразка, що підтверджують період проходження служби. Зауважив, що Банк неодноразово відмовляв у перерахунку, оскільки надані документи не містили чітко визначених термінів служби або не відповідали внутрішнім інструкціям перевірки даних. Щодо посилань відповідача у відзиві на позов на відповідь НБУ, зауважив, що остання фактично підтверджує відсутність порушень з боку Банку, оскільки регулятор рекомендував для врегулювання даного питання відповідачу подати до Банку підтверджуючі документи відповідно до роз`яснень Міністерства оборони України, а також направити до Банку повідомлення про належність до захищеної категорії. Посилався, що з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Вважав, що надана виписка по рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Водночас вважав наданий відповідачем до відзиву на позов розрахунок заборгованості неналежним доказом, позаяк відповідач не має спеціальних знань, та належної освіти в даній сфері для компетентного проведення розрахунку заборгованості за кредитом. Зазначив, що згідно з розрахунком Банку, заборгованість відповідача виникла внаслідок використання кредитних коштів, умови якого були погоджені при підписанні заяви. Нарахування відсотків проводилося автоматизованою системою на залишок непогашеної суми до моменту офіційного підтвердження пільгового статусу, яке б задовольняло вимоги безпеки та верифікації Банку. Заперечення відповідача щодо списання відсотків у сумі 18 791,42 грн, на думку позивача, є необґрунтовані, оскільки процедура надання документів для отримання пільг не була дотримана у встановленому Банком порядку.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 10 квітня 2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 21 квітня 2026 року задовольнив заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галкіної Я.Г. про її участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в судовому засіданні був представлений повноважним представником адвокатом Галкіною Я.Г., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, беручи до уваги, що відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, у судовому засіданні представлений повноважним представником, представник позивача та представник відповідача у судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Рак Д.С., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Галкіна Я.Г. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі з підстав, як про це зазначено у відзиві на позов.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

14.11.2022 ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписанням якої приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» (далі Договір), прийняв всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язався їх належним чином виконувати (а.с. 57-68).

У розділі 1 Договору сторони погодили його істотні умови, а саме: тип кредиту -відновлювана кредитна лінія; сума/ліміт кредиту: розмір кредитного ліміту не перевищує: 200 000 грн для карт «Універсальна», 200 000 грн для карт «Універсальна Gold», 300 000 грн для Преміальної картки Platinum, 300 000 грн для Преміальної картки World Black Edition, 300 000 грн для Преміальної картки VISA Signature, 400 000 грн для Преміальної картки World Elite, 800 000 грн для Преміальної картки Infinite. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту: споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом (п. 1.2 Договору).

У п. 1.3 Договору сторони погодили процентну ставку, відсотків річних: 42,0 % - для карт Універсальна; 40,8 % - для карт Універсальна Gold. Тип процентної ставки фіксована, порядок зміни змінюваної процентної ставки змінюваної ставки немає.

У п. 1.4 Договору визначено порядок повернення кредиту: шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта;- шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Крім того, 14.11.2022 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 69-77).

Як убачається зі змісту довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 позивачем були видані відповідачу кредитні картки: 14.11.2022 картка Універсальна № НОМЕР_1 , з терміном дії 11/26; 29.05.2023 картка Універсальна № НОМЕР_2 , з терміном дії 05/27, із встановленим кредитним лімітом в сумі 0 грн, який в подальшому було збільшено до 50 000,00 грн, 03.11.2025 зменшено до 0 грн (а.с. 31-32).

Як убачається з виписки за договором №б/н за період з 14.11.2022-26.03.2026, відповідач ОСОБА_1 у відділенні банку отримав кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , регулярно користувався ними, проводив ними розрахунки, знімав кошти та поповнював картки (а.с. 33-56).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «Приватбанк», відповідачем за кредитним договором №б/н від 14.11.2022 не в повному обсязі сплачувалася сума кредиту, у зв`язку з чим, станом на 25.03.2026 за ним утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 51 089,29 гривень, заборгованість за простроченими відсотками в сумі 12 463,48 гривень, загальна сума заборгованості 63 552,77 гривень (а.с. 25-30).

До відзиву на позовну заяву відповідачем ОСОБА_1 додано довідку форми 5 №60/39 від 05 січня 2026 року, видану старшому лейтенанту ОСОБА_1 про те, що він перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з копією посвідчення офіцера НОМЕР_4 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ЗСУ. Військове звання молодший лейтенант, присвоєно наказом ГК ЗСУ №1692 від 30.07.2023. 30 липня 2023 року призначений на посаду командира взводу в/ч НОМЕР_5 , 11 травня 2025 року призначений заступником командира роти безпілотних авіаційних комплексів.

02 листопада 2023 року ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_6 .

Крім того, відповідачем надано витяг із послужного списку, у якому зазначено, що ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за мобілізацією 29 травня 2023 року.

Згідно з копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №154 від 31.05.2025 лейтенанта військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника ГШ ЗСУ (по особовому складу) від 11 травня 2025 року №470 на посаду заступника командира роти безпілотних авіаційних комплексів, ВОС-0634013, з 31 травня 2025 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення.

Як убачається з відповіді Національного банку України №14-0006/21549 від 11.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо кредитних взаємовідносин з АТ КБ «ПриватБанк», а саме: незастосування по кредиту пільги, передбаченої п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_1 рекомендовано подати до Банку підтверджуючі документи відповідно до роз`яснень Міністерства оборони України, наведених у відповіді, а також направити до Банку повідомлення про належність до захищеної категорії.

Військовою частиною НОМЕР_3 надано ОСОБА_1 довідку від 16 вересня 2025 року про належність до захищеної категорії для пред`явлення відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, відповідачем долучено до відзиву на позов заяву від 05.02.2026, адресовану позивачеві АТ КБ «ПриватБанк», у якій він просив, серед іншого, припинити нарахування йому процентів, відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором; здійснити перерахунок та списання вже нарахованих процентів, відсотків та штрафних санкцій; визначити остаточну суму погашення боргу в розмірі тіла кредиту, а саме 50 000,00 гривень. До вказаної заяви додано докази проходження відповідачем військової служби.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правилами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України унормовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд доходить висновку про його змішану правову природу, а саме про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Правилами ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним, як це закріплено положеннями ст. 1055 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, як це унормовано положеннями ст. 1046 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як було встановлено судом, 14.11.2022 відповідач ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

З матеріалів справи та виписки вбачається, що відповідач у відділенні банку отримав кредитні картки, регулярно користувався ними, проводив ними розрахунки, знімав кошти та поповнював картки. Жодних заяв до Банку про непогодження зі зміною кредитного ліміту ним не подавалося. Більш того, вказаний факт не заперечується самим відповідачем.

Водночас, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, належної до стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк», у тому числі, щодо нарахування позивачем відповідачу відсотків за кредитним договором, суд керується таким.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано довідку форми 5 №60/39 від 05 січня 2026 року, згідно з якою старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_3 ; копію посвідчення офіцера НОМЕР_4 , з якого убачається, що 30 липня 2023 року ОСОБА_1 призначений на посаду командира взводу в/ч НОМЕР_5 ; копію посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 02 листопада 2023 року ОСОБА_1 ; витяг із послужного списку, у якому зазначено, що ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за мобілізацією 29 травня 2023 року; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №154 від 31.05.2025.

З наданих відповідачем доказів убачається, що відповідач ОСОБА_1 з 29 травня 2023 року прийнятий на військову службу за мобілізацією та станом на теперішній час є військовослужбовцем.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.

Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Указані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21 (провадження №61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження №61-21025св18).

Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Відтак ОСОБА_1 з 29 травня 2023 року є військовослужбовцем.

З огляду на наведені вище обставини, суд доходить висновку, що на відповідача поширюється дія положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, відсотки за користування кредитними коштами з відповідача ОСОБА_1 в сумі 12 463,48 гривень стягненню не підлягають.

Водночас, як убачається з наданої позивачем виписки за договором №б/н за період з 14.11.2022-26.03.2026, з відповідача було списано відсотки за використання кредитного ліміту, починаючи з 01.06.2025 по 01.03.2026 в загальній сумі 18 791,42 гривень.

З огляду на неправомірність нарахування відповідачу відсотків за користування коштами, через наявність у відповідача з 29.05.2023 статусу військовослужбовця, списані з рахунку відповідача кошти за період з 01.06.2025 по 01.03.2026 в загальній сумі 18 791,42 грн мають бути зараховані на погашення боргу за тілом кредиту, у зв`язку з чим належний до стягнення розмір заборгованості становитиме 32 297,87 грн (51 089,29 18 791,42 = 32 297,87).

Посилання позивача на те, що оскільки процедура надання документів відповідачем для отримання пільг не була дотримана у встановленому банком порядку, відтак з останнього підлягають списанню відсотки, суд відхиляє, позаяк неповідомлення відповідачем позивача про наявність визначених п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільг щодо сплати відсотків за користування кредитом та неподання відповідних письмових доказів з цього приводу не має правового значення при вирішенні цього спору, оскільки застосування приписів ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 50,82%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 353,03 гривень (2662,40 : 100 х 50,82 = 1 353,03).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.11.2022 в сумі 32 297 (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто сім) гривень 87 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1353 (одна тисяча триста п`ятдесят три) гривень 03 копійки.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_7 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 14 травня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова