Ухвала суду № 136524280, 14.05.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2091/21

Провадження № 6/347/18/26

У Х В А Л А

Іменем України

14.05.2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Атаманюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» Шафігіної Вікторії Русланівни, відповідач: ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», Косівський відділ державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №347/2091/21,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» Шафігіна Вікторія Русланівна звернулася до суду із заявою, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому листі № 347/2091/21 від 29.07.2022 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 347/2091/21 від 29.07.2022 р. про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» посилається на те, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 347/2091/21 від 29.07.2022 р. про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 69847260 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.

28.04.2023 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документа не може реалізувати свої права як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Оригінали виконавчих листів вважаються втраченими, коли їх загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання. Дублікати виконавчих листів видаються на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким були видані втрачені виконавчі листи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник заявника в своїй заяві просить проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із письмовими доказами, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області року у справі №347/2091/21 позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та видано виконавчий лист від 29.07.2022 року про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого було відступлено права вимоги, а саме права грошової вимоги АТ КБ Приватбанк до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку № 1 до цього договору Реєстр боргових зобов`язань), який складається АТ КБ Приватбанк, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між АТ КБ Приватбанк та боржниками та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, а ТОВ Капіталресурс здійснює фінансування АТ КБ Приватбанк шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує АТ КБ Приватбанк за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с.10-11).

Згідно Акту № 2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року до договору факторингу № 8-22-08/25 від 22.08.2025 року, АТ КБ Приватбанк передав, а ТОВ Капіталресурс прийняв Реєстр боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року (а.с.12).

Згідно Витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 2 від 08 вересня 2025 року до договору факторингу № 8-22/2025 від 22 серпня 2025 року, ТОВ Капіталресурс набуло права грошової вимоги до кредитного договору, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.15).

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що після пред`явлення виконавчого листа №347/2091/21 від 29.07.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в сумі 12628,93 грн. та судового збору в сумі 1797,51 грн. Головним державним виконавцем Косівського районного відділу державної виконавчої служби Ганущак Р.І. ВП № 69847260 було завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в ході проведення виконавчих дій, майно на яке можна було б звернути стягнення у боржника не виявлено), а виконавчий лист повернуто стягувану (а.с.17-18).

Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина другастатті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК Українимає імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин».

Оскільки судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» замінило вибулого стягувача та набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви в частині заміни стягувача у виконавчому листі його правонаступником.

Щодо вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа слід зазначити наступне.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.22 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року №606-XIV, що діяв на момент ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення

Частиною 1, 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно правил частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1-4 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Так, матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист №347/2091/21 від 29.07.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості було повернуто стягувачу, тому строк пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання був перерваний 28.04.2023, тобто до дати прийняття постанови державного виконавця Головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Р.І. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відтак, після переривання строку пред`явлення виконавчих документів до виконання у зв`язку з їх пред`явленням до виконання, перебіг строку починається спочатку з дня їх повернення в силу приписів ч.5 ст.12 Закону України Про виконавче провадження.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 14.04.2021 року у справі № 755/16161/20.

Таким чином, виконавчий лист після його повернення стягувачу 28.04.2023 року може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років з дня його повернення, тобто у строк до 28.04.2026 року.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дія не припинена.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, в редакції Закону України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, при цьому оригінал виконавчого листа був втрачений, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 247, 259,260, 261, 353, 442, 512, 514 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №347/2091/21 задовольнити повністю.

Замінити стягувача у виконавчому листі №347/2091/21 від 29.07.2022 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №347/2091/21 від 29.07.2022 р. про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.С. Драч