Ухвала суду № 136524073, 14.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7924/26

Провадження № 1-кс/344/3294/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

В СТ А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Скаргу заявник обґрунтовує тим, що подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заяву, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно судді Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Однак належного реагування на його заяву не відбулося, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені. За таких обставин заявник просить зобов`язати уповноважену службову особу П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , а також визнати його потерпілим і надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 24 квітня 2026 року, дану справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1

01 травня 2026 року старшим слідчим П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 подано до суду заперечення на скаргу, в якому просить у задоволенні скарги відмовити. Вказує, що на розгляді перебувала заява ОСОБА_3 (вхідний №17052зкп-26/л від 16.03.2026) щодо можливих протиправних дій судді Івано-Франківського апеляційного суду. У ході розгляду заяви ОСОБА_3 основними відомостями, що описують вищевказані обставини, є, ніби то, внесення суддею ОСОБА_4 завідомо неправдивих відомостей в ухвалу суду, постановлену за результатами заяви про відвід. Дослідивши відомості та доводи викладені у заяві ОСОБА_3 не встановлено жодних обставин, які б свідчили про вчинення суддею будь-якого діяння, передбаченого нормами Кримінального кодексу України. Натомість, доводи заяви ОСОБА_3 фактично зводяться до непогодження із судовим рішенням. Для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у заяві про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення, яке саме кримінальне правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння, тощо). Лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого обов`язок внести їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Саме по собі твердження заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування. Просить у задоволенні скарги відмовити.

Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання слідчий П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вимоги частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, оскільки слідчим суддею було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення порушення прав будь-кого з учасників судового провадження, враховуючи те, що заборони розгляду такого роду скарг за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження немає, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд даної скарги з постановленням ухвали на підставі положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 Кримінального процесуального кодексу України).

З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 звертався із заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 Кримінального кодексу України, суддею Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_4 .

На дану заяву Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, була дана відповідь про те, що у заяві не наведено достатніх відомостей про обставини, які б свідчили про конкретні факти вчинення вказаними особами кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України. Тому підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 немає.

Згідно частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

За змістом частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені частиною п`ятою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити зазначені відомості.

Згідно з частиною першою статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та статті 2 Кримінального кодексу України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

При цьому, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18.

Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу 1 вказаного Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 2 і 4 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.

Викладене дає підстави вважати, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно бездіяльність, передбачена пунктом 1 часини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Зі змісту матеріалів скарги, вбачається, що заявник ОСОБА_3 у заяві не наводить жодних обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, оскільки у заяві відсутні об`єктивні відомості, які б дійсно підтверджували факт вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, слід зазначити, що слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.

У зв`язку із зазначеним, виходячи з того, що при зверненні із заявою про кримінальне правопорушення до повноважного органу досудового розслідування заявником усіх вимог кримінального процесуального закону дотримано не було при посиланні на факти, які викладені у заяві (повідомленні) та за відсутності об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення і підтверджували викладені у повідомленні (заяві) факти, в їх сукупності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність оскаржуваної бездіяльності та про відсутність достатніх правових підстав для задоволення скарги.

Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 14 травня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1