Ухвала суду № 136521798, 13.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/5223/26

Провадження 2/201/4068/2026

УХВАЛА

13 травня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Cristal Family Office SA про стягнення безпідставно отриманих коштів та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Cristal Family Office SA про стягнення безпідставно отриманих коштів та моральної шкоди.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та банківські рахунки ФОП ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .

Також позивач просила встановити заборону відчуження, переказу та списання грошових коштів з рахунків до набрання рішенням суду законної сили.

Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, заяву про забезпечення позову дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункти 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову та про співмірність вказаного способу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України, пунктом 1 частини 1 якої передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти.

У Постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз`яснив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Тобто арешт майна передбачає обмеження користування цим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовною заявою, позивач просила стягнути відповідачів на свою користь безпідставно отримані грошові кошти: з ФОП ОСОБА_2 - 276 000 грн., з ОСОБА_3 - 33 500 грн. Крім того, позивач просила стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у розмірі 90000 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилалась на те, що спірні грошові кошти, на її переконання, були отримані відповідачами без достатніх правових підстав у результаті шахрайських дій.

Після отримання коштів відповідачі припинили будь-яку комунікацію, що свідчить про недобросовісність їх поведінки та реальний намір уникнути виконання зобов`язань. Відтак, існує обґрунтована та реальна загроза відчуження грошових коштів, їх подальшого виведення або приховування, унеможливлення виконання майбутнього рішення суду. Отже, просила забезпечити її позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та банківські рахунки відповідачів, встановити заборону відчуження, переказу та списання грошових коштів з рахунків до набрання рішенням суду законної сили.

Між тим, заявником не доведено, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Слід зазначити, що самі лише твердження про «шахрайські дії» та припинення комунікації є недостатніми для найжорсткіших обмежень.

Позивач не надав жодних доказів ризику відчуження майна (наприклад, довідок про закриття рахунків, продаж активів, спроб виведення коштів тощо).

Заява про забезпечення позову є недоведеною та необґрунтованою, заявленою передчасно, а тому у її задоволенні слід відмовити.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що заява про забезпечення позову є недоведеною та необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 151 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів.

Суддя О.О.Куць