Вирок № 136521105, 14.05.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7642/25

(1-кп/199/364/26)

ВИРОК

іменем України

14.05.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22024050000000094 від 11.01.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Володарське Володарського району Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , депутатки Нікольської селищної ради 8 скликання від партії «Слуга народу»,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 111-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої (in absentia) вказане кримінальне провадження

ВСТАНОВИВ:

24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1645, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24.08.1991 Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24.12.1991 року змінено назву на Російська Федерація) та ще 49 країн - засновниць, а в подальшому до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від .09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 року № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь якій формі або з будь якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від

14.12.1974 № 3314 (XXIX) серед іншого визначено:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.

Будь - яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам.

Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага, 18.10.1907), яка вступила в дію 26.01.1910, яку 07.03.1955 визнано Союзом Радянських Соціалістичних Республік, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщений нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.

16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.

Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 07.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

3105.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 ШЗ/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст.ст. 2 - 3 зазначеного договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований російською федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей відноситься до території України.

Статтями 1 - 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно із статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132 - 134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно - правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії російської федерації на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала в 2014 році анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно - політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.

Наведені вище факти розв`язання та ведення російською федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27.02.2014 широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав.

Постановою ради федерації федеральних зборів російської федерації «Про використання збройних сил російської федерації на території України» від 01.03.2014 № 48 - СФ за результатами звернення президента російської федерації, нібито виходячи з інтересів безпеки життя громадян російської федерації, особового складу військового контингенту збройних сил російської федерації, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду президенту російської федерації на використання збройних сил російської федерації на території України.

Надалі, продовжуючи підривну діяльність проти України, російська федерація утворила на тимчасово окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади російської федерації, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади російської федерації та недопущення контролю України над цією територією.

Верховною Радою України 15.04.2014 прийнято Закон України № 1207 - УІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів збройних сил російської федерації на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 № 68/262 «референдум», проведений в АР Крим 16.06.2014, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.

Реакцією на такі дії російської федерації стало прийняття Верховною Радою України 21.04.2015 постанови № 337 - VIII «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку російської федерації на території АР Крим 20.02.2014, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.

Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19.12.2016 № 71/205 та від 19.12.2017 № 72/190 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17.12.2018, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22.12.2018 послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку російської федерації внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання анексії.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України російської федерації та світовою спільнотою, 21.02.2022 російською федерацією визнано «донецьку народну республіку» та «луганську народну республіку» незалежними державами.

22.02.2022 президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

24.02.2022 о 05:00 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому збройними силами російської федерації, які діяли за наказом керівництва російської федерації і збройних сил російської федерації, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по цивільному населенню, також військовими формуваннями російської федерації здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє і по нині.

Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022, збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Маріупольський район Донецької області віднесено до переліку територій України, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Згідно з ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

З метою забезпечення роботи окупаційних органів влади у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, керівниками так званої «днр» за вказівками невстановлених представників російської федерації, створено не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності їх діяльності так званими органами влади «днр прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:

- так звану Конституцію «днр» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «днр» є райони та міста республіканського значення;

- так звану Постанову «ради міністрів днр» «Про введення державних адміністрацій на звільнених територіях донецької народної республіки» № 32-6 від 08.09.2014, у якій зазначено, що голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням голови ради міністрів «днр»;

- так званий Указ «голови днр «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого з метою нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території, тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «днр», створюються так звані державні адміністрації.

Встановлено, що на тимчасово окупованій території Донецької області представниками так званої «донецької народної республіки», підконтрольними державі-агресору - російській федерації, організовано та забезпечено діяльність незаконних органів влади, зокрема 31.03.2023 прийнято так званий закон «про утворення на території донецької народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів», з реєстраційним номером 438-ІНСІ, згідно з яким смт. Нікольське Донецької області включено до переліку муніципальних округів, утворених на території «донецької народної республіки» - «Володарський муніципальний округ (адміністративний центр смт. Нікольське Донецької області)».

15.06.2023 центральною виборчою комісією російської федерації винесено постанову №119/946-8 «про призначення виборів депутатів народної ради донецької народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території донецької народної республіки», тобто на тимчасово окупованій території Донецької області.

Відповідно до вказаної постанови на території так званої «донецької народної республіки» призначено проведення 10.09.2023 незаконних виборів так званих «депутатів народної ради Донецької народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території донецької народної республіки».

Так, громадянка України ОСОБА_3 , будучи депутатом Нікольської селищної ради VIІI скликання від політичної партії «Слуга народу», усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, з метою заняття керівної посади у незаконно створеному органі влади так званій «Володарській муніципальній раді донецької народної республіки», тобто посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, 19.09.2023 перебуваючи в приміщенні за адресою: Донецька область, Маріупольський район, смт.Нікольське, вул. Свободи, 87, відповідно до рішення так званої «Володарської муніципальної ради донецької народної республіки» № 1/1-2 «Про обрання голови Володарської муніципальної ради донецької народної республіки» більшістю голосів обрана так званим «головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки», та з того часу почала виконувати повноваження, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, передбачених статтею 28 так званого «уставу муніципального утворення Володарський муніципальний округ донецької народної республіки»,- № 1/5-3 від 25.10.2023, а саме:

- в межах свої повноважень представляє Володарську муніципальну раду у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації і громадянами, без довіреності діє від імені Володарської муніципальної ради;

- скликає чергові та позачергові засідання Володарської муніципальної ради, доводить до відома депутатів та населення місце та час їх проведення, а також проєкт порядку денного;

- здійснює керівництво підготовкою засідань Володарської муніципальної ради та питань, що вносяться на розгляд Володарської муніципальної ради;

- веде засідання Володарської муніципальної ради відповідно до Регламенту Володарської муніципальної ради;

- підписує протоколи засідань Володарської муніципальної ради та ухвалені на них рішення Володарської муніципальної ради;

- сприяє депутатам Володарської муніципальної ради у здійсненні ними своїх повноважень, організовує забезпечення їх необхідною інформацією, розглядає питання, пов`язані зі звільненням депутатів від виконання ними службових чи виробничих обов`язків для роботи у Володарській муніципальній раді, її органах чи виборчих округах;

- координує діяльність постійних органів Володарської муніципальної ради, надає їм доручення на виконання рішень Володарської муніципальної ради;

- вживає заходів щодо забезпечення гласності та обліку громадської думки у роботі Володарської муніципальної ради;

- організовує у Володарській муніципальній раді прийом громадян, розгляд їх письмових та усних звернень;

- відкриває та закриває розрахункові та поточні рахунки Володарської муніципальної ради у банках та є розпорядником за цими рахунками;

- розпоряджається бюджетними коштами на забезпечення діяльності Володарської муніципальної ради;

- від імені Володарської муніципальної ради підписує позовні заяви та направляє їх до судів у випадках, передбачених законом;

- затверджує кошторис видатків Володарської муніципальної ради у межах асигнувань, передбачених у бюджеті округу;

- затверджує штатний розпис апарату Володарської муніципальної ради;

- на засадах єдиноначальності керує апаратом Володарської муніципальної ради;

- вирішує інші питання, доручені їй Володарською муніципальною радою або покладені на неї відповідними нормативними правовими актами.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_3 , у період з 19.09.2023 по теперішній час, добровільно займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації російської федерації, а саме в так званій «Володарській муніципальній раді донецької народної республіки», за адресою: Донецька область, Маріупольський район, смт. Нікольське, вул. Свободи, 87.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч.1 ст.7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України була сповіщена про час та місце розгляду кримінального провадження шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем її реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» на офіційному веб-сайті суду та на офіційному Офісу Генерального прокурора, однак ОСОБА_3 в судові засідання не з`явилася.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим постановою слідчої в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від 09.05.2025 (т. 3 а.к.п. 33-34) підозрювану ОСОБА_3 було оголошено у регіональний, державний, міждержавний та міжнародний розшук, ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 22.05.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (т. 3 а.к.п. 42-43) та ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15.07.2025 призначено до спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої (in absentia), та відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої (т. 1 а.к.п. 116-117).

ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України була сповіщена про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових викликів (повісток) за останнім відомим місцем її реєстрації та проживання з публікацією змісту таких повісток у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газетах «Урядовий кур`єр» та «Голос України», на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак в судове засідання не з`явилася.

Попри неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду, вина останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що обвинувачену ОСОБА_3 він знає особисто, оскільки вони разом мешкали одному селищі - Нікольське. Він проживав по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_3 . Йому відомо, що ОСОБА_3 певний час займала посади у районній адміністрації при Україні, де займала посаду начальника управління соціально-економічного розвитку територій Маріупольської райдержадміністрації. Так, після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_3 перейшла на бік ворога однак стала виконувати функції в районній адміністрації так званої днр. Після початку повномасштабного вторгнення, він деякий час перебував у полоні, а після звільнення повернувся у смт. Нікольське, де побачив все на власні очі все, що там відбувалося, в тому числі він бачив ОСОБА_3 , яка вже під час окупації його селища виконувала функції окупаційної влади та обіймала декілька посад: депутат т.зв. Володарської муніципальної влади та одночасно була головою цієї ради. Ці посади ОСОБА_3 зайняла добровільно, без примусу, оскільки остання підтримує зв`язок з т.зв головою Володарським муніципальним округом. Окупація селища сталася 05.03.2022, однак останній раз ОСОБА_3 він бачив у червні 2022 року, а саме: під час проведення урочистих так би мовити заходів присвячених початку великої вітчизняної війни, де ОСОБА_3 проголошувала свою промову перед місцевими мешканцями. Він стверджує, що причин будь-якого характеру обмовляти ОСОБА_3 він немає, як і підтверджує й те, що брав участь у проведенні ряду слідчих розшукових дій: пред`явлення ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками та протоколу огляду Інтернет мережі. Він впевнений щодо добровільності ОСОБА_3 прийняти рішення працювати на окупаційну владу, про що також говорили його знайомі, котрі також мешкали разом із ним у сел. Нікольське.

Відповідно до акту огляду з фото-таблицею від 28.12.2023, дослідженим у судовому засіданні, переглянуто Веб-сайт за посиланням «htpps:gisnpa-dnr.ru/., де у розділі про муніципальну освіту Володарського округу так званої днр, опубліковано рішення № 1/1-2 від 19.09.2023 (мовою оригіналу) «Володарского муниципального совета донецкой народной республики» про обрання головою Володарської муніципальної ради днр на постійній основі - ОСОБА_3 (т. 2 а.к.п. 16-18).

Як слідує з акту огляду телеграм каналу (мовою оригіналу) « ОСОБА_7 глава Володарского муниципального округа» з фото-таблицею від 28.12.2023, дослідженим у судовому засіданні, переглянуто Веб-сайт за посиланням «htpps:t.me//uzvinkevich_sv від 27.12.2023, відповідно до якого ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді так званого голови Володарської муніципальної ради днр, разом із так званим головою адміністрації Володарського району долучились до всеросійської акції (мовою оригіналу) «Ёлка желаний», під час якої були надані подарунки дітям (т. 2 а.к.п. 19-21).

Згідно з протоколом огляду з фото-таблицею та відеозаписом від 21.02.2024, переглянутим та дослідженим у судовому засіданні, переглянуто публікацію в телеграм-каналі (мовою оригіналу) « ОСОБА_7 , глава администрации Володарского района», де за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться публікація, опублікована 21.12.2023 (мовою оригіналу) «В этом году музей истории села Старченково отмечает свое 40-летие! Сегодня состоялось торжественное мероприятие, посвященной этой дате…», де так звана голова Володарської муніципальної ради днр ОСОБА_8 привітала засновника музея директора Старченковського СЦКС і усіх причетних з даним святом.

Наступним об`єктом огляду є посилання «htpps:t.me//uzvinkevich_sv/1264 від 27.12.2023, відповідно до якого ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді так званого голови Володарської муніципальної ради днр, разом із так званим головою адміністрації Володарського району долучились до всеросійської акції (мовою оригіналу) «Ёлка желаний», під час якої були надані подарунки дітям.

Наступним об`єктом огляду є посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 (коротке) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (повне), де міститься публікація від ІНФОРМАЦІЯ_5 (мовою оригіналу) «Сегодня свой День рождения отмечает ОСОБА_3 Председатель Володарского муниципального совета донецкой народной республики...!». З послідуючими словами привітання та побажання на адресу останньої (т. 2 а.к.п. 28-41).

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею та відеозаписом від 21.02.2024, переглянутим та дослідженим у судовому засіданні, оглянуто офіційний сайт так званої днр за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ://днронлайн.рф.

Безпосереднім об`єктом огляду є розділ (мовою оригіналу) «Законы второго созыва днр», який розміщений у розділі (мовою оригіналу) «Законы».

Так, у вищевказаному розділі опубліковано (мовою оригіналу) «Закон донецкой народной республики № 438-ІІНС об образовании на территории днр городских и муниципальных округов, установлении их границ (принят постановлением народного совета 31.03.2023)», де відповідно до ст. 14 вказано закону вказано, що на території так званої днр створені муніципальні ради. Під номером 6 вказано так звану Володарську муніципальну раду (т. 2 а.к.п. 42-53).

Як слідує з протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею від 21.02.2024, дослідженим у судовому засіданні, переглянуто сайт (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр официальный сайт администрации» за посиланням https://volodarskoe.gosuslugi.ru/.

Безпосереднім об`єктом огляду є розділ (мовою оригіналу) «Документы», який розміщений у розділі (мовою оригіналу) «Официально», де опублікований (мовою оригіналу) «Устав муниципального образования Володарский муниципальный округ днр».

Стаття 28 так званого «закону», передбачає повноваження (мовою оригіналу) «председателя Володарского муниципального совета днр», серед яких:

- представляти Володарську муніципальну раду у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації і громадянами, без довіреності діє від імені Володарської муніципальної ради;

- скликати чергові та позачергові засідання Володарської муніципальної ради, доводити до відома депутатів та населення місце та час їх проведення, а також проєкт порядку денного;

- здійснювати керівництво підготовкою засідань Володарської муніципальної ради та питань, що вносяться на розгляд Володарської муніципальної ради;

- вести засідання Володарської муніципальної ради відповідно до Регламенту Володарської муніципальної ради;

- підписувати протоколи засідань Володарської муніципальної ради та ухвалені на них рішення Володарської муніципальної ради;

- сприяти депутатам Володарської муніципальної ради у здійсненні ними своїх повноважень, організовувати забезпечення їх необхідною інформацією, розглядати питання, пов`язані зі звільненням депутатів від виконання ними службових чи виробничих обов`язків для роботи у Володарській муніципальній раді, її органах чи виборчих округах;

- координувати діяльність постійних органів Володарської муніципальної ради, надавати їм доручення на виконання рішень Володарської муніципальної ради;

- вживати заходи щодо забезпечення гласності та обліку громадської думки у роботі Володарської муніципальної ради;

- організовувати у Володарській муніципальній раді прийом громадян, розгляд їх письмових та усних звернень;

- відкривати, закривати розрахункові та поточні рахунки Володарської муніципальної ради у банках. Є розпорядником за цими рахунками;

- розпоряджатися бюджетними коштами на забезпечення діяльності Володарської муніципальної ради;

- від імені Володарської муніципальної ради підписувати позовні заяви та направляти їх до судів у випадках, передбачених законом;

- затверджувати кошторис видатків Володарської муніципальної ради у межах асигнувань, передбачених у бюджеті округу;

- затверджувати штатний розпис апарату Володарської муніципальної ради;

- на засадах єдиноначальності керувати апаратом Володарської муніципальної ради;

- вирішувати інші питання, доручені їй Володарською муніципальною радою або покладені на неї відповідними нормативними правовими актами (т. 2 а.к.п. 54-67).

Згідно з протоколом огляду мережі Інтернет з фото-таблицею та відеозаписом від 26.03.2024, переглянутим та дослідженим у судовому засіданні, оглянуто соціально орієнтовану мережу (мовою оригіналу) «ВКонтакте», а саме: сторінку (мовою оригіналу) « ОСОБА_9 », яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Безпосереднім об`єктом огляду є відео, яке опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:24 годині, де ОСОБА_3 повідомляє, що віддала свій голос за одного із кандидатів на посаду президента рф та закликає мешканців тимчасово окупованого н.п. Нікольське Маріупольського району Донецької області, прийняти участь у виборах президента рф у період з 15.03.2024-17.03.2024 (т. 2 а.к.п. 68-72);

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею від 21.02.2024, переглянутим та дослідженим у судовому засіданні, оглянуто сайт (мовою оригіналу) «Государственной информационной системы нормативно-правовых актов днр» за посиланням https://gisnnpa-dnr.ru/.

Безпосереднім об`єктом огляду є розділ (мовою оригіналу) «Официальные опубликования», де в розділі (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр» опубліковані рішення так званої Володарської муніципальної ради днр, серед яких рішення від 19.09.2023 № 1/1-2 про обрання головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки - ОСОБА_3 (т. 2 а.к.п. 75), яка перебуваючи на вищевказаній посаді прийняла рішення від 19.09.2023 № 1/1-14 (мовою оригіналу) «О наделении Володарского муниципального совета днр правами юридического лица» (т. 2 а.к.п. 79-80) та рішення від 19.09.2023 № 1/1-8 (мовою оригіналу) «Об утверждении временного порядка официального опубликования и вступления в силу муниципальных нормативных правовых актов Володарского муниципального округа», затвердивши їх власноручним підписом (т. 2 а.к.п. 83-85), (т. 2 а.к.п. 73-94).

Як слідує з протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею від 31.01.2025, дослідженим у судовому засіданні, переглянуто сайт (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр официальный сайт администрации» за посиланням https://volodarskoe.gosuslugi.ru/.

Безпосереднім об`єктом огляду є розділ (мовою оригіналу) «Муниципальный совет», де опубліковано фото із зображенням ОСОБА_3 із написом (мовою оригіналу) «Председатель Володарского муниципального совета днр».

Так, на вказану сайті 27.11.2024 розміщено публікацію про те, що у вищевказану дату відбулося 33 засідання Володарської муніципальної ради першого скликання, під головуванням ОСОБА_3 , яка разом із так званими депутатами, за участю так званих (мовою оригіналу) «главы Володарского муниципального округа», «помошника прокурора Володарского района» розглянули та прийняли низку питань пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на тимчасово окупованій території під назвою «Володарська муніципальна рада донецької народної республіки» (т. 2 а.к.п. 120-131).

Згідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицею від 04.03.2025, свідок ОСОБА_6 у присутності двох понятих, впізнав на фото № 1 зображену жінку, а саме: за зовнішніми рисами обличчя, зачіскою, кольором волосся, рисами обличчя, формою носа. На фото № 1 зображена ОСОБА_3 (т. 2 а.к.п. 137-140).

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею від 04.03.2025, переглянутий та досліджений у судовому засіданні, за участю свідка ОСОБА_6 інтернет-сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено сайт (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр официальный сайт администрации», де було виявлено світлини, які підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_3 на користь окупаційної влади так званої днр та рф.

Під час огляду встановлено, що на вказаній інтернет-сторінці розміщено зображення ОСОБА_3 із підписом (мовою оригіналу) «Председатель Володарского муниципального совета днр». 27.11.2024 розміщено публікацію про те, що у вищевказану дату відбулося 33 засідання Володарської муніципальної ради першого скликання під головуванням ОСОБА_3 , яка разом із так званими депутатами, за участю так званих (мовою оригіналу) «главы Володарского муниципального округа», «помошника прокурора Володарского района» розглянула та прийняла низку питань пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на тимчасово окупованій території під назвою «Володарська муніципальна рада донецької народної республіки».

В ході огляду свідок ОСОБА_6 повідомив, що в оглянутій публікація, яка розміщена на вищевказаній інтернет-сторінці присутня ОСОБА_3 . Останню він знає особисто, як мешканку н.п. Нікольське Маріупольського Донецької області, вони разом тривалий час проживали в одному населеному пункті. ОСОБА_3 він впізнав за характерними рисами обличчя, формою носа та очей. Дружніх стосунків із ОСОБА_3 він не підтримував (т. 2 а.к.п. 141-145).

Як слідує з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицею від 02.03.2025, свідок ОСОБА_10 у присутності двох понятих, впізнала за овалом обличчя, очами, носом на фото № 1 жінку, з якою вони працювали в районно-військовій адміністрації Донецької області. На фото № 1 зображено ОСОБА_3 (т. 2 а.к.п. 146-149).

Згідно до протоколу огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею від 02.03.2025, переглянутий та досліджений у судовому засіданні, за участю свідка ОСОБА_10 оглянуто інтернет-сторінку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено сайт (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр официальный сайт администрации», де було виявлено світлини, які підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_3 на користь окупаційної влади так званої днр та рф.

Під час огляду встановлено, що на вказаній інтернет-сторінці розміщено зображення ОСОБА_3 із підписом (мовою оригіналу) «Председатель Володарского муниципального совета днр». 27.11.2024 розміщено публікацію про те, що у вищевказану дату відбулося 33 засідання Володарської муніципальної ради першого скликання під головуванням ОСОБА_3 , яка разом із так званими депутатами, за участю так званих (мовою оригіналу) «главы Володарского муниципального округа», «помошника прокурора Володарского района» розглянула та прийняла низку питань пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на тимчасово окупованій території під назвою «Володарська муніципальна рада донецької народної республіки».

В ході огляду свідок ОСОБА_10 повідомила, що у публікації, яка розміщена на вищевказаній інтернет-сторінці присутня ОСОБА_3 . Остання їй відома, як мешканка н.п.Нікольське Маріупольського району Донецької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку вона впізнала за характерними рисами обличчя, формою носа, очей. Із ОСОБА_3 вона знайома, так як разом працювали, дружніх стосунків не підтримували (т. 2 а.к.п. 150-154).

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею та відеозаписом від 29.05.2025, переглянутим та дослідженим у судовому засіданні, за участю судового експерта оглянута інформація, яка розміщена в Інтернеті (мовою оригіналу) «Единый государственный реестр юридических лиц рф», електронне посилання htpp://egrul.nalog/index.html.

В ході огляду, в пошукову стрічку введено запит (мовою оригіналу) «Володарский муниципальный совет» та обрано регіон пошуку (мовою оригіналу) «93-Донецкая Народная Респ», де за результатами пошуку у графі № 1 під назвою (мовою оригіналу) «Володарский муниципальный совет днр» головою є ОСОБА_3 .

На першому електронному посиланні розміщено документ з назвою «ul-129300012577-20250529081413.pdf, котрий має дані про юридичну особу, зокрема такі: витяг № ЮЭ9965-25-81124759 від 29.05.2025, відповідно до якого так звана (мовою оригіналу) «председатель Володарского муниципального совета днр» ОСОБА_3 має право без довіреності діяти від імені юридичної особи, тобто від імені так званої днр, смт Володарське (т. 2 а.к.п. 155-175).

Як слідує з протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею від 30.05.2025, за участю судового експерта оглянута інформація, котра розміщена на Інтернет сайті (мовою оригіналу) «Государственная информационная система нормативных правовых актов днр», а саме: електронне посилання htpps://gisnpa-dnr.ru., де виявлено документ з назвою закон № 439-ІІНС від 31.03.2023.

Вказаний документ містить інформацію про структуру місцевого самоврядування так званої днр. Відповідно до п. е) ч. 2 ст. 5 вищевказаного закону, так званий Володарський муніципальний округ має 15 депутатів, які відповідно до ч. 1 ст. 6 закону № 439-ІІНС від 31.03.2023 обираються на строк 5 років та складають відповідну присягу згідно конституції російської федерації (т. 2 а.к.п. 176-187).

Згідно до протоколу огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею та відеозаписом від 30.05.2023, переглянутий та досліджений у судовому засіданні, за участю судового експерта був оглянутий розділ із назвою (мовою оригіналу) «Документы, указы главы днр».

Здійснивши перехід до так званих указів за 2022 рік, знайдено так званий нормативно правовий акт із назвою (мовою оригіналу) «Указ главы днр № 51 от 07.03.2022 о внесении изменений в указ главы днр от 03.03.2022 № 45 (опубликован 07.03.2022)», котрий за посиланням htpp://denis-pushilin.ru/doc/ukazy/Ukaz_N51_07032022.pdf, має сканований формат оригіналу так званого вищевказаного указу.

Згідно тексту вказаного документу слідує, що окупаційна влада оголошує про окупацію селища Микільське (до 2016 року Володарське, до 2024 року Нікольське) Маріупольського району Донецької області з 07.03.2022, включивши сел. Микільське в зону відповідальності окупаційної адміністрації (мовою оригіналу) «Администрация Новоазовского района».

Крім того у вищевказаному розділі (мовою оригіналу) «Документы, указы главы днр» за 2022 рік, розміщено нормативно-правовий акт із назвою (мовою оригіналу) «Указ главы днр №377 от 12.07.2022 о внесении изменений в указ главы днр от 03.03.2022 № 45», відповідно до якого окупаційна влада передає сел. Микільське (до 2016 року - Володарське, до 2024 року Нікольське) Маріупольського району Донецької області із зони відповідальності окупаційної адміністрації до зони окупаційної адміністрації із назвою (мовою оригіналу) «Администрация Володарського района» (т. 2 а.к.п. 188-221).

Відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет з фото-таблицею від 30.05.2025, за участю судового експерта за посиланням htpp://gisnpa-dnr.ru/npa/0002-468-iihc-20230814// було оглянуто так званий (мовою оригіналу) «Закон о местном самоуправлении в днр». Дата прийняття 14.08.2023, набрав чинності 10.09.2023 та є діючим на момент огляду.

Так, вказаний документ має перелік статей, де відповідно до положень ст.ст. 32 та 33 закрілено інформацію щодо депутатської діяльності так званої народної ради донецької народної республіки та про вибори останніх до представницьких органів муніципальних утворень, що діють на території так званої донецької народної республіки (т. 2 а.к.п. 222-255).

Як слідує з протоколу огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею та відеозаписом від 30.05.2023, переглянутий та досліджений у судовому засіданні, за участю судового експерта інформацію в Telegram-каналі (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа», а саме: електронне посилання «t.me/volodinfo».

Так, даний Telegram-канал згідно опису містить наступну інформацію (мовою оригіналу) «Официальная страница Администрации Володарского муниципального округа Донецкой Народной Республики», котра також закріплена у інших соціальних мережах з російським посиланням, яка вказує на протиправну діяльність ОСОБА_3

Telegram-канал за вищевказаним посиланням містить публікацію від 29.09.2023, яка була розміщена о 20:19 годині з описом про те, що 29.09.2023 на площі будинку культури був святковий мітинг, присвячений возз`єднанню так званих: днр, лнр, Херсонської та Запорізької областей до складу російської федерації, де в ході даного заходу так звані глава Володарської муніципальної ради та голова Володарської муніципальної ради ОСОБА_3 привітали присутніх із цим «знаменним» днем з подальшим підняттям російського прапору та прапору самопроголошеної днр.

Відповідно до публікації, котра розміщена 12.06.2024 о 14:10 годині в Telegram-каналі за вищевказаним посиланням слідує, що ОСОБА_3 , разом із іншими уповноваженими особами окупаційної влади відвідала захід, котрий був присвячений дню росії, де ОСОБА_3 , перебуваючи під прапорами із російськими кольорами вітала мешканців селища та закликала останніх підтримувати у скрутні часи росію.

Згідно публікації, котра розміщена 22.08.2024 о 12:10 годині вTelegram-каналі (мовою оригіналу) «Официальная страница Администрации Володарского муниципального округа Донецкой Народной Республики», ОСОБА_3 відвідала захід присвячений дню державного прапору рф, з подальшим підняттям даного прапору за участю мешканців та так званих гостей окупаційної влади.

Як слідує з публікації (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_8 », котра розміщена 09.12.2024 о 15:05 годині у Telegram-каналі, ОСОБА_3 разом із представниками окупаційної влади відвідала так званий захід присвячений дню героїв вітчизни, де разом із останніми, в присутності мешканців селища згадала героїв вітчизняної війни, учасників так званої сво, приурочивши хвилинною мовчання з подальшим покладанням квітів на «алеї героїв».

Публікація під назвою (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа», котра розміщена 21.01.2025 о 14:59 годині у Telegram-каналі, має текст про те, що у Володарському будинку культури відбулося свято до дня захисника вітчизни. На вказаному заході була присутня ОСОБА_3 , котра в присутності представників окупаційного режиму та мешканців селища, привітала так званих учасників сво, вручивши останнім подяки за відданість, відвагу, мужність та зразкову поведінку виконання ними своїх військових обов`язків.

Відповідно до публікації (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа», котра розміщена 15.04.2025 о 18:47 годині у Telegram-каналі, наявний текст про те, що на площі володарського будинку культури разом із представниками окупаційної влади відбулося урочисте відкриття патріотичної акції (мовою оригіналу) «Автопоезд Победы». На вказаному так званому заході разом із ОСОБА_3 були присутні міністр культури днр, гості, а також активісти даної акції.

Згідно публікації, котра розміщена 09.05.2025 о 18:06 годині в Telegram-каналі (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа», слідує, що у вказаний день в будинку культури відбулося свято до дня перемоги, де ОСОБА_3 , разом із представниками окупаційної влади вітали гостей селища із днем перемоги, з подальшим переглядом концерту приурочений цій даті.

Як слідує з публікації, яка розміщена у Telegram-каналі, виявлено посилання на (мовою оригіналу) «Администрация Володарского муниципального округа». Інформація, котра була розміщена 11.05.2025 о 13:01 годині за вказаним посиланням має зміст того, що ОСОБА_3 в присутності представників окупаційного режиму привітала останніх, а також гостей заходу із днем днр (т. 2 а.к.п. 256-279).

Згідно до протоколу огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею та відеозаписом від 30.05.2023, переглянутий та досліджений у судовому засіданні, за участю судового експерта оглянута інформація, котра розміщена на Інтернет сайті (мовою оригіналу) «Государственная информационная система нормативных правовых актов днр» електронне посилання htpp://gisnpa-dnr.ru.

В ході огляду було здійснено перехід на веб-сайт htpp://gisnpa-dnr.ru/ до розділу (мовою оригіналу) «Официальные опубликования» та обрано розділ про освіту Володарської муніципальної ради так званої днр посилання htpp://gisnpa-dnr.ru/pub/18-munitsipalnoe-obrazovanie-volodarskij-munitsipalnyj-okrug-donetskoj-narodnoj-respubliki/.

Відповідно до розділу (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр», виявлені офіційно опубліковані документи, котрі були прийняті та підписані незаконним органом влади, створеним та тимчасово окупованій території та його так званими керівниками, серед яких ОСОБА_3 .

Так, документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр» від 04.10.2023 № 1/3-1, має зміни у двох попередніх рішеннях за підписом так званої голови Володарської муніципальної ради донецької народної республіки ОСОБА_3 , а саме: призначення публічних слухань та про прийняття статуту (мовою оригіналу) «Володарского муниципального совета днр».

Надалі, документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 20.06.2024 № 1/24-70» містить зміни в рішенні щодо бюджету освіти у так званій Володарській муніципальній раді днр на 2024, за підписом ОСОБА_3 , котра є головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки.

Також виявлено й зміни у документі (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 31.07.2024 № 1/25-81» (мовою оригіналу) «Об утверждении Положения о постоянных комитетах Володарского муниципального совета первого созыва», котрий затверджений підписом голови Володарської муніципальної ради донецької народної республіки ОСОБА_3 .

В документі (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 09.08.2024 № 1/26-92» також відбулися зміни, де прийнято рішення у якому йде мова про штат адміністрації так званої Володарської муниципальної ради днр. Даний документ засвідчений головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки ОСОБА_3 .

Документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 24.10.2024 № 1/30-114» має відображення змін, які стосуються освіти, а саме: правонаступництво в освіті у Володарській муніципальній раді, який підписаний так званою головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки ОСОБА_3 .

Виявлений документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 13.11.2024 № 1/32-131» містить посилання на файл про затвердження регламенту Володарського муніципальної ради днр за підписом так званої голови Володарського муніципальної ради днр першого скликання ОСОБА_3 .

Надалі, документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 25.12.2024 № 1/36-149» містить за підписом так званої голови Володарського муніципально ради днр першого скликання ОСОБА_3 посилання про затвердження положення з приводу муніципального земельного контролю на території та з приводу муніциальної освіти Володарської муніципальної ради днр.

Документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 27.03.2025 № 1/41-170» має відображення про звіт голови муніципальної освіти Володарської муніципальної ради днр про результати своєї діяльності та діяльності так званої адміністрації Володарської муніципальної ради днр, який підписаний так званою головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки першого скликання ОСОБА_3 .

Крім вказаного, документ (мовою оригіналу) «Решение Володарского муниципального совета днр от 29.05.2025 № 1/43-183» має відображення про затвердження положень щодо умов та порядку надання коштів територіальному громадському самоврядуванню із бюджету муніципальної освіти Володарської муніципальної ради днр, який підписаний так званою головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки першого скликання ОСОБА_3 (т. 2 а.к.п. 280-324).

Як слідує з протоколу огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею та відеозаписом від 31.05.2025, переглянутий та досліджений у судовому засіданні, за участю судового експерта оглянута інформація, котра розміщена на офіційному інтернет-сайті окупаційної адміністрації (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр», тобто держави-агресора, що є рф створеної на тимчасово окупованої території Нікольської селищної територіальної громади Донецької області, а саме: електронне посилання: «htpp://volodarskoe-r897.gosweb.gosuslugi.ru/.

При переході в розділ так званих новин, електронне посилання «htpp://volodarskoe-r897.gosweb.gosuslugi.ru/dlya-zhiteley/novosti-i-reportazhi/, розміщена інформації про незаконну діяльність ОСОБА_3 , яка перебуває в складі окупаційної адміністрації (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный коруг днр», держави-агресора рф створеної на тимчасово окупованій території Нікольської селищної територіальної громади Донецької області.

Так, публікація котра розміщена 09.05.2025 о 18:46 годині за електронним посиланням«htpp://volodarskoe-r897.gosweb.gosuslugi.ru/dlya-zhiteley/novosti-i-reportazhi/novosti_1338.html, має інформацію про те, що на окупованій території (мовою оригіналу) «В Володарском доме культуры прошел концерт, посвященный дню победы». Зокрема в тексі публікації зазначено, що гостей заходу привітала так звана голова Володарської муніципальної ради донецької народної республіки ОСОБА_3 .

Також, публікація котра розміщена ІНФОРМАЦІЯ_9 о 17:44 годині за електронним посиланням«htpp://volodarskoe-r897.gosweb.gosuslugi.ru/dlya-zhiteley/novosti-i-reportazhi/novosti_1337.html, із назвою має наступний зміст (мовою оригіналу) «Сегодня вся страна отмечает 80-ю годовщину победы советского народа в великой отечественной войне 1941-1945 годов». Зокрема в тексі публікації зазначено, що представники окупаційної адміністрації (мовою оригіналу) «Муниципальное образование Володарский муниципальный округ днр», держави-агресора яка є рф створеної на тимчасово окупованій території Нікольської селищної територіальної громади Донецької області, взяли участь у заході з нагоди святкування дня перемоги. Вказана публікація містить фотознімки, на двох із яких зображено ОСОБА_3 (т. 2 а.к.п. 325-346).

Відповідно до паспортних даних ОСОБА_3 є громадянкою України, з місцем реєстрації АДРЕСА_1 (т. 2 а.к.п. 22-24).

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.

Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.

При кваліфікації злочинів за ст. 111-1 КК України державою-агресором наразі вважається російська федерація. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 , яка будучи громадянкою України, перебуваючи на території смт. Нікольське Маріупольського району Донецької області, добровільно зайняла посаду так званої «голови Володарської муніципальної ради донецької народної республіки», та, перебуваючи на вказаній посаді, вчиняла дії, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій держави-агресора у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території,складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для його прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлювала факт збройної агресії з боку російської федерації та окупації території України, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, тому реалізуючи свій злочинний умисел, пішла на співпрацю з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «донецької народної республіки». При цьому характер її дій, їх послідовність та тривалість свідчить про невимушеність поведінки ОСОБА_3 , відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій та відповідно добровільності зайняття нею посади в органах влади під окупаційним режимом в тимчасово окупованому м. Іловайськ Донецької області. Більш того судом встановлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження.

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбеса, Месече і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд вирішив, що при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Аналіз вищенаведених досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в суді у скоєнні злочинних дій, зазначених у вироку, доведена повністю.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 і правильної кваліфікації її дій за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як таких, що виразилися у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК України мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК України порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 статті 87 КПК України та не є виключними.

У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 Верховний Суд зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Крім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що обвинувачена ОСОБА_3 не вчиняла вказане кримінальне правопорушення, тобто добровільно не зайняла, як громадянка України посаду, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, як про те зазначено в обвинувальному акті, то вони є неспроможними та суд не може прийняти до уваги, оскільки такі доводи адвоката суперечать фактичним обставинам справи, встановленими в суді при розгляді кримінального провадження та є позицією сторони захисту з метою уникнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину останньою, виходячи з наступного.

За змістом ст. 111 КК України державна зрада полягає в умисному вчиненні громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунства, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом і має таку об`єктивну ознаку, як мета, що полягає саме в заподіянні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому мотиви й мета, з огляду на диспозицію ст. 111 КК України, не є обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони злочину, вони можуть бути різними, а їх встановлення/ невстановлення судом загалом не впливає на кваліфікацію діяння за цією статтею, що узгоджується з постановами Верховного Суду від 21.08.2025 (справа № 296/723/23), від 17.12.2025 (справа № 569/6240/24).

Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту, та є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України. У конкретних випадках цей злочин може полягати в добровільному зайнятті посади в незаконних органах влади на окупованих територіях, участь у будь-яких воєнізованих ворожих формуваннях, передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням агресора або провадження господарської діяльності у взаємодії з ворогом.

Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, і бажає цього.

Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.

Суд наголошує, що окупаційна адміністрація російської федерації це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6) ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України, що в даному випадку є смт. Нікольське Донецької області, котре включено до переліку муніципальних округів, утворених на території «донецької народної республіки» - «Володарський муніципальний округ (адміністративний центр смт.Нікольське Донецької області)».

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується показами свідка ОСОБА_6 , який в суді вказав на ОСОБА_3 , як на особу, котра як громадянка України під час окупації сел. Нікольське зайняла одночасно дві посади: депутат, а також була обраною т.зв головою володарської муніципальної ради днр. Останній раз ОСОБА_3 він бачив у червні 2022 року, тобто після окупації селища, яка відбулася 05.03.2022, де остання під час проведення урочистих заходів присвячених початку великої вітчизняної війни проголошувала свою промову перед мешканцями селища. Остання добровільно без примусу зайняла ці посади, підтримувала зв`язок з т.зв головою Володарським муніципальним округом.

Крім того вказане свідок ОСОБА_6 підтвердив і в ході слідчих дій: протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з фото-таблицею від 04.03.2025, а також протоколом огляду мережі Інтернет разом із фото-таблицею від 04.03.2025, де впізнав ОСОБА_3 котра вчиняла протиправну діяльність на користь окупаційної влади так званої днр та рф.

Також дані факти висвітлені в мережі «Інтернет» та каналі багатоплатформового месенджера «Телеграм», є свідченням вищевказаних дій ОСОБА_3 щодо вчинення даного злочину (т. 2 а.к.п. 16-18, 19-21, 28-41, 42-53, 54-67, 68-72, 73-94, 120-131, 137-140, 141-145, 146-149, 150-154, 155-175, 176-187, 188-221, 222-255, 256-279, 280-324, 325-346).

Твердження адвоката про те, що ОСОБА_3 могла діяти не з власної волі, а у зв`язку із крайньою необхідність або під фізичним/психічним примусом та вимушено зайняла вищевказану посаду, а тому неможливо фактично з`ясувати мотив та мету даного злочину, що ставиться у провину обвинуваченій, то на думку суду вони також є неспроможними виходячи з наступного.

Так у ряді складів кримінальних правопорушень, у тому числі, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).

Наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема дослідженими судом фото та відеоматеріалами, здобутими в результаті оглядів мережі Інтернет, уповноваженими на це суб`єктами досудового розслідування, установлено зображення ОСОБА_3 , яка в приміщеннях державних установ смт. Нікольське та багаточисленних заходах у своїх промовах, звернень звертається до мешканців окупованого селища із святами згідно російської конституції, де цілеспрямовано вказує та бажає розквіт росії.

На переконання суду зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної її поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій, а наявність можливості покинути окуповану територію, не співпрацюючи з окупаційною владою, свідчить про відсутність психічного примусу та усвідомлений перехід на бік ворога й надання йому допомоги, що узгоджується з постановами Верховного Суду від 21.07.2025 (справа № 331/4882/23, 11.12.2025 (справа № 127/7019/24).

Крім того, суд зауважує, що окупація смт. Нікольське Маріупольського району Донецької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, освіченою особою у поважному віці, як про те вказує сторона захисту, яка раніше займала керівні посади та була обрано депутатом від народу України, маючи достатній рівень спеціальних знань, достовірно знаючи, що 24.02.2022 було повномасштабне вторгнення російських військ на території України, добровільно зайняла посаду так званої «голови Володарської муніципальної ради донецької народної республіки», очевидно усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеності її поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.

Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із таких посад достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною 5 ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність їх є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.

В матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 , вчиняючи вказані дії, діяла не добровільно, виконувала покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді незаконного органу, під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала її чи охоронюваним законом правам її рідних, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

Посилання сторони захисту про позбавлення отримати від ОСОБА_3 жодних пояснень, документів, підтверджень або спростування будь-яких обставин справи, що на думку адвоката принципово обмежує змагальність провадження та ставить під сумнів справедливість судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки провадження здійснювалося за процедурою «in absentia», суд вважає неприйнятними виходячи з наступного

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

Акціонерним Товариством «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення Акціонерним Товариством «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.

Попри неявку обвинуваченої ОСОБА_3 до суду, вина останньої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена наданими стороною обвинувачення доказами, які були досліджені судом з дотриманням умов змагальності.

Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , повідомлення про підозру останній 30.04.2025 (т. 3 а.к.п. 11-19) були надруковані в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» від 30.04.2025 № 87 (8012), де розміщено наступні відомості: ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ. Громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України вам повідомляється про підозру у кримінальному провадженні за № 22024050000000094 від 11.01.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у колабораційній діяльності, а саме добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративногосподарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Повний текст повідомлення про підозру розміщено на вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик» за посиланням: https://www.gp.gov.ua/ua/categories/povistki-pro-viklik-ta-vidomosti-prozdijsnennya-specialnogo-dosudovogo-rozsliduvannya. (т. 3 а.к.п. 27).

Повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, а саме: у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий Кур`єр» № 105 (8030) від 24.05.2025, chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2025-05-23/105_24.05.2025r.pdf розміщено: ПОВІДОМЛЕННЯ про постановлення слідчим суддею ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_3 . Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22.05.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024050000000094 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2024 стосовно громадянки Украі?ни ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваноі? у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК Украі?ни. ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК ПІДОЗРЮВАНОї ОСОБА_11 . Підозрювана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстраціі?: АДРЕСА_1 , на підставі ст. ст. 133, 135, 276, 278 КПК Украі?ни, Вам необхідно з`явитися 31.05.2025 об 11:00 годині до старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління ОСОБА_12 до будівлі тимчасовоі? дислокаціі? слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за адресою: м. Дніпро, пл. Шевченка, 7, каб. 130, для завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів, вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 22024050000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2024 в якому Ви є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК Украі?ни. Разом з цим повідомляємо, що у разі неприбуття на виклик без поважних причин, перелік яких наведений у ст. 138 КПК Украі?ни, настають наслідки, передбачені ст. 139 КПК Украі?ни (т. 3 а.к.п. 51).

Захисник ОСОБА_5 , який у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст.46, 48, ч. 3 ст. 49, ст.52 КПК України, забезпечив безоплатну вторинну правову допомогу підозрюваній ОСОБА_3 , а від самої ОСОБА_3 будь-яких клопотань на адресу суду взагалі не надходили.

Під час досудового розслідування на підставі постанови старшого слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 09.05.2025 підозрювану ОСОБА_3 було оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук, оскільки остання переховувалася від органу досудового розслідування (т. 3 а.к.п. 33-34).

Як слідує з ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 22.05.2025 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (т. 3 а.к.п. 42-43).

З вищевказаного слідує, що органом досудового розслідування вживалося всіх можливих, передбачених вимогами КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_3 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.

Захисником ОСОБА_5 після постановлення ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 22.05.2025 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч. 4 ст.46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, реалізацію прав підозрюваної (обвинуваченої) сторона захисту, яка отримувала необхідні процесуальні документи, ознайомилася з матеріалами кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15.07.2025 здійснювалось спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_5 , який був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування (т. 1 а.к.п. 116-117).

Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 для забезпечення її доступу до правосуддя, яка у кожне судове засідання викликалася в порядку ст. 323 КПК України шляхом розміщення публікацій оголошень про виклик обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України», на веб-сайті «Судова влада України», на офіційному веб-сайті «Офісу Генерального прокурора» та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченої за останнім відомим місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 (т. 1 а.к.п. 63, 68, 69, 70, 71-72, 76, 80, 125, 130, 136, 137-138, 139, 141-142, 143, 144-145, 154-155, 157, 159, 165, 177-178, 179-180, 181, 190, 191-192, 210, 211-212, 217, 218, 224, 229, 235. Том 4 а.к.п. 4, 7-10 ).

Захисник ОСОБА_5 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої ОСОБА_3 , приймав участь у допиті свідка та дослідженні доказів, виступав у судових дебатах та заперечував проти обвинувачення.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена ОСОБА_3 була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченої, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Неспроможними є і судження сторони захисту стосовно того, що діями ОСОБА_3 не було заподіяно нікому шкоди, оскільки такі діяння було заподіяно основам національної безпеки України, і сам факт вчинення таких дій свідчить про ступінь суспільної небезпечності діяння, притаманний злочинам.

Отже, на переконання суду, обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 , викладене в обвинувальному акті в своїй сукупності надало суду повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, що, у свою чергу, надало у подальшому суду можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Таким чином, суд вважає, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення надала суду можливість поставити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 , про порушення норм кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України зроблено з дотриманням вимог КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до норм Закону.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) згідно з якою ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.09.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, який вчинено проти основ національної безпеки України, в тяжкий для країни час, в умовах воєнного стану, повномасштабного вторгнення держави агресора, громадянкою України, поважний вік ОСОБА_3 , яка раніше не судима (т. 2 а.к.п. 25), за останнім місцем роботи (Маріупольська районна державна адміністрація Маріупольської районної військової адміністрації, посада начальник управління соціально-економічного розвитку території райдержадміністрації, період роботи з 16.06.2021 по 10.05.2022 - характеризувалася позитивно (т. 2 а.к.п. 26), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т. 2 а.к.п. 95, 96), за результатами виборів у 2020 році була обрана депутатом Нікольської селищної ради 8 скликання від партії «Слуга народу» та після повномасштабного вторгнення рф на території України 24.02.2022 самоусунулася від виконання повноважень і залишилася на тимчасово окупованій території громади (т. 2 а.к.п. 97).

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, на що посилається і сторона обвинувачення.

Суд зазначає, що орган влади володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов`язаний з іншими її частинами, в той час як обвинувачена ОСОБА_3 добровільно зайняла посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та перебуває в особливих правовідносинах з державою агресором росією, є так званою «головою Володарської муніципальної ради донецької народної республіки», таким чином намагається змінити етнічний склад населення українців і будь-яким чином вплинути на формування нової ідентичності на окупованих територіях.

Також, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на виконання відповідних організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі намагання інтегрувати захоплені території різними способами, такими, як: представляти Володарську муніципальну раду у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об`єднаннями, засобами масової інформації і громадянами, без довіреності діяти від імені Володарської муніципальної ради; скликати чергові та позачергові засідання Володарської муніципальної ради, здійснювати керівництво підготовкою засідань Володарської муніципальної ради та питань, що вносяться на розгляд Володарської муніципальної ради; підписувати протоколи засідань Володарської муніципальної ради та ухвалені на них рішення Володарської муніципальної ради; сприяти депутатам Володарської муніципальної ради у здійсненні ними своїх повноважень, організовувати забезпечення їх необхідною інформацією, розглядати питання, пов`язані зі звільненням депутатів від виконання ними службових чи виробничих обов`язків для роботи у Володарській муніципальній раді, її органах чи виборчих округах; координувати діяльність постійних органів Володарської муніципальної ради, надавати їм доручення на виконання рішень Володарської муніципальної ради; вживати заходів щодо забезпечення гласності та обліку громадської думки у роботі Володарської муніципальної ради; організовувати у Володарській муніципальній раді прийом громадян, розгляд їх письмових та усних звернень; відкривати та закривати розрахункові та поточні рахунки Володарської муніципальної ради у банках та є розпорядником за цими рахунками; розпоряджатися бюджетними коштами на забезпечення діяльності Володарської муніципальної ради; від імені Володарської муніципальної ради підписувати позовні заяви та направляти їх до судів у випадках, передбачених законом; затверджувати кошторис видатків Володарської муніципальної ради у межах асигнувань, передбачених у бюджеті округу; затверджувати штатний розпис апарату Володарської муніципальної ради; на засадах єдиноначальності керувати апаратом Володарської муніципальної ради; вирішувати інші питання, доручені їй Володарською муніципальною радою або покладені на неї відповідними нормативними правовими актами.

Отже, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що основне покарання ОСОБА_3 повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 по справі № 183/184/23.

При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 по справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 по справі №171/869/21 (провадження № 51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій, позицію захисника, особу самої обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання виключно у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009).

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Вищевказане призначене покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної слід залишити без змін.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 22.05.2025, яке належить на праві власності обвинуваченій ОСОБА_3 , з огляду на призначення їй додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного їй на праві власності майна, слід залишити чинним до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації всього належного їй на праві власності майна.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних із наданням публічних послуг, виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 12 (дванадцять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій ОСОБА_3 раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 22.05.2025 на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на: квартиру, загальною площею 41,4 кв.м., житлова площа 26,1 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 залишити до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації всього належного обвинуваченій на праві власності майна.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суддя: ОСОБА_1