Ухвала суду № 136519544, 07.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10768/18

Провадження №.6/522/302/26

УХВАЛА

07 травня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №522/10768/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

11.03.2026 року до Приморського районного суду м.Одеси через систему Електронний суд надійшла заява представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, а саме, стягувача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у справі №522/10768/18, оскільки між заявником та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено 22.08.2025 року договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №б/н від 10.11.2011 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Також в заяві просили видати дублікат виконавчого документу, у зв`язку з його втратою,

Матеріали заяви разом зі справою отримано суддею 12.03.2026 року.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого листа прийнято до провадження та призначено судове засідання на 26.03.2026 року.

У судове засідання призначене на 26.03.2026 року учасники справи не з`явилися, розгляд справи відкладено на 07.05.2026 року.

У судове засідання призначене на 07.05.2026 року представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не з`явився, в прохальній частині заяви просив справу розглядати за відсутністю представника Товариства.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, поважних причин неявки суду не представили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю суду не надано.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про заміну позивача (стягувача) не перешкоджає розгляду цього питання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 12.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні), суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 24.07.2018 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» суму боргу за договором №б/н від 10 листопада 2011 року у розмірі 32 477 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят сім) гривень 56 коп. та судовий збір у сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень.

26.09.2018 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення суду та виконавчого листа (а.с.42). Приморським районним судом м.Одеси 08.11.2018 року було видано виконавчий лист, який в подальшому було передано на примусове виконання до Другого Приморського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області.

Постановою Другого Приморського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області Скальської Л.В. від 14.06.2019 року виконавчий лист №522/10768/18 від 14.06.2019 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у розмірі 34 197,56 грн. повернуто стягувачу без виконання на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.52).

До суду 11.03.2026 року надійшла заява представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого листа, а саме, стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у справі №522/10768/18 (а.с.44-47).

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2025 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №б/н від 10.11.2013 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

З представлених заявником документів вбачається, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» за результатами укладеного Договір факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року набуло право вимоги за судовим рішенням ухваленим у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з даною заявою з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

З врахуванням викладеного, заявник правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даною заявою, яка підлягає задоволенню з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Відповідно п.п.1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.5 ст.442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі обґрунтованою, заявленою на законних підставах, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У виконавчому документі зазначаються, серед іншого, строк пред`явлення рішення до виконання. (п.7 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред`явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом. Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа. (правова позиція Верховного Суду України від 20 січня 2016 у Справі № 6-711цс15)

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як передбачено першою ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа є закінчення строку, встановленого для пред`явлення його до виконання і незаявлення вимоги про поновлення цього строку.

Строк може бути поновленим у разі поважності причин його пропущення.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15 березня 2022 року №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб. Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №260/2595/22 провадження № К/990/383/23.

Так, з матеріалів справи та заяви вбачається, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на підставі Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, відповідно до умов якого грошової вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», в тому числі за Кредитним договором №б/н, укладеного 10.11.2011 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Постановою Другого Приморського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області Скальської Л.В. від 14.06.2019 року виконавчий лист №522/10768/18 від 14.06.2019 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у розмірі 34 197,56 грн. повернуто стягувачу без виконання на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.52).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Згідно п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час винесення Постанови), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання.

З інформації з Автоматичної системи виконавчих проваджень станом на 18.02.2026 року вбачається, що на примусовому виконанні у будь-якій виконавчій службі на виконанні не перебувають виконавчі листи, за якими стягувачем зазначено АТ КБ «ПриватБанк», а боржником ОСОБА_1 (а.с.58).

Так як строк пред`явлення виконавчого листа переривався у відповідності до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», то строк пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі №522/10768/18 виданого Приморський районний суд м.Одеси щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 не закінчився і може бути пред`явлений до виконання.

Виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 завершене 14.06.2019 року, а значить строк пред`явлення його до виконання, в загальному порядку, мав би закінчитися 14.06.2022 року.

Таким чином, в останнє виконавчий лист, за яким боржником є ОСОБА_1 перебував на примусовому виконанні до 14.06.2019 року, строк на його пред`явлення перервався шляхом пред`явлення його до виконання, а відтак строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №522/10768/18 виданого Приморський районний суд м.Одеси 08.11.2018 року щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» не закінчився.

Згідно вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов`язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст.77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи та представлених заявником документів вбачається, що за виконавчим листом щодо стягнення заборгованості, за яким боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - АТ КБ «ПриватБанк», виконавчі дії не здійснюються у зв`язку з тим, що зазначений документ було втрачено.

Між тим, втрата виконавчого листа по цивільній справі №522/10768/18 унеможливлює виконати рішення суду від 24.07.2018 року.

У суду відсутні відомості про вірогідність подвійного стягнення на користь позивача за вказаним виконавчим документом, або про зловживання ним своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дублікату виконавчого листа щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.11.2011 року у розмірі 32 477,56 грн. та судового збору у розмірі 1 720,00 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №522/10768/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, 04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, 28-А) у виконавчому листі №522/10768/18, виданого Приморським районним судом м.Одеси щодо стягнення заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 10.11.2011 року у розмірі 32 477,56 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,00 грн. з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Видати дублікат виконавчого листа на виконання заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30.03.2021 року, винесеного по цивільній справі №522/10768/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, виданого Приморським районним судом м.Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 10.11.2011 року у розмірі 32 477,56 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.05.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.