Рішення № 136519357, 12.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/3392/26

Пр. №2-а/521/93/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.

при секретарі Жулего М.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Одеської митниці Державної митної служби України та просив суд скасувати постанову Одеської митниці Державної митної служби України від 24 лютого 2026 року у справі про порушення митних правил №0686/UA500000/2025, якою його визнано винним у порушенні митних правил, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 471 МК України, закрити провадження у справі, та стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України витрати на професійну правничу допомогу.

Обгрунтовуючи, позовні вимоги позивач зазначив, що 24 лютого 2026 року заступником начальника Одеської митниціДержавної митної служби України Вергуном М.А. було винесено постанову №0686/ UA500000/2025, якою його, ОСОБА_1 , визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, та становить 55585,60 грн., яка обгрунтована тим, що 28 жовтня 2025 року близько 11:42 год., він на автомобілі VIN TMBAC7NXXRY077676 марки «SKODA» модель OCTAVIA, р.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Румунії по смузі «зелений коридор».

Вказував, що з змісту зазначеної постанови, вбачається, що митний орган прийшов до висновку, що оскільки він обрав для руху смугу «зелений коридор», то фактично заявив, що в нього відсутні товари, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню.

Стверджував, що він самостійно не обирав для руху смугу «зелений коридор», а діяв за вказівкою посадової особи митниці, який показав йому рух по вказаній смузі, хоча він при цьому вказав, що бажає задекларувати грошові кошти, але йому було повідомлено про те, що вже занадто «пізно» і будуть складати протокол.

З змісту постанови №0686/ UA500000/2025 від 24 лютого 2026 року вбачається, що в ході здійснення митного огляду його транспортного засобу і речей було виявлено без ознак приховування 11875 євро (що згідно з курсом НБУ станом на 28 жовтня 2025 року становить еквівалент 581568,00 грн.), 3400,00 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 28 жовтня 2025 року становить еквівалент 143039 грн) та 43000,00 грн., які знаходились в його особистій сумці. Під час усного опитування валюта не була задекларована. Доступ до виявленої іноземної валюти нічим не утруднювався та став можливим після пред`явлення для митного огляду особистих речей.

Вказував, що виявлена у нього сума грошових коштів перевищувала дозволену до ввезення норму готівку без її письмового декларування.

На підставі ст.511 МК України за протоколом про порушення митних правил №0686/UA500000/25 від 28 жовтня 2025 року тимчасово вилучено: 2 купюри номіналом -500 євро; 7 купюр номіналом - 200 євро; 32 купюри номіналом - 100 євро; 1 купюра номіналом 50 євро; 1 купюра номіналом 20 євро; 1 купюра номіналом 5 євро, що разом складає 5675 евро.

Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена без належних доказів та з процесуальними порушеннями норм щодо оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11 березня 2026 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання. (а.с. 52-53).

Позивач та його представник, діюча за ордером від 17 грудня 2025 року в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі. Раніше надали до суду додаткові пояснення по справі (а.с.10).

Представник Одеської митниці, діюча на підставі довіреності від 11 березня 2026 року в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні та залишити постанову Одеської митниці без змін. Раніше надала відзив на позов, посилаючись на те що посадова особа Одеської митниці Державної митної служби України при прийнятті рішення діяла у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 38-39,55-61,246).

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2025 року державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з порушенням митних правил Одеської митниці Орловим О.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №0686/UA500000/25 за ч.1 ст.471 МК України, з змісту якого вбачається, що 28 жовтня 2025 року близько 11:42 год., він, ОСОБА_1 на автомобілі VIN TMBAC7NXXRY077676 марки «SKODA» модель OCTAVIA, р.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Румунії по смузі «зелений коридор» (а.с.40-44).

24 лютого 2026 року заступником начальника Одеської митниці Вергуном М.А. було винесено постанову №0686/UA500000/2025, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день порушення становить 55585,60 грн. (а.с. 27-37).

З змісту постанови №0686/UA500000/2025 від 24 лютого 2026 року вбачається, що 28 жовтня 2025 року близько 11:42 год., він, ОСОБА_1 на автомобілі VIN TMBAC7NXXRY077676 марки «SKODA» модель OCTAVIA, р.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Румунії по смузі «зелений коридор».

На підставі оцінки та аналізу ризиків, було здійснено митний огляд автомобіля VIN TMBAC7NXXRY077676 марки «SKODA» модель OCTAVIA, р.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна, для проведення повного митного огляду транспортного засобу, багажу та особистих речей ОСОБА_1 та складений акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28 жовтня 2025 року (а.с.86-87).

В ході здійснення митного огляду транспортного засобу і речей ОСОБА_1 було виявлено без ознак приховування 11875 євро (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28 жовтня 2025 року становить еквівалент 581568,00 грн.), 3400,00 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28 жовтня 2025 року становить еквівалент 143039 грн.) та 43000,00 грн., які знаходились в його особистій сумці. Під час усного опитування валюта не була задекларована. Доступ до виявленої іноземної валюти нічим не утруднювався та став можливим після пред`явлення для митного огляду особистих речей.

За протоколом про порушення митних правил №0686/UA500000/25 від 28 жовтня 2025 року було складено опис предметів та тимчасово вилучено: 2 купюри номіналом -500 євро; 7 купюр номіналом - 200 євро; 32 купюри номіналом - 100 євро; 1 купюра номіналом 50 євро; 1 купюра номіналом 20 євро; 1 купюра номіналом 5 євро, що разом складає 5675 евро (а.с.88,89).

Відповідно до протоколу опитування у справі про порушення митних правил №0686/UA500000/2025 посадової особи митного поста «Придунайський» Одеської митниці ОСОБА_2 , а також пояснень ОСОБА_1 від 28 жовтня 2025 року, для проходження митного контролю останній особисто подав свій закордонний паспорт громадянина України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «SKODA» р.н. НОМЕР_1 , та контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» із зазначенням номерного державного реєстраційного знаку транспортного засобу НОМЕР_1 , його марки «UA», кількості осіб, які прямують на транспортному засобі - 1 та час в`їзду, а також відміткою про проходження паспортного контролю (а.с. 80-82,83-84,85).

Суд вважає, що вказаний контрольний талон є належним доказом по справі, оскільки позивач в судовому засіданні підтвердив, що саме цей талон був виданий йому працівником митниці (а.с.85).

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для проходження митного контролю позивач обрав смугу руху «зелений коридор», тобто відповідно до ст. 366 Митного кодексу України, він заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

Вимоги ст. 366 МК України передбачають, що канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналу, позначеним символами зеленого кольору (зелений коридор), є декларування шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або втвезення за межі цієї тереторії.

Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Однак це не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачений МК України.

У відповідності до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 471 МК України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.

Згідно з приміткою до ст. 471 МК недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").

Тлумачення зазначеної норми закону свідчить, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК, не передбачає визначення способу переміщення суб`єктом правопорушення валютних цінностей в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Відповідне переміщення може здійснюватись суб`єктом правопорушення шляхом безпосереднього фізичного переміщення ним відповідних об`єктів через митний пункт пропуску або шляхом їх переміщення в інший спосіб, який дозволяє предмету правопорушення переміститися через митний кордон України. Отже, відсутність прямих доказів безпосереднього особистого фізичного переміщення суб`єктом правопорушення валютних цінностей через митний пункт пропуску на державному кордоні не свідчить про відсутність в діях особи ознак об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК.

Таким чином, з суб`єктивної сторони правопорушення, що полягає в недекларуванні товарів, може бути вчинено як умисно, так і з необережності.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.

Згідно з частиною третьою статті 197 МК України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».

Частинами 1,3 ст. 8 Закону України від 21 червня 2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції` визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №3 (далі-Положення) фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро. без письмового декларування митному органу.

Згідно п. 6 Положення, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в`їзді, так і при виїзді з України, зобов`язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10 тис. євро.

При митному контролі та огляді вказаного транспортного засобу, ручної поклажі та багажу у позивача було виявлено без ознак приховування 11875 євро (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28 жовтня 2025 року становить еквівалент 581568,00 грн.), 3400,00 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28 жовтня 2025 року становить еквівалент143039 грн) та 43000,00 грн.

Встановлено, що митним органом, враховуючи положення Закону України від 21 червня 2018 року №2473-V111 «Про валюту і валютні операції» було пропущено через митний кордон України іноземну валюту в еквіваленті, що не перевищує 10000 євро, а саме 43000,00 грн., 3400,00 доларів США та 6200,00 євро, яка переміщувалась ОСОБА_1 та дозволена до перемищення через митний кордон України без письмового декларування та була повернута позивачу.

ОСОБА_1 вчинив недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а також підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме 5675 євро, які не були пропущено через митний кордон України.

Зазначена валюта знаходилась в його особистій сумці. Під час усного опитування валюта не була задекларована.

Отже, ОСОБА_1 свідомо заявлено про товари не за встановленою письмовою формою, а шляхом вчинення дій. Наявність у вказаного громадянина валюти понад встановлену норму свідчить про порушення ним обов`язку письмово задекларувати товари.

Таким чином, ОСОБА_1 намагався шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перемістити через митний кордон України валюту, що перевищує дозволену законодавством України суму без письмового декларування в розмірі 277928,00 грн.

По даному факту посадовою особою митного органу складено протокол про порушення митних правил №0686/UA500000/25 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.471 Митного кодексу України.

24 лютого 2026 року заступником начальника Одеської митниці Вергуном М.А. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0686/ UA500000/2025, згідно якої його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день порушення становить 55585,60 грн. (а.с.27-37).

Таким чином, оцінюючи обставини події, яка стала підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 471 МК, з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи про порушення митних правил та обставини, викладені у письмових поясненнях позивача, суд доходить висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивачем було допущено порушення визначеного законом порядку вивезення валютних цінностей за межі митної території України без їх письмового декларування у спосіб, передбачений законом, тобто вчинено недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 471 МК.

Надаючи оцінку доводам позивача та його представника в контексті процесуальних порушень під час здійснення провадження у митній справі посадовими особами відповідача суд виходить з наступного.

Згідно ст. 491 МК підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Статтею 493 МК передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або його заступник має право передавати справу про порушення митних правил для здійснення провадження з однієї митниці до іншої. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митних правил, порушеній будь-яким митним органом України.

Відповідно до ст. 523 МК від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Таким чином, ОСОБА_1 не задекларував, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, чим порушив встановлений ст.ст.257-258 МК України порядок декларування переміщуваних через митний кордон товарів (заповнення митної декларації), тобто вчинив порушення митних правил, за ознаками ч.1 ст.471 МК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що посадова особа Одеської митниці при розгляді справи про порушення митних правил та винесені постанови №0686/UA500000/2025 від 24 лютого 2026 року діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Суд вважає, що переміщувані позивачем не задекларовані кошти в сумі 277928,00 грн. підлягали обов`язковому письмовому декларуванню. Невиконання таких приписів тягне відповідальність за ч.1 ст.471 МК України, а наявність в діях позивача складу цього правопорушення повністю доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що останнім доведено належними та допустимими доказами факт дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності та факт скоєнння правопорушення позивачем, що спростовує пояснення позивача.

Керуючись ст. ст. 5,8,9, 72-74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого адміністративного апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 14 травня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда