Рішення № 136519218, 14.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області а складі:

головуючого судді Березнікова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний архів Одеської області про встановлення факту народження,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до Кілійського районного суду Одеської області із заявою про встановлення факту народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кілія Кілійського (теперішній Ізмаїльський) району Одеської області та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та факту народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кілія Кілійського (теперішній Ізмаїльський) району Одеської області та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що на даний час вона має намір отримати громадянство іншої держави та із зазначеною метою почав збирати відповідні документи щодо народження своїх батьків. У зв`язку з неможливістю отримати інформацію щодо актових записів про народження, порушуються її права на реалізацію права на громадянство.

Заявник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з`явився.

На підставі вищезазначеного суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.01.1964 року Кілійським міськбюро ЗАГС Одеської області вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий записів № 405.

Шлюб ОСОБА_6 , 1946 року народження та ОСОБА_7 , 1951 року народження, був зареєстрований 11.05.1969 року м. Кілія Кілійське р/б ЗАГС Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 109.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 02.03.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що батько заявника ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 75 років.

Мати заявника ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області. Як вбачається з відповідного свідоцтва про смерть, мати заявника померла у віці 78 років.

Відповідно до архівної довідки за вих. № 921/06-21 від 20.02.2026 року вбачається, що у метричній книзі про народження Свято Покровської церкви міста Кілія Ізмаїльського повіту за 1924 рік є запис чоловічої графи № 55, «Пантелеймон» який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між тим, при зверненні до відділу ДРАЦС з метою отримання копії актового запису про народження батьків, заявнику було повідомлено про відсутність вказаних актових записів.

На даний час заявник має намір отримання громадянство іншої держави та з зазначеною метою почав збирати відповідні документи щодо народження своїх батьків.

У зв`язку з неможливістю отримати інформацію щодо актового запису про народження її батьків, порушуються її права на реалізацію права на громадянство.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини 1 пункту 7 статті 315 ЦІК України cуд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затв. Наказом Міністерства юстиції України 18.02.2000 року №52/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюється відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затв. наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5.

Пунктом 1.3 цих Правил визначено, що заяви громадян України про поновлення актових записів цивільного стану, які були складені компетентними органами іноземних держав, розглядаються на загальних підставах, з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.

Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня смерті минуло більше одного року (п.3.17 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховним Судом України судам роз`яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні; 3) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; 4) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 5) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Суд вправі розглядати справи про встановлення факту народження за таких умов: 1) якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); 2) якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; 3) запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Встановлення даного факту породжує для заявника юридичні наслідки, пов`язані з оформленням громадянства.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що факт народження батьків у відповідний час та місці підтверджено належними доказами, суд вважає за необхідне задовольнити заяву в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 6-13, 82, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кілія Кілійського (теперішній Ізмаїльський) району Одеської області та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кілія Кілійського (теперішній Ізмаїльський) району Одеської області та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков