Ухвала суду № 136519181, 14.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/19381/26

Провадження № 2-з/947/299/26

УХВАЛА

14.05.2026 м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Мальованого В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богорел Руслана Васильовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про встановлення факту проживання та визнання права спільної сумісної власності

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про встановлення факту проживання та визнання права спільної сумісної власності, в якій позивач просить суд: Встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зі своєю дружиною-спадкодавицею ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право спільної сумісної власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , (загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м.). Скасувати рішення/запис державного реєстратора (нотаріуса) Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Білик О.Г. за № 62086797 від 28.10.2025 року о 15:14:39 годині у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта 3226615151100). Скасувати рішення/запис державного реєстратора (нотаріуса) Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Білик О.Г. за № 62087255 від 28.10.2025 року о 15:43:11 годині у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта 3226632551100). Скасувати рішення/запис державного реєстратора (нотаріуса) Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Білик О.Г. за № 62087710 від 28.10.2025 року о 15:48:08 годині у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування наземельну ділянку площею 7,86 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (реєстраційний номер об`єкта 1110787451202). Внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 28.10.2025 року Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса (зареєстровано в реєстрі за № 4-580, спадкова справа № 720/2025, номер у спадковому реєстрі 74616883, щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.) зазначивши, що спадкоємцями вказаного у цьому свідоцтві спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1/4 розмір частки, та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 1/4 розмір частки. Внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 28.10.2025 року Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса (зареєстровано в реєстрі за № 4-581, спадкова справа № 720/2025, номер у спадковому реєстрі 74616883, щодо квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м.) зазначивши, що спадкоємцями вказаного у цьому свідоцтві спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1/4 розмір частки, та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 1/4 розмір частки. Внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 28.10.2025 року Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса (зареєстровано в реєстрі за № 4-582, спадкова справа № 720/2025, номер у спадковому реєстрі 74616883, щодо земельної ділянки площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) зазначивши, що спадкоємцями вказаного у цьому свідоцтві спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1/2 розмір частки, та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 1/2 розмір частки. 12.05.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, яке зареєстроване за ОСОБА_2 , а саме: на 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.); на 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 48,5 кв.м., житлова 29,4 кв.м.); на 1/2 частини земельної ділянки площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи, та зі спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував з 2002 року до її смерті у зареєстрованому шлюбі і вони разом увесь час проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є сином спадкодавиці від першого шлюбу та приховавши від нотаріуса інформацію про шлюб спадкодавиці з позивачем, фактично отримав всю спадщину особисто не врахувавши прав позивача та наявність спільного сумісного майна подружжя. З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті дружини позивача спадкодавиці ОСОБА_3 вбачається, що спадкове майно померлої складається з наступного: квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м.); 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.); земельної ділянки площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також зі спадкової справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом від 19.09.2025 року в якій зазначив, що померла ОСОБА_3 на день смерті у шлюбі не перебувала та інших спадкоємців окрім нього немає. У своїй заяві до державного нотаріуса від 28.10.2025 року відповідач ОСОБА_2 повторно у порушення ст. 27 Закону України «Про нотаріат» зазначає, що він являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та інших спадкоємців, які прийняли спадщину у тому числі осіб, передбачених ст. 1268 ЦК України і проживали разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини - немає. Не перевіривши сімейний стан спадкодавиці та відповідно наявність спільного сумісного майна подружжя, державний нотаріус КДНК в м. Одеса Білик О.Г. 28.10.2025 року видала відповідачу свідоцтва на всю спадщину та провела реєстраційні дії, у тому числі на квартиру АДРЕСА_2 , яка є спільною сумісною власністю подружжя і за законом 1/2 частка вказаної квартири належить позивачу в силу ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України. Позивач вважає, що відповідач свідомо, маючи на меті отримати спадщину одноособово, навмисно приховав від нотаріуса важливі відомості щодо іншого законного спадкоємця першої черги, який є особою з інвалідністю першої групи, перебував у шлюбі з померлої по день її смерті, вони більше 20 років проживали у зареєстрованому шлюбі однією сім`єю по день її смерті у квартирі АДРЕСА_3 . Позивач вважає, що існує реальний ризик того, що відповідач й надалі буде намагатися уникати законного перерозподілу спадкового майна у зв`язку з чим є реальні побоювання щодо можливості відчуження відповідачем спірного майна, що в свою чергу призведе до ускладнень позивачу захисту своїх законних прав, призведе до більш тривалого розгляду судових справ пов`язаних зі спадком, судових витрат на свій захист та взагалі до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даною заявою. Згідно з п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Одночасно, судом враховуються висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14.06.2021 року по справі № 308/8567/20, відповідно до яких законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову. За наслідком викладеного, розгляд заяви про забезпечення позову підлягає негайному розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, без повідомлення учасників справи. Оглянувши вказану заяву, суд встановив, що заява позивача відповідає вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України, а відтак підлягає невідкладному розгляду в судовому засіданні без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку. Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Так, перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документи, вбачається, що предметом позову в даній справі є серед іншого квартира АДРЕСА_2 (загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м.); 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.); земельна ділянка площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на які позивач просить накласти арешт. Вказані об`єкти нерухомості за життя належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 і є об`єктами спадкування. Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу , ОСОБА_3 з 28 вересня 2002 року перебувала у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є сином спадкодавці ОСОБА_3 , який прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м.); на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.); на земельну ділянку площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За наслідком чого, суд вважає встановленим, що між сторонами по справі виник спір стосовно спадкового майна квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 49,9 кв.м., житлова 29,4 кв.м.); 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.); земельної ділянки площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає обґрунтованими доводи про необхідність та наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме спадкове майно. При цьому, вжиті вказані заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме спадкове майно до вирішення спору по суті, не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача. Вжиття заявлених заходів забезпечення позову на майно не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується. Одночасно суд роз`яснює, що відповідач у відповідності до вимог ст. 154 ЦПК України, має право після застосування судом заходів забезпечення позову на звернення до суду з відповідним клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богорел Руслана Васильовича про забезпечення позову задовольнити. Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/19381/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про встановлення факту проживання та визнання права спільної сумісної власності, а саме: - накласти арешт на 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 65,4 кв.м., житлова 37,1 кв.м.); - накласти арешт на 3/4 частини квартири АДРЕСА_2 (загальна площа 48,5 кв.м., житлова 29,4 кв.м.); - накласти арешт на 1/2 частини земельної ділянки площею 7,8564 Га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0123, що розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає виконанню відповідно до вимог закону України «Про виконавче провадження» та може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст..12 закону України «Про виконавче провадження». Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя В. О. Мальований