Ухвала суду № 136519172, 14.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

____________________

Справа № 947/16172/25

Провадження № 8-а/947/1/26

УХВАЛА

14.05.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Петренка В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, а саме просив скасувати постанову Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу №000010 від 16.01.2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення було відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 року без змін.

10.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у якій просив скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси у справі №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що після завершення розгляду справи ним було подано запит до Таїровської селищної ради щодо правового статусу прибудинкових територій та зелених насаджень масиву «Радужний».

У відповіді Таїровської селищної ради від 10.03.2026 року зазначено, що зелені насадження, розташовані на прибудинкових територіях будинків №№ 12, 13, 14, 16/1, 16/2, 16/3, 16/4, 17, 18, 19/1, 19/2, 19/3, 19/4 масиву «Радужний», знаходяться на земельних ділянках комунальної власності Таїровської селищної територіальної громади, які передані в користування (оренду) ТОВ «ЖК Радужний».

Тією ж відповіддю підтверджено, що зазначені зелені насадження не перебувають на балансовому обліку органів місцевого самоврядування або комунальних підприємств, не фінансувалися з місцевого бюджету, не були включені до Реєстру об`єктів благоустрою комунальної власності, а їх інвентаризація не проводилася.

За таких обставин застосування Порядку №1045 до об`єкта, який не облікований як об`єкт благоустрою, викликає у позивача обґрунтовані сумніви, оскільки правовий режим таких насаджень фактично не визначений органом місцевого самоврядування.

Отже, підставою для перегляду є не самі рішення Таїровської селищної ради №1237-?І та №1238-VI від 10.07.2015, які вже були у матеріалах справи, а нововиявлена істотна обставина, що стала відомою позивачу лише після завершення розгляду справи, а саме офіційна позиція органу місцевого самоврядування щодо правового змісту цих рішень: земельні ділянки під прибудинковими територіями фактично були передані у користування (оренду) ТОВ «ЖК Радужний».

Заявник зазначає, що суд першої інстанції встановив, що у матеріалах справи були наявні рішення Таїровської селищної ради №1237-VI та №1238-VI від 10.07.2015, договір №18-23 від 24.02.2023 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, наказ директора ТОВ «ЖК Радужний» від 01.08.2024 про видалення дерев, а також акт огляду, з якого вбачався аварійний стан дерева.

Разом із тим суд першої інстанції виходив із того, що у позивача не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не було дозвільних документів на знесення зелених насаджень, а також не було надано доказів звернення до компетентного органу щодо утворення комісії та оформлення акта після видалення аварійних дерев.

Апеляційний суд погодився з тим, що позивачем не було надано документів, передбачених Порядком №1045, та документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку.

Отже, одним із ключових мотивів судових рішень був висновок про відсутність у заявника належного правового титулу або належно підтвердженого правового зв`язку зі спірною територією, а також висновок про автоматичну застосовність до цих правовідносин загального режиму Порядку №1045.

Однак на час розгляду справи суди не мали офіційної позиції Таїровської селищної ради про те, що зазначені земельні ділянки комунальної власності фактично передані в користування (оренду) ТОВ «ЖК Радужний».

Саме ця обставина є істотною, оскільки вона, на думку позивача, безпосередньо впливає на оцінку правового режиму спірної території, статусу зелених насаджень на ній, обсягу повноважень управителя та питання про те, чи підлягав до спірних правовідносин безумовному застосуванню Порядок №1045 у тому вигляді, в якому його застосували суди.

Також вказує, що рішенням Таїровської селищної ради №1237-VI від 10.07.2015 ТОВ «ЖК Радужний» було призначено балансоутримувачем багатоквартирних житлових будинків із здійсненням повноважень по забезпеченню управління цими будинками до прийняття їх на баланс ОСББ.

Рішенням №1238-VI від 10.07.2015 було погоджено площі прибудинкових територій відповідних будинків, які підлягають прибиранню та обслуговуються ТОВ «ЖК Радужний».

Отже, ТОВ «ЖК Радужний» діяло не як стороння особа на чужій території, а як управитель, балансоутримувач і фактичний користувач прибудинкової території, що підтверджується як рішеннями органами місцевого самоврядування, так і його офіційною відповіддю від 10.03.2026.

Заявник зазначає, що вказане вище означає, що перед тим як робити висновок про порушення виключно через відсутність ордера, суд мав належно встановити правовий режим спірної ділянки та з`ясувати, чи підлягає вона загальному режиму Порядку №1045, чи потребує оцінки як територія, передана в користування управителю для забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території.

Пункт 8 Порядку №1045 передбачає, що у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

За таких обставин спірне видалення повинно було оцінюватися не як звичайне планове видалення зелених насаджень, а як дії з негайного усунення небезпеки, прямо передбачені пунктом 8 Порядку №1045.

Саме тому відсутність попереднього ордера не могла автоматично свідчити про склад адміністративного правопорушення, оскільки Порядок допускає негайне видалення аварійного дерева з подальшим оформленням акта.

Заявник ОСОБА_1 вказує, що у матеріалах справи наявні заяви співвласників багатоквартирних будинків із вимогою про видалення спірного дерева.

Ці заяви були адресовані управителю, а не безпосередньо органу місцевого самоврядування, однак така обставина не свідчить про самовільність видалення. Навпаки, вона підтверджує, що ініціатива усунення небезпеки виходила від заінтересованих осіб співвласників будинків, в інтересах яких управитель і здійснював утримання прибудинкової території.

У поєднанні з аварійним станом дерева це свідчить про те, що дії позивача були реакцією на звернення співвласників та на реальну загрозу життю, здоров`ю або майну, а не довільним втручанням у зелені насадження.

Оскільки дерево було аварійним, а його видалення здійснювалося для усунення небезпеки для життя, здоров`я та майна мешканців, дії позивача підлягали оцінці також крізь призму крайньої необхідності.

За таких умов притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП без належної оцінки аварійного стану дерева, фактичного користування ділянкою управителем та обставин негайного усунення небезпеки є передчасним.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Петренка В.С. від 14.04.2026 року було прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 року по справі №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про прийняття до розгляду заяви подати відзив на заяву та документи на його обґрунтування.

04.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких він серед іншого зазначив, що відповідно до п. 10 Порядку № 1045, видалення зелених насаджень на території, що перебуває у користуванні приватних осіб, здійснюється за рішенням власника (користувача) без отримання ордера.

Співвласники є колективним приватним власником прибудинкових територій прав на земельні ділянки.

Нововиявлений доказ - лист Таїровської селищної ради № Р-11 від 10.03.2026 підтверджує фактичне користування територією ТОВ «ЖК Радужний», яке діє як управитель, уповноважений співвласниками на утримання прибудинкової території, а також відсутність віднесення відповідних зелених насаджень до об`єктів комунальної власності.

Таким чином, на спірні правовідносини не поширюється вимога щодо отримання ордера.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннязадоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Водночас нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17 та від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15 та інших.

Щодо доводів заявника про відсутність інформації, на момент розгляду справи №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, а саме відповіді-листа Таїровської селищної ради № Р-11 від 10.03.2026 який підтверджує фактичне користування територією ТОВ «ЖК Радужний», яке діє як управитель, уповноважений співвласниками на утримання прибудинкової території, а також відсутність віднесення відповідних зелених насаджень до об`єктів комунальної власності.

Так, згідно відповіді Таїровської селищної ради від 10.03.2026 року, зелені насадження, розташовані на прибудинкових територіях будинків №№ 12, 13, 14, 16/1, 16/2, 16/3, 16/4, 17, 18, 19/1, 19/2, 19/3, 19/4 масиву «Радужний», знаходяться на земельних ділянках комунальної власності Таїровської селищної територіальної громади, які передані в користування (оренду) ТОВ «ЖК Радужний». Зазначені зелені насадження не перебувають на балансовому обліку органів місцевого самоврядування або комунальних підприємств, не фінансувалися з місцевого бюджету, не були включені до Реєстру об`єктів благоустрою комунальної власності, а їх інвентаризація не проводилася.

Суд зазначає, що у адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.

Варто зауважити, що обов`язковою умовою для визнання обставин нововиявленими є не лише відсутність у заявника інформації про них на час розгляду справи, а й об`єктивна неможливість отримати її або дізнатись про неї у відповідний час.

Водночас, нововиявлена обставина, як юридичний акт мав існувати на момент подання позову.

Також суд зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначає, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21 та від 26.07.2023 у справі №120/1254/19-а.

Натомість відповідь Таїровської селищної ради від 10.03.2026 року, а саме, що зелені насадження, розташовані на прибудинкових територіях будинків №№ 12, 13, 14, 16/1, 16/2, 16/3, 16/4, 17, 18, 19/1, 19/2, 19/3, 19/4 масиву «Радужний», знаходяться на земельних ділянках комунальної власності Таїровської селищної територіальної громади, які передані в користування (оренду) ТОВ «ЖК Радужний» була отримана заявником вже після ухвалення судом рішення і не є ново виявленою обставиною.

Згідно правової позиції Верховного суду (Постанова ВС від 29.08.2018 року у справі №552/137/15-4) нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зокрема, у вказаній постанові наголошено, що: «Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28)».

Аналогічна правова позиція стосовно того, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами, а також факт неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами містяться у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року справа № 147/325/13-ц, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року по справі № 363/2936/15-ц, та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року справа № 454/3003/14-ц.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомімі особи» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї заявникові на час розгляду справи.

Ознака «не були і не могли бути відомі". Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (454/2641/14-а) та ін.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбчає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов"язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру". Скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Христов проти України", "Рябих проти Росії").

Таким чином, позивач, маючи на меті переглянути рішення суду за нововиявленими обставинами, в обґрунтування відповідної заяви посилається на істотну для справи обставину, в його розумінні, факт того, що на момент розгляду справи №947/16172/25 був відсутній та не врахований доказ, а саме відомості зазначені у відповіді Таїровської селищної ради від 10.03.2026 року №Р-11, яка була отримана на запит директора ТОВ «ЖК Радужний» Рассолова О.І. №04/03/02 від 04.03.2026 року та не досліджувалася під час розгляду справи, на думку заявника є підставою для перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 року у справі № 947/16172/25.

Однак, на переконання суду, вказане не є нововиявленою обставиною в розумінні положень ст.361 КАС України.

Згідно зі ч. 1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, заявник своїм правом на отримання та подання відповідних доказів під час розгляду справи не скористався, будь-яких клопотань до суду з цього приводу не заявляв.

Як неодноразово наголошував Верховний суд, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо забезпечення доказів за заявою сторони.

Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є нововиявленими у розумінні ст. 361 КАС України, оскільки вони вже існували на час розгляду справи, були відомі (або могли стати відомі) заявникові та могли стати відомими суду у разі якби ОСОБА_1 своєчасно скористався наданими йому процесуальними правами щодо подання суду доказів.

Таким чином, обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими обставинами, оскільки дану інформацію він міг отримати під час розгляду справи своєчасно звернувшись до Таїровської селищної ради під час розгляду справи або до суду з клопотанням про витребування відповідної інформації, за умови належного користування своїми правами, наданими процесуальним законом.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було або могло бути відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів, не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, суд проходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, а викладені у заяві обставини не відносяться до нововиявлених, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Крім того, заявником ОСОБА_1 , після прийняття судом до розгляду його заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 року по справі №947/16172/25, 11.05.2026 року було подано клопотання в якому він просив зупинити стягнення на підставі виконавчого документа постанови Державної екологічної інспекції №000010 від 16.01.2025 року про накладення на нього штрафу, до закінчення розгляду справи №947/16172/25 за нововиявленими обставинами.

У зв`язку із відсутністю підстав для зупинення стягнення з ОСОБА_1 штрафу, накладеного на підставі виконавчого документа постанови Державної екологічної інспекції №000010 від 16.01.2025 року, а також у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі №947/16172/25, клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим документом, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 361-369 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у справі №947/16172/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим документом відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В. С. Петренко