Рішення № 136518784, 14.05.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/130/26

2/680/230/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Іннова-Нова»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (далі ТОВ «Іннова-Нова») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 10 червня 2025 року між ТОВ «Іннова-Фінанс», яке з 05 вересня 2025 року змінило назву на ТОВ «Іннова-Нова», та ОСОБА_1 у електронній формі із врахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання грошових коштів у позику № 8495010625.

Відповідно до умов договору позикодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 12 500 гривень, шляхом їх перерахунку на поточний рахунок позичальника, зі строком кредитування 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,00% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит через партнера ТОВ « ФК «Контрактовий дім».

Водночас відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором у загальному розмірі 28 643,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 500 грн, заборгованість за процентами - 16 143,75 грн, яку позивач просить стягнути, а також судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважав, що наявні підстави для розгляду справи за відсутності сторін.

Процесуальні дії у справі

06 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

26 березня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

20 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

14 травня 2026 року відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

10 червня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8495010625,який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3491», відповідно до умов якого товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пункт 2.2 Договору) (арк. спр. 10-21).

Сума кредиту (загальний розмір) становить 12 500 гривень (пункт 2.3 Договору).

Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів (пункт 2.5 Договору).

Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180-ти календарних днів з дати укладення цього Договору. Ставка 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181-го календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше) (пункт 2.6.1 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту (пункт 2.7 Договору).

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,98% (пункт 2.11.3 Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (пункти 3.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом (арк. спр. 23-25).

Графіком платежів за договором № 8495010625 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, визначено графік платежів (арк. спр.21 на звороті-22).

Відповідно до даних квитанції ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» на підставі укладеного із ТОВ «Іннова Фінанс» договору про надання послуг з приймання та переказу платежів (арк. спр.38-41), перерахувало кошти в розмірі 12 500 грн отримувачу ОСОБА_1 (арк. спр.37).

Даними відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 20 квітня 2026 року та випискою по особовому рахунку підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 10 червня 2025 року зарахований платіж у розмірі 12 500 грн.

ТОВ «Іннова-Нова» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України (арк. спр.49-50).

Зміна найменування позивача із ТОВ «Іннова Фінанс» на «Іннова-Нова» підтверджується рішенням №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «Інннова Фінанс» від 05 вересня 2025 року (арк. спр.48).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1048 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів, який не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором свідчить про волю сторін договору, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, засвідчує ідентифікацію сторін та є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору та отриманням кредиту.

Суд установив, що 10 червня 2025 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс» у електронній формі було укладено договір надання грошових коштів у кредит № 8495010625.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 12 500 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти НОМЕР_2 , що підтверджуються належними та достовірними доказами - квитанцією ТОВ «УПР» (арк. спр. 37), повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» та випискою про рух коштів по карті ОСОБА_1 (арк.спр.83-88).

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від кредиторасуд вважає доведеним.

Відтак доводи представника відповідача в частині недоведеності вимог щодо отримання відповідачем кредитних коштів суд відхиляє.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Умовами договору встановлено строк дії договору - 360 днів, тобто до 05 червня 2026 року.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повертав кредитні кошти, а також проценти за користування ними, у зв`язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України виникло право на дострокове стягнення частини позики, що залишилася, а також стягнення простроченої заборгованості.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, загальна заборгованість за кредитним договором становить 28 643,75 грн, з яких: тіло кредиту 12 500 грн, сума процентів за користування кредитом 16 143,75 грн (арк. спр.34-36).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування з 10 червня 2025 року до 21 січня 2026 року (226 днів) за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00 % в день (протягом перших 180-ти днів) та за ставкою 0,87% в день (починаючи з 181-го дня).

При цьому позивачем враховані сплачені відповідачем 13 125 грн, які зараховані в рахунок оплати заборгованості за процентами у розмірі 11 250 грн та заборгованості за комісією 1 875 грн.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Сторони у п. 2.6.1 Кредитного договору передбачити обов`язок позичальника сплатити проценти за користування кредитом.

Із вказаними умовами договору відповідач погодився, підписавши кредитний договір.

Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини з позивачем, якщо вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснений в межах строку погодженого сторонами правочину, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власних контррозрахунків, доказів належного виконання умов договору, не надав.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони, а не лише на позивача. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (28 643,75 грн), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі2 662,40 грн (3 328 х 0,8=2 662,40).

Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Враховуючи, що представник позивача та відповідача вказали про те, що докази судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду у строк визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова»заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 8495010625 від 10 червня 2025 року в розмірі 28 643 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок три) гривні 75 коп., з яких заборгованість за кредитом 12 500гривень, заборгованість за нарахованими процентами 16 143,75 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова»2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу на 28 травня 2026 року на 13:30 годину, та надати представнику позивача та відповідача строк у 5 днів для подання доказів щодо розміру понесених сторонами судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, код ЄДРПОУ - 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Олійник