Ухвала суду № 136518659, 13.05.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/50/26

Провадження №2-п/672/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Моцної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11.03.2026 у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 11.03.2026 у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що розгляд справи проведено за її відсутності, ухвалу про відкриття провадження не отримувала, через що про наявність судового процесу стосовно стягнення з неї грошових коштів не знала і не була належним чином повідомлена. Про наявність судової справи дізналася лише 27.03.2026 після того, як зазначене рішення надійшло їй по пошті. Зазначила, що не погоджується з існуванням заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі, оскільки заявлена сума не вмотивована та не обґрунтована належним розрахунком. У зв`язку з цим, вважає, що заочне рішення суду підлягає перегляду для реалізації її права на справедливий судовий розгляд і законний захист прав. Враховуючи, що її не було повідомлено належним чином про розгляд даної цивільної справи, вона була позбавлена можливості подавати докази та заперечувати позовні вимоги, а тому вважає, що наведені обставини є підставою для скасування ухваленого заочного рішення.

Сторони належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь яких заяв, клопотань про розгляд заяви суду не подали.

В силу ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що в провадженні Городоцького районного суду перебувала цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Про час та місце розгляду справи відповідач була повідомлена 06.02.2026, про що міститься її підпис на поштовому повідомленні.

Заочним рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №08.06.2025-100001210 від 08.06.2025 в розмірі 28200,00 (двадцять вісім тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості: 10000,00грн. основний борг, 15500,00грн. - проценти, 900,00-комісія, додаткова комісія 1800,00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені позивачем судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 2261,44 (дві тисячі двісті шістдесят одна ) гривня 44 копійки. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення отримано відповідачем 27.03.2026, про що міститься її підпис на поштовому повідомленні.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, представник відповідачки зазначив, що розгляд справи проведено за відсутності відповідачки та не враховано належні докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення повинно бути дві умови поважність причини неявки та наявність доказів, які мають істотне значення для справи.

Що стосується поважності причин неявки відповідачки в судове засідання, суду докази не надані, в розумінні ст.130 ЦПК України вона вважається належним чином повідомленою, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме: судової повістки про виклик відповідачки в судове засідання на 11.03.2026 та копії ухвали про відкриття провадження.

Що стосується не врахування судом належних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи при ухвалені заочного рішення, слід зауважити, що відповідачкою при подачі заяви про перегляд заочного рішення не було зазначено та не додано відповідно жодних доказів, які могли бути оцінені судом при ухвалені даного рішення, лише зазначено, що вона не погоджується з існуванням заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі, оскільки заявлена сума не вмотивована та не обґрунтована належним розрахунком, проте розрахунок, який би заперечував нараховані відсотки не подала.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

З огляду на наведене, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 4ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.286-289 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11.03.2026 ухваленого у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Л.Е.Пономаренко