Рішення № 136518160, 14.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/999/26

Провадження № 2/466/1779/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

12 лютого 2026 року, ТОВ «Кошельок» звернулось до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №3294603567-424217 від 08.08.2021 року, у розмірі 1 981,88 грн, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 08.08.2021 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачкою було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шляхом електронного акцепту оферти із застосуванням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач вказує, що відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит у сумі 4 200 грн , строком на 14 днів, із можливістю продовження строку користування кредитом. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі та перерахував кредитні кошти на банківську картку, зазначену відповідачкою при укладенні договору.

Однак відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, кредитні кошти та проценти у визначений договором строк не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11 981,88 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту: 4 200,00 грн.; - заборгованість за відсотками за користування позикою: 7 781,88 грн. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 13.03.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відзиву на позовну заяву не подала.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_2 укладено договір №3294603567-424517 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Вказаний договір укладено в електронній формі шляхом акцепту оферти з застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи позивача відповідно до положень статей 205, 207, 639 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, зазначила персональні дані, номер телефону, реквізити банківської картки, після чого отримала одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Після введення одноразового ідентифікатора договір вважався підписаним, а кредитні кошти були перераховані на банківську картку, вказану відповідачем при укладенні договору.

Суд враховує, що без вчинення відповідачкою послідовних дій щодо реєстрації в особистому кабінеті, підтвердження номера телефону, отримання та введення одноразового ідентифікатора, укладення кредитного договору та перерахування коштів було б неможливим. Таким чином, матеріали справи підтверджують факт волевиявлення відповідачки на укладення договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 4 200 грн , строком на 14 днів. Згідно довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 03.03.26 ( а.с.22 ) прізвище відповідачки було змінено на « ОСОБА_3 ».

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

Судом встановлено, що умовами договору сторони погодили порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема дисконтну процентну ставку у межах лояльного періоду та стандартну процентну ставку у випадку користування кредитом після закінчення лояльного періоду.

Пунктами 3.6.-3.8. договору сторони погодили, що факт користування позичальником кредитними коштами після спливу лояльного періоду є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом та нарахування процентів у встановленому договором розмірі.

Суд враховує, що сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов та погодженні взаємних прав та обов`язків відповідно до статті 627 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач при укладенні договору була ознайомлена із його умовами, з паспортом споживчого кредиту, графіком розрахунків, порядком нарахування процентів та наслідками невиконання зобов`язань.

При цьому відповідачка після отримання кредитних коштів не скористалась правом на відмову від договору протягом визначеного законом строку, кредитні кошти прийняла та користувалась ними.

Суд також враховує, що відповідачка не подала відзиву на позов, не надала доказів погашення заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості та не заявила клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій чи процентів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належних та допустимих доказів спростування заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, а також наявність заборгованості за договором, відтак, позовні вимоги ТОВ «Кошельок», в частині стягнення заборгованості, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: витяг з договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 р., Акт приймання-передачі правової допомоги 3294603567, Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 10 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором №3294603567-424517 від 08.08.2021 року у розмірі 11 981, 88 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна гривня 88 копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 3 000 грн. (три тисячі гривень) витрат на надання правової допомоги. В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок»,

місцезнаходження: Київська, область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антоновича, 8А, ЄДРПОУ: 40842831.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима