Ухвала суду № 136516583, 14.05.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1365/26 Справа №447/1778/26

У Х В А Л А

14.05.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Новороздільської міської ради, третя особа: Новороздільска державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності,

встановив:

11.05.2026 адвокат Куспись Євген Адамович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час її смерті. Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як тітки та племінника. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вивчення позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що такі не відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В силу положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.08.2020 у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що вартість майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_2 , становить 126700 (сто двадцять шість тисяч сімсот) гривень. На підтвердження цього представником позивача до матеріалів справи долучено висновок про вартість майна.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна, ціну позову визначає суд. Суд зазначає, що під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане у даній місцевості на момент подання позову (ринкова ціна).

Разом з цим, суд не погоджується з наданим висновком про оцінку зазначеного нерухомого майна, оскільки він є вочевидь необґрунтованим та вартість вказаного спірного нерухомого майна явно значно занижена та не співпадає з ринковою вартістю будинків з аналогічними характеристиками, що розташовані у Стрийському районі. Більше того, поданий висновок стосується лише «житлового будинку», в той час як вимоги про визнання права власності за законом охоплюють весь об`єкт спадкування (домоволодіння), до складу якого, згідно з технічним паспортом, входять господарські будівлі, споруди та земельна ділянка.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

Надані суду роздруківки з інтернет-ресурсів мають лише інформаційно-довідковий характер та не є належним підтвердженням дійсної ринкової вартості конкретного об`єкта майна.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позов містить дві вимоги немайнового і одну вимогу майнового характеру.

Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з даним позовом, позивач повинен був сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на викладене, позивачу слід надати належні та допустимі докази на підтвердження дійсної ринкової вартості будинку та земельної ділянки з належними до нього господарськими будовами та спорудами. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Новороздільської міської ради, третя особа: Новороздільска державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу із всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів В. Р.