Рішення № 136516251, 14.05.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/374/26

Провадження № 2/439/522/26

14 травня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1449630 від 19.02.2024.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1449630 про надання кредиту (далі договір №1449630). ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 5000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У період з 19.02.2024 по 24.12.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 2125 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2125 грн.

24.12.2024 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачаза кредитним договором №1449630 від 19.02.2024, загальна сума заборгованості склала 21625,00 грн,з якої заборгованість з тіла кредиту 5000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 7750,00 грн, нараховані позивачем проценти за 51 календарних днів 6375,00 грн, штрафні санкції 2500,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 21625,00 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене судове засідання на 14.04.2026.

Ухвалою суду від 14.04.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 14.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача подав у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання у судове засідання не з`явився, без повідомлення причин, відзиву не подав.

Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 19.02.2024 між відповідачем та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір №1449630 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (далі кредитний договір).

До укладення договору ТОВ «Слон Кредит» надав відповідачу Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого сума кредиту становить 5000,00 грн, строком на 360 днів, процентна ставка 2,50% в день, що становить 912,50% річних.

Кредитний договір укладено сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт.На умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.1-п.1.2).

З п.1.3-1.8.1 кредитного договору встановлено, що сума кредиту складає 5000,00 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 163455,62% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 50000,00 грн.

Згідно з п.2.1 договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1449630 від 19.02.2024 встановлено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Того ж дня, відповідачем було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту.

Договір про надання споживчого кредиту №1449630від 19.02.2024року та додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Слон Кредит» в сумі 5000,00 грн надано довідку ТОВ «Пейтек Україна» вих. №20250114-772від 14.01.2025. Відповідно до якої, ТОВ «Пейтек Україна» успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит»: 19.02.2024 11:02:15на суму 5000,00 грн на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними останньою у договорі.

Відповідно до наданої на ухвалу суду про витребування інформації, у АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_1 . Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку вбачається, що 19.02.2024 на вищезазначену картку було зараховано кошти в сумі 5000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом №1449630 від 19.02.2024, станом на 24.12.2024 ОСОБА_1 набув заборгованість за зазначеним договором в загальній сумі 15 520,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 7750,00 грн заборгованість за відсотками користування кредитом, 2500,00 грн - заборгованість по штрафу.

24.12.2024 між позивачем та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу №24122024, згідно з умовами якого ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується відступити право грошової вимоги до боржників за плату, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників.

На виконання договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року передав новому кредитору право вимоги до боржників, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №24122024 від 24.12.2024 року.

Відповідно до реєстру боржників (додатку №1 до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору кредитному договору№1449630 від 19.02.2024 в сумі 15250,00 грн.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача, позивач надав розрахунок заборгованості за Договором № 1449630 про надання споживчого кредиту від 19.02.2024 за 51 календарних днів (25.12.2024 - 13.02.2025), відповідно до якого встановлено, що відповідачу нарахована проценти за кредитним договором № 1449630 в сумі 6375,00 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд робить такий висновок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та первинний кредитор уклали в електронній формі Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1449630 від 19.02.2024 року.

З поданих позивачем документів встановлено, що при укладенні договору первинний кредитор з`ясував особу позичальника, його персональні дані, ідентифікаційний номер, платіжний засіб, на який перераховано кошти.

Підстав вважати, що персональні дані відповідача були використані первинним кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені надано не було.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору первинний кредитор здійснив переказ суми позики відповідачу.

За зобов`язаннями відповідача перед ТОВ «Слон Кредит» за Договором про надання фінансового кредиту №1449630 від 19.02.2024, право вимоги у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», суд вважає такі обставини доведеними належними та допустимими доказами, яких достатньо для висновку про дійсність укладеного договору факторингу.

Відповідач доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає.

Відповідно до розрахунків позивача, заборгованість відповідача за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1449630 від 19.02.2024 становить 21 625,00 грн, якої заборгованість з тіла кредиту 5000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 7750,00 грн, нарахованих процентів за 51 календарних днів 6375,00 грн., штрафні санкції 2500 грн.

Проценти за користування кредитом нараховані позивачем у розмірі та у межах строку кредитування, визначених умовами кредитного договору № 1449630 від 19.02.2024.

З огляду на це, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 19 125,00 грн, з якої: заборгованість з тіла кредиту 5000,00 грн, заборгованість з нарахованих процентів первісним кредитором 7750,00 грн, нарахованих процентів за 51 календарних днів 6375,00 грн.

Суд не може погодитися з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем в частині стягнення штрафу в сумі 2500,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за штрафу, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 20252 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який надалі відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу в сумі 2500,00 грн за кредитним договором №1449630 від 19.02.2024 нарахованого у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову частково в сумі 19 125,00 грн, що становить 88,44% заявлених вимог.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2354,63 грн (2662,40*88,44%).

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 10000,00 грн.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн суду подано: Договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024; заявка на виконання доручення до Договору №10/12-2024; рахунок на оплату№15271-09/02-2026 від 09.02.2026 до Договору № 10/12-2024, Акт прийому-передачі наданих послуг № 15271 від 09.02.2026, відповідно до якого вартість послуг адвоката становить 10000,00 грн.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює очікувані понесення позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати, суд вважає необхідним зменшити розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу до 6000,00 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274, 275, 280-282, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1449630 від 19.02.2024 в розмірі 19 125 (дев`ятнадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 к.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2354(дві тисячі триста п`ятдесят чотири) грн 63 к. та 6000 (шість тисяч) грн 00 к. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: 03045 м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк